Справа № 215/7041/24
1-кп/215/389/26
29 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000835 від 15.08.2023,
Ухвалою від 10.03.2026 обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту (цілодобового) відносно обвинуваченої ОСОБА_5 з посиланням на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились.
Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала проти клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію своєї підзахисної.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з частинами 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ухвалою від 10.03.2026 обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї ряду обов'язків.
Наразі строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає, а завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 виконує обов'язки, покладені на неї ухвалою суду.
Суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, за яке, за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини обвинувачення дають суду достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, але ризик можливого переховування від суду зменшився з моменту застосування до неї найсуворішого запобіжного заходу, проте на даний час продовжує існувати.
Ризик впливу на інших обвинувачених зведено до мінімуму шляхом заборони спілкування з ними, як одного з обов'язків, визначеного у ч. 5 ст. 194 КПК України. До суду не надходили повідомлення, що обвинувачена намагалась чинити тиск на інших обвинувачених у кримінальному провадженні.
Також прокурор у своєму клопотанні вкотре зазначає про наявність ризиків, визначених пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України, а саме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проте, належних доводів та обґрунтування, що ступінь цих ризиків порівняно з початковим етапом судового розгляду залишилась незмінною, клопотання не містить.
Також всі матеріали надані стороною обвинувачення вже досліджені у судовому засіданні та залучені судом до матеріалів справи.
З цих підстав, суд констатує відсутність вказаного ризику.
Також прокурором у судовому засіданні не доведено продовження існування ризику, передбаченого пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , з огляду на відсутність у неї офіційних доходів, оскільки перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом із червня 2025 року інформації про вчинення нею у цей період діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних речовин, не надходило.
Отже, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігти встановленим ризикам.
Саме дієвість обраного запобіжного заходу у кримінальному провадженні забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки та запобігання ризикам переховування і продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 строком до двох місяців підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 331, 350, 370, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (цілодобового) строком до двох місяців, а саме до 27 червня 2026 року включно, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу суду цілодобово на період із 29 квітня 2026 року по 27 червня 2026 року включно, за виключенням випадків необхідності слідувати до укриття під час оголошення повітряної тривоги, відвідування закладів охорони здоров'я (лікарень) з метою отримання медичної допомоги, а також аптек та магазинів для придбання ліків, продуктів харчування, необхідних товарів для забезпечення потреб життєдіяльності.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки відповідно до ч. 5 статті 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду у визначений ним час;
2) утримуватись від спілкування із іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;
3) здати, у разі наявності, на зберігання уповноваженому органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4) носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на Відділення поліції №5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя