Справа № 209/3/25
Провадження № 1-кс/209/288/26
"29" квітня 2026 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваечног (адвоката) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кам'янське заяву обвинуваченого про відвід головуючого судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
23.04.2026 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями в провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 заявленої усно в судовому засіданні в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 23.04.2026 року, обвинувачений ОСОБА_4 усно заявив про відвід головуючому судді. Обґрунтовуючи свою заяву обвинувачений зазначив, що судом порушені його права, оскільки по даному кримінальному провадженню не було екстрадиції. Окрім того, від відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та наполягав на безпосередній участі в залі судового засіданні. Також судом не надана йому ухвала про відмову в задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав свою заяву. Зауважив, що він не наполягав на його етапуванні для утриманні до закладу області, в межах якої проводиться розгляд кримінального провадження, а просив направити справу для розгляду у м.Львові. В іншому підтримав свою заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_6 .
Прокурор заперечувала проти заяви обвинуваченого та зазначила, що ним не зазначено об'єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для задоволення відводу головуючому судді. Фактично обвинувачений висловлює свою незгоду із прийнятими рішеннями головуючого судді про відмову в задоволенні його клопотань. Просить відмовити в задоволенні заяви про відвід головуючому судді.
Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_5 зазначив, що він підтримує право обвинуваченого на подання заяви про відвід головуючому судді на підставі ст. 75 КПК України.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як вбачається із відеозапису судового засідання в судовому засіданні 23.04.2026 року обвинувачений заявив відвід головуючому судді ОСОБА_6 .
Заява обґрунтовувалася тим, що по даному кримінальному провадженні не було екстрадиці. Він відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та наполягав на безпосередній участі в залі судового засіданні, але судом було відмовлено в задоволенні його клопотання. Також судом не надана йому ухвалу про відмову в задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження.
Головуючим суддею з приводу заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , що йому не була надана ухвала про відмову у закритті провадження було роз'яснено, що дане клопотання було розглянуто в судовому засіданні, протокольно, оскільки ухвала згідно вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню.
Що стосується заяви від 23 квітня 2026 р. обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді, суд зазначає наступне.
У кожному кримінальному провадженні незалежність і об'єктивність судді забезпечується, серед іншого, закріпленням загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Суддя не може брати участь у справі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Заявлений обвинуваченим ОСОБА_4 відвід головуючому судді ОСОБА_6 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК України.
Доводи обвинуваченого ґрунтуються винятково на його незгоді із прийнятими судовими рішеннями головуючого.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.
Незгода з прийнятими судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.
Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
На переконання суду підстави заявленого обвинуваченим відводу зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, ухваленими під час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 75, 77, 80, 81, 376, 392 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючому судді ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 29 квітня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1