Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/6625/2026
м. Київ Справа №757/39602/25-ц
12 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Івашової Ганни Леонідівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І.М., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що з 01.05.2018 року Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 року до 31.10.2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 року, у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
На виконання вимог законодавства, КП «Київтеплоенерго», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085) (надалі - Договір). Також на веб-сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Підтвердженням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг споживачем.
Будинок за адресою АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж теплопостачання та водопостачання, а отже, відповідач, який проживає в квартирі АДРЕСА_2 за зазначеною адресою, є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 року споживачем послуг з ТЕ/ПГВ.
Відповідачка від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 року від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлялась (не відключалась).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, між позивачем та відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 року послугу з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачка споживала надані послуги та зобов'язана оплатити їх вартість.
Відповідно до вимог законодавства споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Проте, відповідачка, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого станом на 30 червня 2025 року у неї утворилась заборгованістьв сумі 64 963,03 грн: за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення складає суму 15 374,96 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води - 15 772,08 грн, за період з 01.11.2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії складає суму 19 905,04 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води складає суму11 482,38 грн.
Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 року, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов'язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
За вищевказаною адресою у відповідачки також існує заборгованість у період до 31.10.2021 року зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 167,58 грн; за період з 01.11.2021рокузаборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 11.10.2018 року № 602-18 (далі - договір цесії), укладеного між ПАТ «Київтеплоенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(далі - новий Кредитор), набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018року послуг з централізованого опалення у розмірі 13 551,14 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8 701,43 грн.
Відповідач, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язаний також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.
Крім того, відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Отже, згідно норм чинного законодавства позивачем було нараховано розмір 3% річних,інфляційних втрат та пені на суму простроченої заборгованості.
З урахуванням наведених обставин позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житло-комунальні послуги в сумі 105 201,86, яка складається із:
заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 13551,14 грн. (рахунок № НОМЕР_1 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2344,35 грн., трьох відсотків річних у розмірі 574,72 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 8701,43 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );
інфляційної складової боргу у розмірі 1505,35 грн., трьох відсотків річних у розмірі 369,04 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 15374,96 грн. (рахунок № НОМЕР_1 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2659,87 грн., трьох відсотків річних у розмірі 652,07 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.05.2018рокупо 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 15772,08 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2728,57 грн., трьох відсотків річних у розмірі 668,91 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19905,04 грн. (рахунок № НОМЕР_1 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2753,35 грн., трьох відсотків річних у розмірі 665,03 грн., пені у розмірі 809,11 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.11.2021рокупослуги з постачання гарячої води у розмірі 11482,38 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );
інфляційної складової боргу у розмірі 1473,09 грн., трьох відсотків річних у розмірі 353,14 грн., пені у розмірі 429,66 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн; (рахунок № НОМЕР_4 );
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн; (рахунок № НОМЕР_5 );
заборгованості з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 167,58 грн, (рахунок № НОМЕР_6 ), а також судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 105 201,86 грн., яка складається із:
заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 13551,14 грн. (рахунок № НОМЕР_1 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2344,35 грн., трьох відсотків річних у розмірі 574,72 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 8701,43 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );
інфляційної складової боргу у розмірі 1505,35 грн., трьох відсотків річних у розмірі 369,04 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 15374,96 грн. (рахунок № НОМЕР_1 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2659,87 грн., трьох відсотків річних у розмірі 652,07 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 15772,08 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2728,57 грн., трьох відсотків річних у розмірі 668,91 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19905,04 грн. (рахунок № НОМЕР_1 );
інфляційної складової боргу у розмірі 2753,35 грн., трьох відсотків річних у розмірі 665,03 грн., пені у розмірі 809,11 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 11482,38 грн. (рахунок № НОМЕР_3 );
інфляційної складової боргу у розмірі 1473,09 грн., трьох відсотків річних у розмірі 353,14 грн., пені у розмірі 429,66 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн; (рахунок № НОМЕР_4 );
заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн; (рахунок № НОМЕР_5 );
заборгованості з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 167,58 грн, (рахунок № НОМЕР_6 ).
