Справа № 161/9047/26
Провадження № 1-кс/161/2914/26
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 28 квітня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красне Полу Марківського району Луганської області, українки, громадянки України, заміжньої, прибиральниці ТОВ «АРГО» (Королівство Нідерланди), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: м. Мепел Королівстко Нудерланди,
про те, що вона підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 на строк 60 днів без визначення розміру застави. Клопотання просить задовольнити з підстав, викладених в ньому.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрювана заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні підозрювана підтримала думку свого захисника.
Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026030000000082 від 26.04.2026 року за фактами вчинення державної зради в умовах воєнного стану та шпигунства, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 114 КК України.
26.04.2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
27.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
В рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За своїм етимологічним змістом, ризик - це поєднання ймовірності та наслідків несприятливих подій, кількісна оцінка небезпек, що визначається як частота однієї події при настанні іншої.
При застосуванні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 раніше не судима, зареєстрована в с. Маринопіль Луганської області, яке на теперішній час є тимчасово окупованою територією України, наразі проживає за кордоном України - м. Мепел ОСОБА_7 , заміжня, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, злочин вчинено в умовах воєнного стану, тому вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Ч. 6 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час воєнний стан триває.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та (або) продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст 176-179, 181, 184, 193, 194 196, 205, 395, 615 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 червня 2026 року, включно.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 днів з дня затримання, тобто з 26 квітня 2026 року до 24 червня 2026 року, включно.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
На ухвалу судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Луцького
міськрайонного суду ОСОБА_1