Справа № 209/9215/24
Провадження № 2/209/480/26
29 квітня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.
за участю секретаря Пиндик Т.С.
розглянувши в залі суду м. Кам'янського у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат сплаченого відшкодування,
Представник МТСБУ Безверський Р.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму витрат сплаченого відшкодування у розмірі 7318,92 грн., суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1892,00 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування свого позову вказав, що 01.05.2021 року о 17 год. 30 хв. у м. Кам'янське по пр.Металургів, 3, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «FORD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (власник авто ОСОБА_3 ) та автомобіля «ЗАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.07.2021 року у справі №209/1479/21 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до відповідальності. В результаті ДТП автомобіль «FORD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження, а його власник ОСОБА_3 зазнала матеріальних збитків. На час скоєння вказаного ДТП транспортний засіб «ЗАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував відповідач, не був забезпечений чинним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Заподіяна шкода, яка виникла внаслідок ДТП, не була відшкодована відповідачем потерпілій особі. Транспортний засіб «FORD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП був забезпечений полісом №202250090. Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернулася до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування. Для встановлення розміру відшкодування у справі №77243, МТСБУ надало доручення суб'єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , яким була визначена вартість відновлювального ремонту т/з «FORD» р/н НОМЕР_1 , яка склала 7513,28 грн. При цьому, витрати МТСБУ на проведення експертизи на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі скалали 1892,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1103044 від 30.08.2021 року. 05.08.2021 МТСБУ здійнило виплату відшкодування довіреній особі потерпілого у розмірі 7318,92 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1102324 від 05.08.2021 року.
Представник позивача через систему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання 11 березня 2026 року та 29 квітня 2026 року не з'явився , про час,дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином , також повідомлений про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У судовому засіданні відповідач заявив бажання залучити до участі у справі адвоката , що стало підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, відповідачу під розписку було надано повторно копії позовної заяви з додатками до неї .
Але у судове засіданні відповідач чи його представник не з'явилися , про причини неявки не повідомили.
Суд зазначає, що даний розгляд справи відбувається після скасування заочного судового рішення, яке було ухвалено у зв'язку з тим, що відповідач жодного разу не з'явився до судового засідання за викликом суду. Відповідач жодного разу не з'явився у підготовче судове засідання, що тягло за собою відкладення розгляду справи при новому розгляді.
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.05.2021 року о 17 год. 30 хв. у м. Кам'янське по пр.Металургів, 3, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «FORD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (власник авто ОСОБА_3 ) та автомобіля «ЗАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі.
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.07.2021 року у справі №209/1479/21 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та з урахуванням пояснень та особи правопорушника, який є пенсіонером, інвалідом 2 групи, суд звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежився усним зауваженням (а.с.9-9 оберт).
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що доводи відповідача про те, що він визнаний не винним у вчиненні ДТП, про що він зазначив у заяві про перегляд заочного рішення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
В результаті ДТП автомобіль «FORD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження, а його власник ОСОБА_3 зазнала матеріальних збитків.
На час скоєння вказаного ДТП транспортний засіб «ЗАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував відповідач, не був забезпечений чинним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.10).
Заподіяна шкода, яка виникла внаслідок ДТП, не була відшкодована відповідачем потерпілій особі. Транспортний засіб «FORD» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП був забезпечений полісом №202250090 (а.с.12).
Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернулася до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування (а.с.11).
Для встановлення розміру відшкодування у справі №77243, МТСБУ надало доручення суб'єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , яким була визначена вартість відновлювального ремонту т/з «FORD» р/н НОМЕР_1 , яка склала 7513,28 грн.. При цьому, витрати МТСБУ на проведення експертизи на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі скалали 1892,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1103044 від 30.08.2021 року (а.с.15-17 оберт).
05.08.2021 МТСБУ здійснило виплату відшкодування довіреній особі потерпілого у розмірі 7318,92 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1102324 від 05.08.2021 року (а.с.13-14).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частина 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Судом встановлено, що в ДТП, яке сталося 01.05.2021року винним є водій ОСОБА_1 , що підтверджено постановою суду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
Розрахунок майнового відшкодування між МТСБУ та ОСОБА_3 здійснено 05.08.2021 року у відповідності до вимог ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовано шкоду потерпілому в розмірі 7318,92 грн. та 1892,00 грн. витрати за послуги експерта.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статі 933 ЦК України передбачає перехід до страховика прав до страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: «Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».
Згідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, таким чином у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за змістом ст. 141 ЦПК та положень Закону України «Про судовий збір», у випадку задоволення позовних вимог обов'язок зі сплати судового збору покладається на відповідача, але авансується за рахунок позивача.
З огляду на зазначене, по обставинах даної справи обов'язок зі сплати судового збору стосується саме відповідача ОСОБА_1 однак, останній є особою з інвалідністю ІІ групи, а відтак, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, а отже, має право не сплачувати судовий збір..
Частиною 6 статті 141 ЦПК передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, про що вказано у постанові ВСУ від 01.03.2017 року по справі№ 6-152цс17 та абз. 2 п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Таким чином, обов'язок відповідача ОСОБА_1 з відшкодування позивачу витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в сумі 3 028 грн., в силу вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК та п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» переходить до держави і має бути здійснений у встановленому законом порядку.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що компенсація учаснику справи понесених ним судових витрат за рахунок держави здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з тим слід звернути увагу, що така норма має загальний характер і стосується компенсації всіх видів судових витрат, передбачених ст. 133 ЦПК України. Натомість, судовий збір є окремим видом судових витрат і порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 7 ЗУ «Про судовий збір» врегульовані питання повернення судового збору. За змістом даної статті закону передбачено, що, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (тотожне за змістом правило передбачено і ч. 1 ст. 142 ЦПК).
Процедурні аспекти порядку повернення суми сплаченого судового збору врегульовані постановою КМУ № 620,якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»
Таким чином, в контексті обставин даної цивільної справи компенсація позивачу Моторному (транспортному) Страховому бюро України суми сплаченого ним судового збору за подачу позову до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в сумі 3 028,00 грн. має бути здійснена, шляхом повернення йому таких коштів в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-82, 89, 141, 142, 258-263, 273 ЦПК України
Позовну заяву Моторного (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат сплаченого відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) суму витрат сплаченого відшкодування у розмір 7318 (сім тисяч триста вісімнадцять) грн. 92 коп., суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди у розмірі 1892 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., а загальною сумою 9210 (дев'ять тисяч двісті десять) грн. 92 коп.
Повернути на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) за рахунок коштів Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. , сплаченого за платіжною інструкцією № 986133 від 19 листопада 2024 року через АТ «Укрексімбанк» (м.Київ),код 21647131.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Корнєєва