29 квітня 2026 року
м. Київ
справа №640/25171/21
адміністративне провадження №К/990/19179/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №640/25171/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради треті особи: Фонд державного майна України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", Товариство з обмеженою відповідальністю "Датоліт", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 1455/1496 від 10.06.2021 «Про затвердження детального плану території в межах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 1455/1496 від 10.06.2021 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
28.04.2026 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №640/25171/21.
За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 14.01.2026.
Вперше з касаційною скаргою до Верховного Суду скаржник звернувся 12.02.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 касаційну скаргу повернуто, у зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Звертаючись з цією касаційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивуючи його тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду, а тому вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто сторона, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Звертаючись четвертий раз з касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у сторони безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати її поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести первісну касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України і такі дії залежали виключно від скаржника.
Наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №640/25171/21.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №640/25171/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Копію ухвали надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді:
С.Г. Стеценко
А. І. Рибачук