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Івашова Ганна Леонідівна подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить застосувати строки позовної давності; скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог, що виходять за межі позовної давності, та зменшити суму стягнення до 26765,78 грн або, у разі неможливості ухвалення нового рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду ухвалене за відсутності відповідачки, яка не знала та не могла знати про розгляд справи. Відповідачка ОСОБА_1 не отримувала жодних судових повісток, ухвал, копії позовної заяви чи інших процесуальних документів. З початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України відповідачка фактично проживає за межами України, а саме, в Італійській Республіці, та дізналася про наявність судового рішення після його ухвалення, що позбавило її можливості реалізувати право на захист, подати відзив, заявити клопотання та заперечення, у тому числі, про застосування позовної давності. Такі обставини свідчать про істотне порушення судом першої інстанції принципів змагальності та рівності сторін, гарантованих ст. 12, 13 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
По суті вирішення позовних вимог сторона відповідча зазначає, що зобов'язання зі сплати житлово-комунальних послуг є періодичними, а тому позовна давність обчислюється окремо за кожним щомісячним платежем.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Позов у даній справі подано у серпні 2025 року, отже всі вимоги, строк виконання яких настав до серпня 2022 року, заявлені з пропуском строку позовної давності. Відповідно до ст. 266 ЦК України, сплив позовної давності до основної вимоги є підставою для відмови у задоволенні додаткових вимог, зокрема, щодо неустойки (пені),інфляційних втрат та 3% річних.
Після застосування позовної давності допустимими до стягнення можуть бути лише нарахування за період серпень 2022 - червень 2025 року, а саме: теплова енергія - 15 833,55 грн., гаряче водопостачання - 9 133,71 грн., абонентська плата - 1 798,52 грн., а разом 26 765,78 грн.
При цьому, згідно зі ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати та 3% річних можуть бути стягнуті лише за умови належного та детального розрахунку, який повинен містити помісячне обґрунтування, чого позивач суду не надав.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Івашова Ганна Леонідівна підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.
Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» участь свого представника в судовому засідання апеляційного суду не забезпечив. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 року є виконавцем комунальних послуг, а саме: із 01.05.2018 року до 31.10.2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуг з ЦО/ЦПГВ); із 01.11.2021 року, у зв'язку із зміною законодавства, КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
На виконання вимог законодавства, КП «Київтеплоенерго», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085) (надалі - Договір). Також на веб-сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, та можуть бути укладені шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Підтвердженням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг споживачем.
Крім того, КП «Київтеплоенерго» на підставі договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 11.10.2018 № 602-18 (далі - договір цесії), укладеного між ПАТ «Київтеплоенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(далі - новий кредитор), набув право вимоги до споживачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (а.с. 29).
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж теплопостачання та водопостачання.
Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована з 18 листопада 2004 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_2 за зазначеною адресою та є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 року є споживачами послуг з ТЕ/ПГВ, які надаються КП «Київтеплоенерго» (а.с. 5, 36).
Відповідачка, як споживач житлово-комунальних послуг, від отримання послуг, виконавцем яких є КП «Київтеплоенерго», не відмовлялась.
Звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг позивачем від відповідача не надходило.
Досліджуючи надані позивачем письмові докази, суд першої інстанції встановив, що відповідачка, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого станом на 30 червня 2025 року у неї утворилась заборгованістьв сумі 64 963,03 грн: за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15 374,96 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 15 772,08 грн; за період з 01.11.2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 905,04 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 11 482,38 грн.
Позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 11.10.2018 року № 602-18 також набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 13 551,14 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8 701,43 грн.
За вищевказаною адресою, у відповідачки існує заборгованість за період до 31.10.2021 року зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 167,58 грн; за період з 01.11.2021 року заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн.
Доказів повного виконання відповідачкою зобов'язань по оплаті вартості наданих їй комунальних послуг матеріали справи не містять. Наданий позивачем розмір суми заборгованості за комунальні послуги відповідачкою, у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, не спростований.
Розгляд справи здійснено судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с. 37-38).
Доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять.
Задовольняючи позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що на споживача покладено обов'язок оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, проте відповідачем своєчасно не здійснюється оплата послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, які надаються КП «Київтеплоенерго», а тому витрати з надання вказаних послуг підлягають стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь виконавця послуг КП «Київтеплоенерго».
