532/995/26
1-кс/532/191/2026
22 квітня 2026 р. м. Кобеляки
Слідчий суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки клопотання прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури про арешт майна
Встановив:
21 квітня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Кобеляцького відділу Реше- тилівської окружної прокуратури про арешт майна.
В клопотанні зазначено, що 18 квітня 2026 року під час патрулювання берегу річки Ворскла виявлено ОСОБА_3 , який здійснював незаконний вилов риби за допомогою заборонених знарядь лову - саморобного пристрою - павука, що складається із металевої хрестовини, чотирьох прутів, жиляної сітки та мотузки. Цього ж дня проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено павук і свіжовиловлену рибу: карась 36 шт, лящ 20 шт, плітка 2 шт, сазан 1 шт. загальною вагою 35,5 кг.
Вилучене знаряддя лову та риба визнані по справі речовими доказами.
З метою збереження речових доказів, які є предметом вчинення кримінального проступку, забезпечення кримінального провадження ( у разі встановлення вини особи має бути застосована спеціальна конфіскація), а також проведення у справі експертиз, прокурор прохає накласти арешт на павук і рибу, які залишити на зберіганні в камері схову ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Учасники справи: прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та ОСОБА_3 , будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, дійшов до таких висновків.
Частиною 1 статті 172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи зазначене, оскільки учасники справи повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, то розгляд справи необхідно провести без їх участі.
Судом установлено, що 18 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 249 КК України внесені відомості за фактом виявлення ОСОБА_3 , який здійснював вилов риби на річці Ворскла неподалік м. Кобеляки Полтавського району Полтавської області, за допомогою забороненого знаряддя лову - саморобного пристрою (павука).
18 квітня 2026 року проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено: саморобний пристрій - павук, і рибу: карась 36 шт, лящ 20 шт, плітка 2 шт, сазан 1 шт. загальною вагою 35,5 кг.
Виявлені та вилучені під час огляду місця події речі та риба визнані речовими доказами.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.
Частиною 4 ст.170 КПК України передбачено, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт у порядку, передбаченому статтями 170-174 КПК України.
Тому, з огляду на вищевказані положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчим суддею установлено, що органами дізнання проводиться досудове розслідування за фактом незаконного зайняття рибним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вилучене знаряддя лову та риба, на які прокурор прохає накласти арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є засобами та знаряддями вчиненого правопорушення, риба є безпосередньо об'єктом кримінального проступку. З урахування викладеного, з метою збереження речових доказів, вважаю за необхідне накласти на них арешт.
З метою зберігання речових доказів у належних умовах, і ефективного здійснення досудового розслідування, вважаю, що вилучене знаряддя лову - павук необхідно залишити на зберігання на території ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. Вилучену рибу після проведення необхідних слідчих дій можливо передати на відповідальне зберігання уповноваженій на те особі.
Керуючись статтями 171 - 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Постановив:
Клопотання прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на:
1. Саморобний пристрій (павук): вічко 40 мм, довжина 170 см, ширина 170 см, металевий прут 160 см, який залишити на зберігання в камері схову ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
2. рибу: карась 36 шт, лящ 20 шт, плітка 2 шт, сазан 1 шт. загальною вагою 35,5 кг - передати на відповідальне зберігання уповноваженій на те особі.
Копію ухвали направити прокурору Кобеляцького відділу Реше- тилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді, протягом п'яти днів, з дня її прийняття, може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду .
Слідчий суддя