Справа № 158/1149/26
Провадження № 1-кс/0158/702/26
27 квітня 2026 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026030590000147 від 15.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -
До слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026030590000147 від 15.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 14 березня 2026 року, близько 19 год., в с. Журавичі Луцького району Волинської області, було виявлено автомобіль марки «УАЗ 452» д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходились невстановлені особи, які перевозили деревину породи сосна, яка була незаконно зрубана у 12 кварталі 20 виділі Партизанського лісництва.
В ході аналізу показів наданих свідками, було встановлено, що однією з осіб, які причетні до вчинення вказаного злочину є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, власником автомобіля марки «Hyundai Santafe» д.н.з. НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 (дочка ОСОБА_5 ).
Відомості про те, що саме ОСОБА_5 є фактичним користувачем автомобіля марки «Hyundai Santafe» д.н.з. НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3 підтверджуються даними наявними в ІПНП «Армор» Національної поліції України, відповідно до якої вказаний автомобіль, під керуванням ОСОБА_5 неодноразово зупинявся працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху.
В подальшому на підставі ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду від 14 квітня 2026 року про дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки «Hyundai Santafe» д.н.з. НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3 , який було проведено 23 квітня 2026 року в ході якого було вилучено вказаний транспортний засіб.
Так, під час обшуку було виявлено транспортний засіб причетність якого до кримінального провадження, підтверджується показами свідків, а тому даний предмет підпадає під визначення поняття речового доказу, згідно ст. 98 КПК України.
Постановою слідчого від 23.04.2026 вищевказаний транспортний засіб визнано речовим доказом, так як він відповідає критерієм, визначеним у ст. 98 КПК України.
Приймаючи до уваги, що вищевказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на вищевказане майно.
Слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, не заперечив щодо його задоволення.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12026030590000147 від 15.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду від 14 квітня 2026 року про дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки «Hyundai Santafe» д.н.з. НОМЕР_2 №кузова НОМЕР_3 , який було проведено 23 квітня 2026 року в ході якого було вилучено вказаний транспортний засіб.
В подальшому вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця події, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчим доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, яке вилучено 23.04.2026 року, а саме:
- транспортного засобу марки «Hyundai Santafe» д.н.з. НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3 , який фактично належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 вилучений 23 квітня 2026 року.
Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1