Справа № 276/361/26
Провадження по справі №2/276/461/26
27 квітня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 22937,61 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 12.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №985286537 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. Проте, у порушення умов договору, позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. 24.06.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за вказаним договором до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/41. Відповідач свої зобов'язання по кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість становить: 22937,61 грн, з яких: заборгованість по кредиту 8000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 14457,61 грн та заборгованість по комісії 480,00 грн.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.03.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, зокрема відповідачка у порядку п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з'явилися. Представник позивача у поданій заяві просила справу розглянути без участі представника ТОВ "Таліон Плюс"; відповідач про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору кредитної лінії №985286537 від 12.05.2025 та додатковими угодами до договору №985286537 від 12.05.2025, 13.05.2025 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 (далі: договір кредитної лінії №985286537 від 12.05.2025, Договір), кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на рахунок позичальника (номер платіжної картки НОМЕР_1 ) на загальну суму 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.
На момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складав 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 11.06.2030.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.
Згідно з п.8.1.-8.3 Договору Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено. Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.
Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4 Договору).
Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 480 грн 00 коп. Комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу (п. 8.4.-8.5. Договору).
Згідно з п. 7.5. Договору комісію за надання кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 днів календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.5.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договору; 7.5.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору , в порядку передбаченогму п.9.1.1.2. або п.9.1.1.7 Договору.
У випадку отримання протягом Дисконтного періоду кредитування додаткових Траншів, комісія, що нараховується за видачу таких Траншів, повинна бути сплачена Позичальником в першу після отримання Траншу обов'язкову дату платежу по Договору, але не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної Додаткової угоди з урахуванням можливих Пролонгацій).
Крім того, у паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору від 12.05.2025 №98528653 відображені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткова інформація ( а.с.22-23).
Згідно довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слідує, що на виконання кредитного договору №98528653 від 12.05.2025 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 останній було надано 12.05.2025, 13.05.2025 року кредит в сумі 8000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , термін дії :11.2027 (а.с.57-58).
ТОВ «ПрофітГід» надало підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ОСОБА_1 згідно договору (оферти): 98528653 від 12.05.2025 та 13.05.2025 в сумі 8000,00 грн, номер платіжної картки НОМЕР_2 , емітент платіжної картки Універсал Банк (а.с.55-56).
Із наданої АТ КБ «Приват Банк» інформації від 31.03.2026 слідує, що на ім'я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_2 . 12.05.2025 - 13.05.2025 на вказану платіжну картку зараховано кошти в сумі 8000,00 грн (2000 +3001+2003+996). Вказане підтверджено випискою по рахунку, долученої до листа банку.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором від №98528653 від 12.05.2025 у ОСОБА_1 станом на 24.06.2025 рахується заборгованість, яка складається із 8000 грн. ( а.с.18).
24.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № МВ-ТП/41 ( а.с.12-14).
Відповідно до п.2.1 договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту укладення реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників.
Відповідно до реєстру прав вимоги від 24.06.2025 ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.05.2025 №98528653. Заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) становить 8000,00 грн, заборгованість по процентах - 3246,41 грн, неустойка - 4000,00 грн, комісія - 480 грн, загальна заборгованість 15726,41 грн ( а.с.15 зворотня сторона).
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» до кредитного договору від 12.05.2025 №98528653, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.11.2025 становить: тіло кредиту 8000 грн, нараховані проценти 14457,61 грн, неустойка 4000 грн, комісія 480 грн, загальна сума 26937,61 грн (а.с.19-20).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повідомило ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 12.05.2025 №98528653 та нові реквізити для оплати заборгованості (а.с.59).
Зі змісту повідомлення ТОВ «Таліон Плюс» слідує, що товариство повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору від 12.05.2025 №98528653 з 15.11.2025 та про необхіність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 26937,61 грн (а.с.59 зворотня сторона).
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦКУ встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 12.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №985286537, який підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 8000,00 грн на її особисту платіжну картку НОМЕР_2 . Вказане підтверджується доказами, наданими позивачем та не оспорюється відповідачем.
ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за договором кредитної лінії від 12.05.2025 №985286537, суму отриманих грошових коштів не повернула, нараховані відсотки та комісію не сплатила, що призвело до порушення майнових прав та інтересів кредитора.
24.06. 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) на підставі договору факторингу № МВ-ТП/41 та підписаного реєстру прав вимоги було відступлено ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за договором кредитної лінії від 12.05.2025 №985286537.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань або/чи які б спростовували суму заборгованості за кредитним договором перед позивачем, зокрема простроченої заборгованості, не надав.
За розрахунком позивача, сума заборгованості ОСОБА_1 заявлена до стягнення, за кредитним договором № 985286537 становить 22937,61 грн, яка складається з: тіла кредиту - 8000 грн, нарахованих процентів- 14457,61 грн, комісії за надання кредиту - 480 грн.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, суд вважає правильним зазначений розрахунок заборгованості, при цьому проценти за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування.
Таким чином, позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Крім того, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 02.12.2024 №5, укладений між Адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткову угоду №2781 від 10.02.2026 про надання правничої допомоги до договору №5 від 02.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.02.2026, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів від 10.02.2026 в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Окрім того, позовні вимоги позивача задоволено частково.
Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.
За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності та співмірності, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії №985286537 від 12.05.2025 в розмірі 22937 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) гривень 61 (шістдесят одна) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2662 гривень 40 копійок понесених судових витрат зі сплати судового збору, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників процесу
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса: місто Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13,Чернігівська область, ЄДРПОУ:39700642.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя А.М.Збаражський