Дата документу 27.04.2026Справа № 546/222/26
Провадження № 2/554/3354/2026
27 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлова І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних, -
12.03.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних.
Згідно прохальної частини позовну ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви в зв'язку зі скрутним майновим становищем, а також просила розглянути справу за правилами загального позовного провадження, за її участі.
Розпорядженням голови Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О. № 2 від 16.03.2026 року матеріали позовної заяви направлено до Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду.
Розпорядженням голови Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О. № 3 від 08.04.2026 року вказану цивільну справу направлено до Шевченківського районного суду міста Полтави для розгляду.
09.04.2026 року цивільна справа надійшла до Шевченківського районного суду міста Полтави та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена до провадження судді Тімошенко Н.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. від 20.04.2026 року задоволено заяву судді Тімошенко Н.В. про самовідвід від розгляду названої цивільної справи № 546/222/26 та передано справу до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Михайлову І.М.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом відповідно до обставин справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, позивачка послалася на те, що в 2025 році вона не отримувала жодного доходу, на підтвердження чого надала Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Крім того, з 04.12.2025 року накладено арешт на всі її банківські рахунки.
Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини, викладені в клопотанні, предмет спору, суд вважає за можливе, з урахуванням положень ст.136 ЦПК України та ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» задовольнити клопотання та звільнити позивача від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви.
Позовну заяву подано з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні. Позовна заява підсудна Шевченківському районному суду міста Полтава, тому по справі може бути відкрито провадження.
Як передбачено ч.2 ст.19 та п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного позовного провадження. Правила розгляду справи визначаються судом під час відкриття провадження у справі.
Згідно прохальної частини позову ОСОБА_1 прохала проводити розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження за її участі.
Відповідно до статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин .
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.274 ЦПК України).
Згідно з ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
За правилами ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду , зокрема малозначних справ , справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виходячи з положень частин 1-6 статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до положень частини 7 статті 277 ЦПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як убачається зі змісту та предмету позову, даний спір виник із трудових відносин, тому дана справа віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що спір виник із трудових відносин, дана справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, предметом позову не є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, а тому відповідно до ст.ст.19, 274, ч.6 ст.279 ЦПК України в задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.
Отже, згідно із п.2 ч.4 ст.19, п.2 ч.1 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України вказана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки спір виник з трудових відносин, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись ст.ст.136, 187, 274, 277, 279 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі № 546/222/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про виконання наказу Відділу охорони здоров'я Виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів 1990 року № 32-К, § 1 в частині виплати підйомних за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, - відмовити.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог ст. 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Позивач має право у дводенний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог ст. 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
У разі надіслання (надання) позивачем відповіді на відзив, відповідач має право у дводенний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог ст. 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
При поданні вказаних заяв по суті сторони та інші учасники повинні безумовно виконувати вимоги статті 83 ЦПК України, із врахуванням вищезазначених вимог до порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Копії ухвали направити учасникам судового розгляду, відповідачу також - копію позовної заяви з доданими документами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/sud1622/
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Михайлова