29 квітня 2026 року
м. Київ
справа №400/19/24
адміністративне провадження № К/990/5244/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної поліції України
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року (головуючий суддя - Турецька І.О., судді: Градовський Ю.М., Шеметенко Л.П.)
у справі № 400/19/24
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розміри 30 000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова №168) за період з 24 лютого 2022 року по 02 жовтня 2023 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмiрi 30 000 грн, встановлену Постановою № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 02 жовтня 2023 року у розмірі 577 292 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 19 червня 2017 року по 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді головного оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України. На думку позивача він має право на додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн відповідно до Постанови №168 за спірний період, проте відповідач протиправно не здійснює її виплату.
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову щодо періоду з 01 січня 2023 року по 02 жовтня 2023 року.
Ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 10 000 грн, встановленої підпунктом 1 пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 775 від 28 листопада 2022 року, яким затверджено «Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану», за період з 01 січня 2023 року по 02 жовтня 2023 року.
Зобов'язано Національну поліцію України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01 січня 2023 року по 02 жовтня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
У іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року залишено без змін.
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема, з 19 червня 2017 року на посаді головного оперуповноваженого Департаменту забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України.
8. Наказом голови Національної поліції від 29 вересня 2023 року №1574 о/с дск звільнено ОСОБА_1 з 02 жовтня 2023 року зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
9. Відповідно до листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 25 січня 2024 року № 7835-2024 та інформаційних довідок за період з березня 2022 року по грудень 2022 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісяця, а за період з 01 січня 2023 року по день звільнення - в розмірі до 10 000 грн щомісяця.
10. Вважаючи, що відповідач не здійснив виплату додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 02 жовтня 2023 року у належному щомісячному розмірі 30 000 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 , оскільки згідно з інформаційними довідками за період з березня по грудень 2022 року та з січня по грудень 2023 року йому було нараховано до виплати додаткову винагороду.
12. Окрім того суд першої інстанції вказав про відсутність доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою щодо ненарахування додаткової винагороди та відмови у такій виплаті.
13. Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав про протиправність дій Національної поліції України щодо нездійснення виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн з 01 січня по 02 жовтня 2023 року.
14. Як встановлено судом з березня по грудень 2022 року відповідач нараховував та виплачував ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць. Після затвердження наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775 Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі - Порядок №775) додаткова винагорода позивачу у 2023 році до моменту його звільнення виплачувалась до 10 000 грн, тобто не у розмірі, передбаченому пунктом 1 Постанови № 168.
15. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією Верховного Суду, ухваленою за результатом розгляду зразкової справи № 260/3564/22.
16. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у період з 24 лютого по 31 грудня 2022 року суб'єкт владних повноважень не вчиняв протиправної бездіяльності щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, оскільки така виплачувалась щомісячно в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційне провадження за скаргою відповідача відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18. Представник Національної поліції України зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування підпунктів 1, 2 Порядку № 775 та положень Постанови №168 в частині визначення (встановлення) розміру додаткової винагороди, її нарахування та виплати поліцейським під час дії воєнного стану.
19. У касаційній скарзі заначено щодо безпідставності висновку суду апеляційної інстанції про суперечність Порядку № 775 та Положення № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди поліцейським.
20. Скаржник наголосив, що у підпункті 2 пункту 2 Порядку № 775 визначені території проходження служби поліцейськими, які мають право на отримання додаткової допомоги у розмірі до 30 000 грн, однак Миколаївська міська територіальна громада, до складу якої входить місто Миколаїв і де саме проходив службу позивач, відсутня у такому переліку. До врегулювання спірних правовідносин підлягає застосуванню підпункт 1 пункту 2 Порядку № 775, відповідно до якого на період воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах до 10 000 грн.
21. Також скаржник зазначив, що згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 розділу І (територій активних бойових дій) Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року (зі змінами) - Миколаївська міська територіальна громада Миколаївської області з 12 листопада 2022 року не відноситься до територій як проведення активних бойових дій, так і загалом до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Внаслідок помилкового правозастосування судом апеляційної інстанції в цій справі підпунктів 1, 2 пункту 2 Порядку № 775 зазначені фактичні обставини не були враховані судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції, яким у свою чергу ці обставини були враховані.
22. Окрім того скаржник зазначив, що в основу обґрунтування позиції судом апеляційної інстанції взято рішення Верховного Суду у справі № 260/3564/22, яке не стосується предмету та підстав цього позову, має інший суб'єктний склад.
23. Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
25. Спір у цій справі виник у зв'язку з нездійсненням виплати поліцейському додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн, передбаченої Постановою № 168, за період з 24 лютого 2022 року по 02 жовтня 2023 року.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 24 лютого 2022 року по 01 січня 2023 року позивачу виплачувалась спірна додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, а в подальшому (з 01 січня 2023 року до 02 жовтня 2023 року) - у розмірі 10 000 грн.
27. На час розгляду справи в суді касаційної інстанції спірним залишається питання права позивача на додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за період з 01 січня по 02 жовтня 2023 року (тобто по дату звільнення зі служби в поліції).
28. Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
29. Відповідно до частини першої, другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
30. У зв'язку із повномасштабним вторгненням в Україну військ РФ, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась та триває до сьогодні.
31. Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 постановлено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
32. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
33. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
34. Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 200/3582/23 вказав на те, що аналіз пункту 1 Постанови № 168 у його взаємозв'язку з нормами статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» і приписами Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» дає підстави для висновку, що додаткова винагорода входить до складу грошового забезпечення поліцейського, яке виплачується йому за період проходження служби під час дії воєнного стану.
Ця винагорода має тимчасовий характер, а її виплата зумовлена виконанням службових обов'язків в обставинах військової агресії РФ проти України. Тому статус поліцейського сам по собі автоматично не забезпечує особі права на отримання додаткової винагороди.
Обставини, які унеможливлюють нарахування й виплату поліцейському зазначеної винагороди можуть бути різними, проте мають бути пов'язаними із фактичним невиконанням службових обов'язків без поважних причин.
35. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.». Постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
36. У рішенні від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 Верховний Суд зазначив, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 грн щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
37. Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою врегулювання порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775 затверджено відповідний порядок, який набрав чинності 02 грудня 2022 року.
38. Пунктом 2 Порядку № 775 (в редакції станом на 01 січня 2023 року) визначено, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, ця винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
39. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 38 до Порядку №775 були внесені зміни, які набрали чинності з 01 лютого 2023 року.
40. У новій редакції пункту 2 Порядку № 775 визначив, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах:
1) до 10 000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в підпункті 2 цього пункту,- пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів (далі - удари), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення;
2) до 30 000 гривень - поліцейським, які проходять службу на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино-Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської міської, Краснопільської, Хотінської селищних, Миропільської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області пропорційно в розрахунку на місяць.
41. Таким чином, враховуючи наведені правові норми, Верховний Суд приходить до висновку, що з 24 лютого 2022 року до 01 лютого 2023 року поліцейським додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у відповідності до Порядку № 775, повинна була виплачуватись виходячи з розміру 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях виходячи з розміру до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
42. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, а також підтверджено відповідачем у обґрунтування касаційної скарги, у січні 2023 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, у розмірі 7 741,92 грн, тобто у розмірі до 10 000 грн, чим порушено його право на отримання виплати у належному розмірі, встановленому пунктом 2 Порядку № 775.
43. У той же час з 01 лютого 2023 року право поліцейського на виплату передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн вже пов'язано з проходженням служби на визначених територіях.
44. Як стверджує позивач у позовній заяві, з 24 лютого 2022 року по 02 жовтня 2023 року він проходив службу за місцем призначення - Департаменті забезпечення діяльності, пов'язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України, та фактичним місцем несення такої служби (дислокація) було місто Миколаїв. Проти цього відповідач у касаційній скарзі не заперечував.
45. У підпункті 2 пункту 2 Порядку № 775 визначено лише дві територіальні громади Миколаївської області, проходження служби в яких дає підстави для отримання спірної додаткової винагороди, а саме - Очаківська міська територіальна громада та Куцурубська сільська територіальна громада. Місто Миколаїв, тобто Миколаївська міська територіальна громада, відсутня в такому переліку територій.
46. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність нарахування позивачу додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану, з 01 лютого по 02 жовтня 2023 року в розмірі до 10 000 грн.
47. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу та не врахував умови виплати спірної додаткової винагороди поліцейському у розмірі до 30 000 грн, визначеної підпунктом 2 пункту 2 Порядку №775, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 10 000 грн за період з 01 лютого по 02 жовтня 2023 року.
48. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
49. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, неправильно застосував норми матеріального права, а саме Постанову №168 та Порядок № 775, наслідком чого стало зобов'язання Національної поліції України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01 лютого по 02 жовтня 2023 року.
50. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову.
В частині позовних вимог за період з 01 січня по 31 січня 2023 року, які були задоволені судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду про їх обґрунтованість та не вбачає підстав для скасування з ухваленням нового рішення про відмову.
В іншій частині (про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог) рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалося, а тому в межах цього касаційного провадження Суд не перевіряє й не надає оцінки висновкам судів в указаній частині.
51. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2025 року зупинено виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 400/19/24 в частині виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01 січня 2023 року по 02 жовтня 2023 року, з урахуванням виплачених сум до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
52. Частиною третьою статті 375 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
53. З огляду на результат касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне поновити виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 400/19/24 в частині з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у цій постанові, та результату розгляду касаційної скарги Національної поліції України.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити частково.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №400/19/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Національної поліції України за період з 01 лютого 2023 року до 02 жовтня 2023 року.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову.
В іншій частині постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 400/19/24 залишити без змін.
Поновити виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 400/19/24 в частині.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду