Справа № 158/575/26
Провадження № 2-а/0158/23/26
27 квітня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.,
за участю секретаря - Процик Л.В.,
представника позивача - адвоката Таргонія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
11 лютого 2026р. ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Таргоній В.О. звернулась до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою №14/2в ЛРТЦК від 02.02.2026р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, а саме за не подачу директором ТзОВ «Сома Транс» - ОСОБА_1 до 20.12.2025р. інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вищевказана оскаржувана постанова містить істотні та неприпустимі процесуальні порушення, зокрема, у тексті постанови зазначено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо громадянки ОСОБА_2 , водночас до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 , що на думку позивача є грубим порушенням вимог ст. 283 КУпАП та принципу персональної відповідальності.
Крім того зазначає, що під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем - 02.02.2026, позивачу ОСОБА_1 не надано можливості надавати пояснення та докази, а також скористатись правовою допомогою адвоката, чим позбавлено її права на захист.
Вважає, що винесена 02.02.2026 оскаржувана постанова є незаконною, оскільки ТзОВ «Сома Транс» на час винесення постанови не мало у власності або користуванні транспортних засобів, техніки чи іншого майна, що виключало необхідність подачі до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідного звіту, що свідчить про відсутність предмета правопорушення, оскільки обов'язок подання відповідної відомості виникає лише у разі наявності у підприємства транспортних засобів або техніки, що підлягають військово-транспортному обліку. У разі повної відсутності транспортних засобів і техніки у власності або користуванні підприємства, відсутній предмет обліку, а відповідно і відсутній обов'язок подання відомостей щодо об'єктів, які фактично не існують.
Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити його позовні вимоги, визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №14/2в ЛРТЦК від 02.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 34 000 грн.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.02.2026 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду такої категорії термінових адміністративних справ, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
05.03.2026 представник відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Зазначає, що 27 січня 2026 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що гр. ОСОБА_1 , як керівник ТзОВ «Сома Транс» до 20.12.2025 не подала до ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на таких транспортних засобах на підставі чого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 26.01.2026р. було складено протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого призначено на 02.02.2026, тоді ж і винесено оскаржувану постанову №14/2в про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 34 000 грн. Жодних клопотань від ОСОБА_1 не надходило, при цьому остання заперечувала свою винуватість з підстав відсутності у її власності транспортних засобів, що виключало необхідність подачі вказаного звіту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такі твердження позивача не звільняє її від необхідності подачі до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідного звіту та не можуть бути взяті до уваги, оскільки відсутність на підприємстві транспортних засобів не звільняє керівника даного підприємства від обов'язку, передбаченого п.15 Положення, а саме подачі такого звіту до ІНФОРМАЦІЯ_2 з нульовими показниками. Крім того зауважує, що твердження представника позивача про те, що в оскаржуваній постанові допущено описку у написанні імені особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та як наслідок неможливо встановити щодо якої особи винесено оскаржувану постанову, не можуть бути взяті до уваги суду, оскільки дана описка є технічною, а особу правопорушника встановлено на підставі документів, що посвідчують її особу.
12.03.2026 представник позивача по справі ОСОБА_1 - адвокат Таргоній В.О. подав до суду відповідь на відзив у якому позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити, оскільки позиція відповідача по справі викладена у відзиві на позовну заяву є необґрунтованою.
Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник позивача - адвокат Таргоній В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
Представник відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши представника позивача по справі, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.
Відповідно до п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №1921, керівники підприємств, установ та організацій подають територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.
Суд зазначає, що кінцевою датою для подання керівниками підприємств, установ та організацій до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, є 20 грудня та 20 червня.
Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.
Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинених в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 №14/2в ЛРТЦК від 26.01.2026 позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, а саме за не подачу керівником ТзОВ «Сома Транс» - ОСОБА_1 до 20.12.2025р. інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 34 000 грн.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується позивачем по справі, що керівником ТзОВ «Сома Транс» - ОСОБА_1 не було подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них до 20.12.2025.
Твердження позивача про те, що ТзОВ «Сома Транс», у якому позивач по справі є керівником, не мало у власності або користуванні транспортних засобів, техніки чи іншого майна, а також не мало найманих працівників, що виключало необхідність подачі відповідного звіту до ТЦК, не заслуговують на увагу суду, оскільки відсутність на підприємстві транспортних засобів не звільняє керівника даного підприємства від обов'язку, передбаченого п.15 Положення, а саме подачі такого звіту до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, подати такий звіт у встановлений чинним законодавством строк із зазначенням інформації про відсутність транспортних засобів і техніки громадян, які працюють на них.
Позивач по справі ОСОБА_1 повинна була подати звіт до ТЦК та СП про наявність транспортних засобів і техніки, їхній технічний стан, а також громадян, які працюють на них у строк до 20.12.2025 з відомостями при відсутність таких (з нульовими показниками), з метою виконання вимог ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, що в даному конкретному випадку позивачем вчинено не було за що й останню було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто постановлена з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її ухвалення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
представник позивача - адвокат Таргоній Валерій Олександрович, діє на підставі ордеру на надання правничої допомогу серії АС №1174156 від 03.02.2026;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2026 року.