Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/325/26
Провадження № 3/553/188/2026
Іменем України
27.04.2026м. Полтава
Суддя Подільського районного суду м. Полтави Ткачук Ю.А., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,
До Подільського районного суду м. Полтави, надійшли матеріали про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №574850 від 25.01.2026, 25.01.2026 о 03 год. 18 хв. в м. Полтава, вул. Великорогізнянська, 6, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Nissan д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №16 від 25.01.2026, результат огляду позитивний, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання призначене на 13.02.2026 ОСОБА_2 не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та залучення адвоката. В судове засідання призначене на 02.03.2026 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Болтіком А.С. направлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою підготовки до розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. В судове засідання призначене на 17.03.2026 захисником адвокатом Болтіком А.С. направлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з терміновим відрядженням у місто Київ, в подальшому 20.03.2026 від захисника адвоката Болтіка А.С. надійшла заява про припинення повноважень захисника.
В судові засідання призначені на 03.04.2026 та 27.04.2026 правопорушник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про місце та час судового засідання не з'явився надіслав клопотання про закриття провадження у справі, зі змісту якого встановлено, що останній вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, з таких підстав, а саме працівниками поліції при зупинці транспортного засобу без будь яких пояснень самостійно відкрито двері транспортного засобу, під час проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 не було запропоновано альтернативних видів дослідження після його незгоди з позитивним результатом алкотестера Драгер, та відсутність в матеріалах справи чеку приладу Драгер та направлення на проходження огляду в медичному закладі.
Отже, враховуючи висловлену ОСОБА_2 в клопотанні позицію щодо закриття провадження у справі, відсутність інших заяв про відкладення судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є, зокрема, керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до розділу І пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями пункту 3 розділу І вищезазначеної Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
З урахуванням того, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення саме п.п. А п. 2.9 ПДР України, предметом розгляду у справі є встановлення факту керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574850 від 25.01.2026;
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 25.01.2026;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
-копією постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 25.01.2026, за ч.1 ст. 126 КУпАП;
-довідкою УПП ДПП в Полтавській області відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії «В» 11.07.2006;
-довідкою УПП ДПП в Полтавській області відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався;
- відеозаписами, зробленими 25.01.2026 за допомогою нагрудних відеокамер поліцейських, які записані на dvd-дисках і знаходяться в матеріалах справи, з яких вбачається рух транспортного засобу Nissan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який при наближенні працівників патрульної поліції до транспортного засобу пересів на пасажирське сидіння та намагався закрити двері автомобіля. На вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує особу, ОСОБА_1 надав застосунок «ДІЯ», а на вимогу надати посвідчення водія в грубій формі відмовився, зазначивши, що працівники поліції самі можуть отримати всі необхідні документи з баз даних, та їх вимога є незаконною адже він не є водієм, а лише підстраховує дівчину водія та не заперечує того факту, що вживав алкоголь. Після вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 відмовляється, вказуючи, що « ОСОБА_3 » та «Діма-Полтава» доведуть відсутність складу правопорушення в його діях, однак на вимогу працівників поліції пройти огляд в медичному закладі не сперечається та переміщається в автомобіль екіпажу патрульної поліції. В медичному закладі при проведення дослідження ОСОБА_1 опору не чинив, дорікав складними життєвими обставинами як причини вживання алкоголю. Після проведення дослідження в медичному закладі за допомогою приладу Drager ALCOTEST, та встановлення позитивного результату, а саме 1.40 проміле, повторного проходження не вимагав та на відібранні біологічного матеріалу не наполягав.
Доводи правопорушника про те, що працівники поліції самостійно відчинили двері транспортного засобу є безпідставними, оскільки з відеозапису вбачається, що причиною зупинки поліцейськими автомобілю під керуванням ОСОБА_1 було порушення правил комендантської години та при наближенні поліцейських до автомобіля правопорушник перемістився з водійського сидіння на пасажирське з метою уникнення відповідальності за керування в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження ОСОБА_1 , щодо не надання альтернативних варіантів проведення дослідження на встановлення стану алкогольного сп'яніння, судом не береться до уваги, адже відповідно до пунктів 3-17 розділу ІІІ ІНСТРУКЦІЯ про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ЗАТВЕРДЖЕНОЇ Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4 ), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Аналізуючи наведені норми законодавства слід дійти висновку, що ним передбачено три види обстеження на стан алкогольного сп'яніння клінічне, за допомогою алктотесту та відібрання біологічного матеріалу. В свою чергу відібрання біологічного матеріалу є обов'язковим лише при ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, а також для встановлення наркотичного та іншого сп'яніння.
Також відповідно до тієї ж Інструкції, не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право обирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Інші доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи направлення для огляду на стан алкогольного сп'яніння та чеку алкотестера, з урахуванням сукупності інших доказів, жодним чином не спростовують висновку суду про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Отже, суд вважає доведеним, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в вигляді 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283-285 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Роз'яснити що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня винесення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук