Справа № 210/7015/25
Провадження № 2/210/461/26
іменем України
31 березня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі
головуючого - судді Літвіненко Н.А.,
при секретарі Таранущенко В.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради до ОСОБА_1 , третя особа: Криворізький міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд, -
В провадженні судді перебуває вищевказана справа.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потрапила в поле зору служби у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради у липні 2025 року за повідомленням ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. У повідомленні зазначено, що на лінію 102 надійшло повідомлення щодо дитини 3 років, яку мало не збило авто, перебуває на вулиці без нагляду дорос-лих. Дитина про себе нічого не повідомляє. За описом дитини, в результаті опитування перехожих та продавчинь магазинів, що поруч, було встановлено особу малолітнього та місце його проживання. Під час спілкування з матір?ю, ОСОБА_1 , від жінки різко тхнуло запахом алкоголю. Зі слів сусідів встановлено, що матір часто залишає дитину без нагляду та йде у своїх справах.
Неодноразові комісійні інспектування за адресою: АДРЕСА_1 , результату не дали, на залишені повідомлення мати не реагувала, вхідні дзвінки блокувала.
Як з?ясувалося, матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , деякий час мешкала у знайомої, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . Під час спілкування встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою росії, проживає в Україні більше 10 ро-ків, але досі не отримала посвідки на постійне проживання в Україні, ніде не працює, не має самостійного доходу. Повертатися на батьківщину не планує. Зі слів ОСОБА_1 , вона з дитиною живе за рахунок допомоги, яку надають сусіди, знайомі та родичі з росії.
Протягом перебування сім?ї під соціальним супроводом рекомендації фахівця із соціальної роботи не виконує, не вживає заходів щодо подолання складних життєвих обставин, що свідчить про злісне ухиляння від виконання батьківських обов?язків.
У зв?язку з відсутністю у матері паспорта громадянина України або посвідки на постійне проживання в Україні, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує дошкільний дитячий заклад, декларація на його медичне обслуговування не укладена, мати повідомила, що жодного разу з дитиною до лікарів вона не зверталася.
Під час чергового інспектування, здійсненого за постійним місцем проживання сім?ї встановлено, що в однокімнатній орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживає мати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У квартирі вхідні двері не зачиняються, брудно, шпалери обідрадні, велика кількість плісняви, пилу, павутиння, тарганів, у зв?язку із заборгованістю відсутні електро- та водопостачання, відсутня готова їжа та продукти харчування. На запитання, чи годувала мати сьогодні дитину (близько 10.00 години) ОСОБА_1 відповіла, що ні, дитина голодна, «вони звикли не їсти».
За результатом складання Акта проведення оцінки рівня безпеки членами комісії прийнято рішення про вилучення дитини з родини та доставлення її до КНП «Криворізька міська дитяча лікарня № 4» КМР. Службою у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради направлено клопотання щодо проведення медичного обстеження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами медичного обстеження дитина вже має встановлені діагнози: крипторхізм, аденоїди ІІ ст., загальне недорозвинення мовлення III рівня, та інші.
Систематичне ухиляння ОСОБА_1 від виконання батьківських обов?язків, недогляд за дитиною, залишення сина без нагляду, небажання змінювати спосіб життя та долати складні життєві обставини, несе загрозу здоров?ю і життю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тому, позивач просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради для вирішення питання його подальшого влаштування до сімейних форм виховання або до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення; ???На підставі ст. 166 Сімейного кодексу України одночасно стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь майбутнього опікуна або дитячого державного закладу, де перебуватиме дитина, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 з усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 11.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду 10.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлена, про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Суд неодноразово надсилав судові повістки про виклик у судове засідання, однак, вкзані відправленні повертались на адресу суду.
Представник третьої особи - Криворізький міський центр соціальних служб, в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, взявши до уваги заяви представника позивача та представника третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 , є матірю, а ОСОБА_4 , є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.2021 року.
З висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , встановлено, що Мати - ОСОБА_1 , громадянка росії, проживає в Україні більше 10 років, ніде не працює, не має самостійного доходу, живе за рахунок допомоги, яку надають сусіди, знайомі та родичі з росії. Повертатися на батьківщину не планує. У зв?язку з відсутністю у матері паспорта громадянина України або посвідки на постійне проживання в Україні, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує дошкільний дитячий заклад, декларація на його медичне обслуговування не укладена, мати повідомила, що жодного разу з дитиною до лікарів вона не зверталася.
У липні 2025 року на лінію 102 надійшло повідомлення щодо дитини 3 років, яку мало не збило авто, перебуває на вулиці без нагляду дорослих. Дитина про себе нічого не повідомляє. За описом дитини, в результаті опитування перехожих та продавчинь магазинів, що поруч, було встановлено особу малолітнього та місце його проживання. Під час спілкування з матір?ю, ОСОБА_1 , від жінки різко тхнуло запахом алкоголю. Зі слів сусідів встановлено, що матір часто залишає дитину без нагляду та йде у своїх справах. Мати залишає сина без нагляду, тому були випадки, що ОСОБА_1 з малолітнім сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім часом проживає в однокімнатній орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У квартирі вхідні двері не зачиняються, брудно, шпалери обідрадні, велика кількість плісняви, пилу, павутиння, тарганів, у зв?язку із заборгованістю відсутні електро- та водопо-стачання, відсутня готова їжа та продукти харчування. На запитання, чи годувала мати сьогодні дитину (близько 10.00 години) ОСОБА_1 відповіла, що ні, дитина голодна, «вони звикли не їсти».
Систематичне ухиляння ОСОБА_1 від виконання батьківських обов?язків, недогляд за дитиною, залишення сина без нагляду, небажання змінювати спосіб життя та долати складні життєві обставини, несе загрозу здоров?ю і життю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виходячи з вищезазначеного, ураховуючи інтереси дитини та керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, виконком Металургійної районної у місті ради, як орган опіки та піклування, вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , деякий час мешкала у знайомої, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою росії, проживає в Україні більше 10 років, але досі не отримала посвідки на постійне проживання в Україні, ніде не працює, не має самостійного доходу. Повертатися на батьківщину не планує. ОСОБА_1 , з дитиною живе за рахунок допомоги, яку надають сусіди, знайомі та родичі з росії.
Протягом перебування сім?ї під соціальним супроводом рекомендації фахівця із соціальної роботи не виконує, не вживає заходів щодо подолання складних життєвих обставин, що свідчить про злісне ухиляння від виконання батьківських обов?язків.
У зв?язку з відсутністю у матері паспорта громадянина України або посвідки на постійне проживання в Україні, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує дошкільний дитячий заклад, декларація на його медичне обслуговування не укладена, мати повідомила, що жодного разу з дитиною до лікарів вона не зверталася.
Під час інспектування, здійсненого за постійним місцем проживання сім?ї встановлено, що в однокімнатній орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживає мати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У квартирі вхідні двері не зачиняються, брудно, шпалери обідрадні, велика кількість плісняви, пилу, павутиння, тарганів, у зв?язку із заборгованістю відсутні електро- та водопостачання, відсутня готова їжа та продукти харчування. На запитання, чи годувала мати сьогодні дитину (близько 10.00 години) ОСОБА_1 відповіла, що ні, дитина голодна, «вони звикли не їсти».
За результатом складання Акта проведення оцінки рівня безпеки членами комісії прийнято рішення про вилучення дитини з родини та доставлення її до КНП «Криворізька міська дитяча лікарня № 4» КМР. Службою у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради направлено клопотання щодо проведення медичного обстеження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За результатами медичного обстеження дитина має встановлені діагнози: крипторхізм, аденоїди ІІ ст., загальне недорозвинення мовлення III рівня, та інші.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
В ході судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не бажає приймати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дитини. Не бажає працевлаштовуватись. Заходи, що застосовувалися до відповідача з боку органу опіки та піклування виявилися неефективними, відповідач не бажає дбати про свою дитину.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи, що у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що відповідач ОСОБА_1 у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов'язки щодо виховання та розвитку малолітньої дитини, яка опинилась в складних життєвих умовах, не дбає про її розвиток, здоров'я, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.
Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Також, при винесені рішення по суті спору, суд враховує, що позбавлення батьківських прав не є порушенням прав такого з батьків, оскільки згідно з ч. 1 ст. 168 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
Крім того, в порядку ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України якщо змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що судом достовірно встановлено, що відповідач не тільки ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню дітей, а й свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не забезпечує належного харчування, медичного огляду, лікування, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальноприйнятих норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, її розвитку, а отже ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не проявляє батьківської турботи, але має реальну можливість виконувати такі обов'язки, а тому є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача суд враховує, що ОСОБА_1 є працездатною особою, дитина самостійного джерела засобів до існування не має, крім того відповідач не позбавлена права працевлаштуватись до Центру зайнятості.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь майбутнього опікуна або дитячого державного закладу, де перебуватиме дитина, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 з усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином виходячи з обов'язку батьків утримувати дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, суд вважає, що є підстави для призначення аліментів, починаючи з дати пред'явлення позову згідно вимог частини першої статті 191 СК України.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Оскільки позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, та приймаючи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», тому на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 6056,00 грн. (із розрахунку 3028,00 грн.+ 3028,00 грн.).
Керуючись ст. 150, 164,165,166, 180, 182 СК України, ст..ст. 10, 12, 13, 79-82, 141,263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,, -
Позовну заяву Органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради до ОСОБА_1 , третя особа: Криворізький міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради для вирішення питання його подальшого влаштування до сімейних форм виховання або до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення.
На підставі ст. 166 Сімейного кодексу України одночасно стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь майбутнього опікуна або дитячого державного закладу, де перебуватиме дитина, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 з усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заява, а саме з 28.10.2025 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Роз'яснити відповідачу ОСОБА_1 , що відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України, вона може звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни відповідної поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко