Справа № 539/1552/26
Провадження № 3/539/313/2026
27 квітня 2026 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера 3 гр., ФОП- ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629503 від 01.04.2026 року, водій ОСОБА_1 01.04.2026 року о 17 год 14 хв на а/д МОЗ Київ-Харків-Довжанський 208 км, керував транспортним засобом RENAULT MAGNUM 500 номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом SCHWARZMUELLER SPA-ЗЕ номерний знак НОМЕР_3 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП 20.03.2026 року. У зв'язку з чим водій порушив п.31.3.б Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Захисник Антіхович В.В. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 провину в скоєному правопорушенні визнає, окрім того захисник подав до суду клопотання в якому зазначає, що ОСОБА_1 є підприємцем, діяльність якого пов'язана з перевезенням товарів, що об'єктивно потребує наявності права керування транспортними засобами. Позбавлення цього права позбавить його можливості виконувати договірні зобов'язання перед контрагентами, що може спричинити не лише фінансові втрати, але й негативні правові наслідки, включаючи відповідальність за невиконання господарських договорів.
З урахуванням принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності, більш доцільним у даній ситуації є застосування адміністративного арешту як альтернативного виду стягнення. Хоча цей вид покарання є більш суворим за своєю природою, він не матиме довготривалих негативних наслідків для професійної діяльності особи та дозволить досягти мети покарання виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
З огляду на викладене, з метою забезпечення балансу між інтересами правосуддя та правами особи, доцільно застосувати до правопорушника адміністративний арешт, відмовившись від позбавлення права керування транспортними засобами як такого, що є надмірно обтяжливим і непропорційним у конкретних обставинах справи.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення серед інших є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством,якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідальність за ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачена за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Частиною 4 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті татягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для використання доказів при розгляді справи необхідно, щоб вони був належними і допустимими.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім визнання вини, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, також підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629503 від 01.04.2026 року;
- витягом з ІКС підсистеми «Адмінпрактика»;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6871533 від 20.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, та що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн;
- витягом з Єдиного державного реєстру транспортних засобів;
- довідкою виданою УПП в Полтавській області, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП 20.03.2026 року, постанова ЕНА №6871533;
- довідкою виданою УПП в Полтавській області, відповідно до якої протокол №01334-00907-24 від 04.10.2024, щодо перевірки технічного стану транспортного засобу марки SCHWARZMUELLER SPA-ЗЕ номерний знак НОМЕР_3 , скінчився 04.10.2025. Станом на момент складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП інформація щодо проходження обов'язкового технічного контролю вищевказаним транспортним засобом в ЄРД ТЗ відсутня;
- диском з файлами відеофіксації правопорушення.
Зазначене адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року після вчинення 20.03.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП України, за яке його згідно з постановою серії ЕНА №6871533 від 20.03.2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
На підставі вищенаведених доказів суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставини, що пом'якшують правопорушення є визнання вини.
Обставин, що обтяжують правопорушення не встановлено.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, слід врахувати характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який є пенсіонером, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, те, що особа не вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а також те, що робота на автомобілі є джерелом доходу ОСОБА_1 , оскільки він є ФОП- ОСОБА_1 .
Суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та для запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п'ять діб.
Також суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в вигляді 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 32, 34, 35, 40-1, 121, 246, 251, 252, 268, 277, 279, 280, 283 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п'ять діб.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської областіу десятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя Я.В.Просіна