Справа № 175/6730/26
Провадження № 1-кп/175/509/26
іменем України
28 квітня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62025050010045560 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений та строк дії якого спливає 03 травня 2026 року та визначено обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, дія якого під час досудового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
В підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою заперечила та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного щодо нього під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до нього такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід. Обвинувачений щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою також заперечував та підтримав заявлене захисноком клопотання про зміну запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з такого.
03 травня 2026 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також наявні достатні дані, які свідчать, що ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою не зменшилися.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, він міцні соціальні зв'язки має, працює. До того ж, обвинуваченому відомі свідки в цьому кримінальному провадженні, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, незаконному впливу обвинуваченого на свідків в цьому кримінальному провадженні, так і вчинення ним іншого кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого на можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, особистого зобов'язання є безпідставними. Крім того, обвинуваченим не доведено наявності достатніх підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, так само як не зазначено й жодних нових обставин, які не були б враховані під час обрання запобіжного заходу, а також не доведено, що у подальшому застосуванні саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою відпала потреба. Тому суд не вбачає достатніх підстав, передбачених законом, для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.
При цьому суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави. Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, суд враховує, що ухвалою слідчого судді до обвинуваченого ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ним передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень. Разом із цим, приписами ч. 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо не помірним для нього. При оцінці майнового стану обвинуваченого суд враховує, що відсутні докази отримання ним значного доходу, будь-які інші відомості про наявність у його власності цінного майна чи інших активів так само відсутні. Також суд враховує стадію перебігу судового розгляду цього кримінального провадження, в якому свідки судом ще не допитані, проте ризик незаконного впливу обвинуваченого на яких може бути усунений покладенням на обвинуваченого відповідного обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні, та процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .Тому суд вважає, що наразі можливо зменшити раніше визначений розмір застави і визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень 00 копійок, а також покласти на обвинуваченого такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, із одночасним визначенням розміру застави та покладення на обвинуваченого передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314, 315, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 26 червня 2026 року включно, із раніше визначеним розміром застави.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою діє до 26 червня 2026 року включно.
Ухвала щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1