Справа № 209/137/26
Провадження № 2/209/1137/26
/ ЗАОЧНЕ /
29 квітня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19.01.2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просить суд розірвати між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюб, зареєстрований 11 січня 2017 року Баглійським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідний актовий запис № 03. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Стислий виклад позовних вимог.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказано, що 11 січня 2017 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що спочатку, в їх сім'ї панували повага, взаєморозуміння та любов. Однак, з часом відносини між нею та відповідачем почали погіршуватись. У відповідача з'явились інші інтереси та погляди на сімейні стосунки. Подальше проживання позивача з відповідачем та збереження шлюбу неможливе, тому підстав для надання строку для примирення відсутні. Також позивач зазначає про те, що спільне господарство не ведеться, з ОСОБА_2 проживають окремо з травня 2025 року. Спір про поділ майна, що є спільною власністю на даний час відсутній. Позивач та відповідач дійшли згоди щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу з матір'ю. Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
30.01.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» скеровано заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 21.01.2026.
Ухвалою суду від 03 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 26 березня 2026 року.
Ухвалою суду від 24 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лучка А.С., поданого до суду 23 березня 2026 року, про участь у судовому засіданні, призначеному на 26 березня 2026 в режимі відеоконференції.
26 березня 2026 у судовому засіданні протокольною ухвалою оголошено перерву у справі до 16.04.2026 об 11.30, у зв'язку з неявкою відповідача.
16 квітня 2026 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на листку непрацездатності та призначено на 29.04.202026 о 10 годині 45 хвилин.
Позиція сторін по справі.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представником позивача через підсистему «Електронний суд» 29 квітня 2026 року скерована заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю позивача згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, один з яких відповідач отримав власноруч (а.с. 26), інші відправлення повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 41, 47).
Про проведення судового засідання відповідач також повідомлявся та викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, відзив проти позову не надав.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що постановлена відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступних висновків.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 Сімейного Кодексу України).
Частиною 2 статті 3 Сімейного Кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 Сімейного Кодексу України регламентує, що вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище при одруженні, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Баглійським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 11 січня 2017 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 03 (а.с.5).
Від шлюбу подружжя має малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 29 серпня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 152 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с.4).
Зі змісту позовної заяви про розірвання шлюбу вбачається, що спільне життя у подружжя не склалося через різні інтереси та погляди на стосунки, відсутність в родині взаєморозуміння та втрати почуттів. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин. ОСОБА_7 наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої нею у заяві позиції.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Суд зауважує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу, у тому числі до перебування у ньому, є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить до переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивача, а тому згідно ст.112 СК України позов підлягає задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем ОСОБА_4 згідно квитанції про оплату було сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн. за подання позову про розірвання шлюбу (а.с.10).
Враховуючи, що позивач у позовній заяві просив суд залишити витрати по сплаті судового збору за нею, суд вважає за можливе залишити за позивачем судові витрати у розмірі 1331,20.
Керуючись статтями 10, 12, 19, 141, 183, 223, 247 258, 259, 263-265, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 січня 2017 року Баглійським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 03- розірвати.
Судові витрати у вигляді судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 )
Дата складання судового рішення 29 квітня 2026 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА