Справа № 158/1430/26
Провадження № 2/0158/790/26
/ЗАОЧНЕ/
27 квітня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник ТОВ «Таліон Плюс» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено договір кредитної лінії № 836707130 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач отримав кредитні кошти ( з урахуванням всіх траншів) в сумі 21900 грн.
09.09.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/52, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67776,86 грн., з яких 21899,67 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44563,19 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1314 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами позичальником не сплачуються, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за кредитним договором, відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору.
На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість в розмірі 67776,86 грн., а також суму понесених судових витрат.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.04.2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на дату розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» не з'явився, згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відтак, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до статті 280 ЦПК України.
Крім того, оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 10.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 836707130 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти, які були видані йому у безготівковій формі шляхом перерахування їх на платіжну картку, реквізити якої були вказані відповідачем у договорі. Сума кредиту ( з урахуванням всіх траншів) 21900 грн.
Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та проценти за його користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.
09.09.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/52, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67776,86 грн., з яких 21899,67 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44563,19 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1314 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «Таліон Плюс» є кредитором у зобов'язанні по виконанню договору № 836707130 від 10.06.2025 року і саме йому належить право вимоги до відповідача.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до норм ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості за договором № 836707130 від 10.06.2025 року, у розмірі 66462,86 грн. з яких: 21899,67 грн. - основного боргу, 44563,19 грн. - відсотків.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1314 грн. суд зазначає наступне.
За положеннями абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Також, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні нарахованої комісії, оскільки такі вимоги є необґрунтованими.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2610,78 грн (66462,86 /67776,86*2662,40) судового збору, що є пропорційним розміру задоволених вимог.
Окрім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 836707130 від 10.06.2025 року у розмірі 66462 (шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір в розмірі 2610 (дві тисячі шістсот десять) грн. 78 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса: м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642.
Представник позивача - Томилко Оксана Борисівна, адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15Б, 01015.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька