Справа № 202/12072/25
Провадження № 2/202/1879/2026
29 квітня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Міщенко М.С.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
ОСОБА_1 зазначав, що не має змоги ознайомитися з завіреними належним чином копіями довіреностей від 22.10.2025, у порядку передоручення від ОСОБА_2 ОСОБА_3 з правом передоручення та від ОСОБА_3 ОСОБА_4 як представнику позивача. Окрім цього зазначав, що довіреність у порядку передоручення не є посвідченою нотаріально всупереч припису частини другої статті 245 ЦК України, а тому просив закрити провадження в справі.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Судом встановлено, що позов, який подано на виконання ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 15.01.2026 в якості усунення недоліків подана в електронній формі через електронний кабінет представником АТ «Акцент-Банк» Ковальчук О.Ю., тобто підписана представником позивача.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Підписантка до заяви про усунення недоліків на підтвердження повноважень додала, зокрема, такі документи:
- сформований у системі «Електронний суд» 22 жовтня 2025 року витяг з ЄДР щодо скаржника. Згідно з цим витягом керівником скаржника на той час був Кандауров Ю.В.;
- сформовану у системі «Електронний суд» 22 жовтня 2025 року «Довіреність у порядку передоручення», якою ОСОБА_3 на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 22.10.25 р., виданої щодо АТ "Акцент-Банк", уповноважив, в порядку передоручення, Ковальчук О.Ю. представляти інтереси АТ "Акцент-Банк" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців);
- сформовану у системі Електронний суд» 22 жовтня 2025 року «Довіреність у порядку передоручення», якою Кандауров Ю.В., на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 22.10.25 р., виданої щодо АТ "Акцент-Банк", уповноважив , в порядку передоручення, Шкапенка О.В. представляти інтереси АТ "Акцент-Банк" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Підписуючи заяву про усунення недоліків від імені позивача, підписантка діяла не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписантка діяла у порядку самопредставництва скаржника у суду теж немає.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі №740/2873/22 (провадження №61-8685св23)).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року N 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі N 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі N 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі N 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі N 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі N 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі N 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі N 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі N 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі N 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі N 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі N 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі N 536/1267/18).
Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, немає підстав додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), - оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №910/16580/23 (пункт 7.19)).
За змістом заяви про усунення недоліків, виписки та витягу з ЄДР, довіреностей від 22 жовтня 2025 року підписантка не є керівником скаржника; крім того згідно цих виписки та витягу вона не входить до переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва.
У такому разі її повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписантка має право діяти у порядку самопредставництва скаржника на підставі саме вказаних актів.
Отже, визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписантка не надала.
Сформовану у системі «Електронний суд» 22 жовтня 2025 року «Довіреність у порядку передоручення» на ім'я підписантки на підставі довіреності від 22 жовтня 2025 року видав від власного імені Шкапенка О.В. який не є керівником АТ «Акцент-Банк» та вказана довіреність в порядку передоручення не є посвідченою нотаріально всупереч припису частини другої статті 245 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, в матеріалах справи відсутні докази належного уповноваження Ковальчук О.Ю. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені скаржника у розумінні статті 62 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд, встановивши, що належних документів, які б засвідчували право Ковальчук О.Ю. на здійснення представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» він не надав, відтак позовну заяву підписано та подано неповноважним представником, дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 185, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В. Бєсєда