29 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/800/25
адміністративне провадження №К/990/16996/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі № 380/800/25 за позовом Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасувати рішення,
Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії» (далі також позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.11.2024 № 9 про нарахування пені в розмірі 10 602 761,63 грн за період 12.02.2010 - 07.11.2024.
20.10.2025 рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026, у задоволенні позову відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 15.04.2026.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження судового рішення, позивач зазначив, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказав, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи абзацу 3 частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній до 01.01.2011) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.11.2019 у справі № 816/327/17.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі № 380/800/25 за позовом Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасувати рішення.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/800/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Судді Н. В. Шевцова
А. Ю. Бучик
С. Г. Стеценко