При обрахуванні суми заборгованості з оплати послуг судом першої інстанції в основу обчислень покладені розрахунки заборгованості по кожній послузі, надані позивачем до позовної заяви.
Посилаючись на те, що на правовідносини, які виникли між учасниками справи, поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, а також відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здіснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати послуг з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних, а також пеню на суму простроченої заборгованості, погодившись із розрахунком позивача в цій частині складової вимоги заборгованості.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду в повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначає, що вона не мала можливості взяти участь в судовому розгляді справи з поважної причини, оскільки не була належним чином повідомлена про судовий розгляд даної справи, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви не отримувала. З початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України вона фактично проживає за межами України, а саме в Італійській Республіці, та дізналася про наявність судового рішення у цій справі після його ухвалення, що позбавило її можливості реалізувати право на захист, подати відзив, заявити клопотання та заперечення, у тому числі - про застосування позовної давності.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої , другої статті 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Судові виклики і повідомлення учасників про місце, дату і час судового засідання проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.
Частинами третьою, четвертою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом
Пунктами 1, 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3) або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4).
Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку - абзац 2 частини шостої статті 128 ЦПК України.
Таким чином, про належне вручення учаснику справи судової повістки про місце, дату і час судового засідання, окрім випадків, передбачений пунктамим 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, може свідчити лише розписка.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання - пункт 1 частини 2 статті 223 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що справа за пред'явленим позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначалась судом першої інстанції до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 04 грудня 2025 року (а.с. 37-38).
В матеріалах справи міститься супровідний лист суду від 12 вересня 2025 року щодо сповіщання відповідача ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання на вказану дату шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, з додатками за переліком, на адресувідповідача, зазначену позивачем у позовній заяві (а.с. 39).
Однак, у матеріалах справи відсутня як розписка відповідача про вручення їй рекомендованого листа від суду, так і поштові конверти, адресовані відповідачу, з довідкою поштового зв'язку про причини повернення рекомендованого листа.
Таким чином, доказів інформування учасника процесу - відповідача ОСОБА_1 щодо розгляду справи, вручення їй інших судових документів, у тому числі, позовної заяви з копіями відповідних документів, судом першої інстанції, у розумінні статтей 128-130 ЦПК України, матеріали справи не містять, що вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи, не мала можливості ознайомитися з доводами позовної заяви КП «Київтеплоенерго» і надати суду свої заперечення проти цих доводів.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конструкція наведеної правової норми у взаємозв'язку зі статтею 6 Конвенції дає підстави для висновку про те, що розгляд справи судом першої інстанції за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, є обов'язковою підставою для скасування в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення місцевого суду.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведених норм процесуального права, наведених доводів сторони відповідача в обгрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування рішення Печерського районного суду м.Києва від 04 грудня 2025 року.
В цій частині доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, з урахуванням додатково поданих пояснень (заперечень проти позову) відповідачкою ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що позивач КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 року є виконавцем комунальних послуг, а саме: із 01.05.2018 року до 31.10.2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуг з ЦО/ЦПГВ); із 01.11.2021 року, у зв'язку із зміною законодавства, КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
Крім того, КП «Київтеплоенерго» на підставі договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 11.10.2018 року № 602-18, укладеного між ПАТ «Київтеплоенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», набув право вимоги до споживачів з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (а.с. 29).
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж теплопостачання та водопостачання.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована з 18 листопада 2004 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_2 за зазначеною адресою та є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ, які надаються КП «Київтеплоенерго» (а.с. 5, 36).
Обставини надання позивачем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 року послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ), а також несвоєчасне внесення оплати за надані послуги не заперечується відповідачем, про що свідчать доводи апеляційної скарги.
За розрахунком позивача станом станом на 30 червня 2025 року за відповідачем обліковується борг у загальному розмірі 105 201,86 грн, з яких: сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 15374,96 грн; інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2659,87 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 652,07 грн (а.с. 11, 12-13); сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 15772,08 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2728,57 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 668,91 грн (а.с. 10, 12-13); сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року 30 червня 2025 року у розмірі 19905,04 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2753,35 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 665,03 грн., пеня за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 809,11 грн (а.с. 9, 14); сума заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року 30 червня 2025 року у розмірі 11482,38 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1473,09 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 353,14 грн, пеня за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 429,66 грн (а.с. 8, 14); сума заборгованості за спожиті за період з 01 липня 2015 року до 01 травня 2018 року (включно до 30 квітня 2018 року) послуги з централізованого опалення у розмірі 13551,14 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2344,35 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 574,72 грн (а.с. 6, 17-18); сума заборгованості за спожиті за період з 01 липня 2015 року до 01 травня 2018 року (включно до 30 квітня 2018 року) послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8701,43 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1505,35 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 369,04 грн (а.с. 7, 17-18); заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1477,24 грн (а.с.15); заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води а період з листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 783,75 грн (а.с.15); заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення за період з березня 2020 року по 30 червня 2025 рокуу розмірі 167,58 грн (а.с. 16).
У доводах апеляційної скарги та в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції сторона відповідача не заперечувала обставин несвочасного внесення оплати за отримані послуги, однаквважає, що вимоги, строк виконання яких настав до серпня 2022 року, заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності. Сплив позовної давності до основної вимоги є підставою для відмови у задоволенні додаткових вимог, зокрема, щодо неустойки (пені),інфляційних втрат та 3% річних.Сторона відповідача просила застосувати строк позовної давності до частини позовних вимог КП «Київтеплоенерго», а саме, в частині позовних вимог, строк виконання яких настав до серпня 2022 року.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (у чинній редакції на час розгляду справи у суді) плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Подібні за змістом норми закріплено у пункті 1 частини першої, пункті 5 частини другої статті 7 чинної редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з відповідачем не позбавляє позивача за позовом обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), підстав відступу від них колегія суддів не вбачає.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок проте, що у відповідача ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року наявна заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (ЦО/ЦПГВ), а з 01 листопада 2021 року з оплати послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води з ТЕ/ПГВ, які надаються КП «Київтеплоенерго».
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена у частині 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності споживача за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.
Разом із тим, у доводах апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 заявила про застосування позовної давності до пред'явлених вимог КП«Київтеплоенерго».
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Отже, відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
У справі, яка переглядається, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що доказів інформування учасника процесу - відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи судом, вручення їй інших судових документів, у тому числі, позовної заяви з копіями відповідних документів, у розумінні статтей 128-130 ЦПК України, матеріали справи не містять, що свідчить про позбавлення такої сторони можливості надати зауваження ( заперечення) на доводи позовної заяви, у тому числі, скористатись правом подання заяви про застосування позовної давності у суді першої інстанції, що є підставою для вирішення заяви цього відповідача про застосування позовної давності у спорі судом апеляційної інстанції .
Колегією суддів апеляційного суду враховується, що позивач звернувся до суду з цим позовом 18 серпня 2025 року, тобто, трирічний строк позовної давності мав визначатись до 18 серпня 2022 року.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) зазначила, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-IX, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 18 серпня 2025 року (дата звернення КП «Київтеплоенерго» до суду з цим позовом) діяв на усій території України, то у цьому випадку, з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину з 12 березня 2020 року, у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
Таким чином, заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.
За таких обставин в частині простроченої заборгованості з оплати періодичних платежів за послуги з централізованого опалення за період з 01 липня 2015 року по 11 березня 2017 року, що становить суму 7 944,31 грн, а також в частині простроченої заборгованості з оплати періодичних платежів за послуги з централізованого гарячого водопостачання за період з 01 липня 2015 року по 11 березня 2017 року, що становить суму 4 167,20 грн, позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, а тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності до вказаних позовних вимог та про відмову у позові КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 в цій частині вимог.
Разом з тим, у межах позовної давності за цією складовою боргу знаходиться період з 12 березня 2017 року по 30 квітня 2018 року. За проведеними обчисленнями залишок заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті з 12 березня 2017 року по 30 квітня 2018 року послуги з централізованого опалення становить розмір 5606,83 грн, за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання за період з 12 березня 2017 року по 30 квітня 2018 року - 4534,23 грн.
За змістом статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності (спеціальним видом цивільно-правової відповідальності) боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, законодавець визначає обов'язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахування рівня інфляції за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних за увесь час прострочення, тобто, з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Такі вимоги заявив КП «Київтеплоенерго»за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року.
За проведеними обчисленнями, з урахуванням методики розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другою статті 625 ЦК України, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що, виходячи з суми боргу, визначеної судом апеляційної інстанції в частині простроченої заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення у розмірі 5606,83 грн, розмір інфляційних втрат становить 1077,61 грн, 3% річних - 251,62 грн. В частині визначеної судом апеляційної інстанції суми боргу щодо оплати послуг з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4534,23 грн, розмір інфляційних втрат становить 871,46 грн, 3% річних - 203,48 грн.
В частині заявлених вимог до відповідача ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 15374,96 грн; інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2659,87 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 652,07 грн (а.с. 11, 12-13); заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 15772,08 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2728,57 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 668,91 грн (а.с. 10, 12-13); заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року 30 червня 2025 року у розмірі 19905,04 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2753,35 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 665,03 грн., пеня за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 809,11 грн (а.с. 9, 14); заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року 30 червня 2025 року у розмірі 11482,38 грн, інфляційна складова боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1473,09 грн. 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 353,14 грн, пеня за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 429,66 грн (а.с. 8, 14); заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1477,24 грн (а.с.15); заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води а період з листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 783,75 грн (а.с.15);заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення за період з березня 2020 року по 30 червня 2025 рокуу розмірі 167,58 грн (а.с. 16) позивач не пропустив визначену чинним законодавством позовну давність.
З огляду на вказане, безпідставними є доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давностідо всіх вимог, строк виконання яких настав до серпня 2022 року.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, колегією суддів апеляційного суду встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме право учасника справи знати про дату, час і місце розгляду своєї справи.
Порушення зазначених вимог законодавства, якими обґрунтовує свою апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 , відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по суті заявлених вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» задоволено частково (86,22%), а тому понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, що складються з судового збору за подання позовної заяви, у пропорційному розмірі до задоволених вимог позову, що складає розмір 2610,74 грн, слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .
З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову, відповідачу мають бути відшкодовані позивачем КП «Київтеплоенерго» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог скарги (13,78%), що становить розмір 625,89 грн.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 15, 256, 257, 161, 267, 509, 526, 599, 612, 625 ЦК України, ст.ст7, 14, 20, 26, 32 Закону України « Про житлово-комунальні послуги, ст. 19 Закону України « Про теплопостачання», ст.ст. 12, 81, 89, 128-130, 141, 223, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Івашової Ганни Леонідівни задовольнити частково.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 90 701,06 грн, яка складається із:
заборгованості за спожиті з 12 березня 2017 року по 30 квітня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5606,83 грн (рахунок № НОМЕР_1 ); інфляційної складової боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1077,61 грн, 3 % річних з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 251,62 грн (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 12 березня 2017 року по 30 квітня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4534,23 грн (рахунок № НОМЕР_3 ); інфляційної складової боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 871,46 грн, трьох відсотків річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 203,48 грн (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15374,96 грн (рахунок № НОМЕР_1 ); інфляційної складової боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2659,87 грн., трьох відсотків річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 652,07 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 15772,08 грн. (рахунок № НОМЕР_3 ); інфляційної складової боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2728,57 грн., трьох відсотків річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 668,91 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19905,04 грн. (рахунок № НОМЕР_1 ); інфляційної складової боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 2753,35 грн., трьох відсотків річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 665,03 грн., пені за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 809,11 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 11482,38 грн (рахунок № НОМЕР_3 ); інфляційної складової боргу за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1473,09 грн., трьох відсотків річних за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 353,14 грн., пені за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 429,66 грн. (рахунок № НОМЕР_2 );
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 1477,24 грн (рахунок № НОМЕР_4 );
заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 783,75 грн; (рахунок № НОМЕР_5 );
заборгованості з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення за період з 01 березня 2020 року по 30 жовтня 2021 року у розмірі 167,58 грн, (рахунок № НОМЕР_6 ).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «Київтеплоенерго») судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2610,74 грн.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 625,89 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді: