03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 290/1285/21 Головуючий у суді першої інстанції - Гаврилова О.В.
Номер провадження № 22-з/824/417/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
(додаткове судове рішення)
29 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , подану представником Крижанівським Олегом Анатолійовичем , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гаврилової О.В., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просив суд визначити йому строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , строком на три місяці.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визначено ОСОБА_1 , додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року, залишено без змін.
В подальшому, 16 березня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - Крижанівського О.А. про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року, залишено без змін.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу, що підтверджується наступним: договором про надання правничої допомоги від 01 серпня 2025 року, актом наданих послуг від 11 березня 2026 року, довідкою про сплату від 16 березня 2026 року.
Апеляційним судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
На підставі викладеного, вважає, що із ОСОБА_3 підлягає стягнення на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, тому просить задовольнити заяву в повному обсязі.
Заперечення на заяву ОСОБА_1 , подану представником Крижанівським О.А. про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що суд вирішує лише питання про судові витрати, то вважає за можливе розглядати вказану справу без повідомлення учасників справи.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано в строк, встановлений ст.141 ЦПК України.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 306/1198/17 від 08 квітня 2020 року.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляв адвокат Крижанівський О.А. (а.с. 175, т.1, а.с. 33, 36, т.2).
Апеляційний суд також враховує, що разом із відзивом на апеляційну скаргу було зроблено заяву, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які очікує понести позивач у справі в апеляційному суді становить 10 000, 00 грн та зазначено, що докази понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення (а.с. 31-33, т.2).
Разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача було надано копію договору про надання правничої допомоги від 01 серпня 2025 року, укладеного між адвокатом Крижанівським О.А. та ОСОБА_1 (а.с. 77, т.2).
Відповідно до п. п. 1, 3 вказаного договору адвокат надає правничу допомогу шляхом надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру та здійснює представництво інтересів Клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення судочинства, зокрема у справі № 290/1285/21. За надання правової (правничої) допомоги за цим Договором Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатові гонорар у розмірі, що визначається у акті наданих послуг. Сторонами досягнута домовленість, що визначена сума гонорару сплачується Клієнтом в повному обсязі протягом п'яти днів з моменту виставлення рахунку Адвокатом. Форма оплати здійснюється Клієнтом у готівковій формі або безготівковій формі. Клієнт погоджується здійснити додаткові виграти, що пов'язані з наданням правничої допомоги (витрати на відрядження, транспортні послуги, отримання платних довідок тощо).
Відповідно до акту наданих послуг від 11 березня 2026 року адвокатом Крижанівським О.А. було виконано, а ОСОБА_1 прийнято наступні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень норм ЦК України, ЦПК України. Формування правової позиції у справі № 290/1285/21, вивчення судової практики у аналогічних справах (вартість послуги 3 000, 00 грн); складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 (вартість послуги 3 000, 00 грн); складення та надсилання клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі № 290/1285/21 (вартість послуги 1 000, 00 грн); складення та надсилання клопотання про долучення доказів у справі № 290/1285/21 (1 000, 00 грн); участь у судовому засіданні у справі № 290/1285/21 (2 000, 00 грн) (а.с. 75, т.2).
Встановлено, згідно із протоколом судового засідання адвокат Крижанівський О.А., який представляв інтереси ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке відбулося 11 березня 2026 року, під час якого судом апеляційної інстанції було прийнято постанову (а.с. 59-60, т.2).
Відповідно до довідки, що міститься у матеріалах справи ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01 серпня 2025 року здійснив у готівковій формі оплату гонорару у розмірі 10 000, 00 грн (а.с. 76, т.2).
Таким чином, до заяви додано:
- договір про надання правничої допомоги від 01 серпня 2025 року, укладений між адвокатом Крижанівським О.А. та ОСОБА_1 ;
- акт наданих послуг від 11 березня 2026 року;
- ордер на надання правничої допомоги, виданий Крижанівському О.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції;
- довідку про здійснення оплати гонорару в розмірі 10 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
«141. У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
[…] 144. Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».
До того ж Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювалася з питання розподілу витрат на правничу допомогу між сторонами. Зокрема, у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року, ухваленій за наслідками вирішення справи № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
«21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
22. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
[…] 36. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами [цитування частини шостої статті 137 ЦПК України].».
Враховуючи надані представником ОСОБА_1 - Крижанівського О.А. докази понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, відсутність заперечень сторони ОСОБА_3 на подану заяву про ухвалення додаткового рішення, а також враховуючи принцип співмірності та об'єктивності понесених судових витрат, апеляційний суд доходить висновку про задоволення поданої заяви в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в Київському апеляційному суді, у розмірі 10 000, 00 грн.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 , подану представником Крижанівським Олегом Анатолійовичем, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень) як компенсацію витрат, понесених з оплати правничої допомоги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська Фінагеєв В.О.