Справа № 703/2562/26
2-а/703/33/26
про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,
24 квітня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , через систему «Електронний суд», звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд:
- відстрочити ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі;
- застосувати судом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання такої вимоги;
- у разі задоволення позову вирішити питання про стягнення судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривень 00 копійок.
Враховуючи, що позивачем ІНФОРМАЦІЯ_2 у позовній заяві ставиться на вирішення суду одна вимога немайнового характеру, та приймаючи до уваги, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з даною позовною заявою через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язаний був надати докази сплати ним судового збору за розгляд Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, як адміністративним судом, позовної заяви у розмірі 2662 гривні 40 копійок або документи, що підтверджують підстави його звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_2 просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що на момент звернення до суду у кошторисі установи не передбачено видатків на сплату судового збору, а також відсутні вільні залишки бюджетних коштів, які могли б бути використані для таких цілей. Перерозподіл бюджетних призначень з метою забезпечення сплати судового збору у межах затвердженого кошторису не передбачений. Таким чином, позивач не має фінансової можливості здійснити сплату судового збору у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Тобто, з урахуванням положень ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8Закону України«Про судовийзбір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду питання про відстрочення сплати судового збору юридичній особі за подання позовної заяви відсутні.
Крім того, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена ст.8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Як вбачається з клопотання позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, посилається виключно на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору та неможливість перерозподілу бюджетних призначень з метою забезпечення сплати судового збору у межах затвердженого кошторису.
Доказів відсутності у ІНФОРМАЦІЯ_4 бюджетних асигнувань на сплату судового збору у 2026 році позивачем ІНФОРМАЦІЯ_4 , до позовної заяви не додано.
При цьому, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги предмет спору, який викладений у позовній заяві, суддя вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язаний подати до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області документ, що підтверджує сплату 2662 гривні 40 копійок судового збору за реквізитами: одержувач: ГУК у Черк.обл/тг м. Сміла/22030101, код ЄДРПО: 37930566, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 рахунок: UA838999980313111206000023753.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 звертаючись до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з даною позовною заявою через систему «Електронний суд» зобов'язаний додати до цієї позовної заяви докази її надсилання відповідачу ОСОБА_1 , у спосіб, визначений ч.9 ст.44 КАС України.
До позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_4 додано супровідний лист, за змістом якого позивач направляє ОСОБА_1 позовну заяву до останнього про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Однак, вищевказаний супровідний лист уповноваженою особою не підписаний, не міститься та вихідного номеру.
Крім того, до позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_4 не додано доказів надсилання відповідачу ОСОБА_1 вищевказаного супровідного листа з додатками до нього, якими є позовна заяву з додатками, у спосіб, визначений ч.9 ст.44 КАС України, що є порушенням вищевказаних вимог ч.2 ст.161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про необхідність залишення адміністративної позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_4 без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.44, 160, 161, 243, 248, 274 КАС України,
У задоволенні клопотання позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Ігнатенко