22 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 170/14/26 пров. № А/857/16079/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Курилець А.Р., Мікула О.І.,
за участю секретаря Березюка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шацького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року (ухвалене головуючим - суддею Жевнєрова Н.В. у селищі Шацьк) у справі № 951/819/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025 про притягнення
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню на таких підставах. Поліцейський вказав, що причиною зупинки транспортного засобу, є порушення водієм вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», без посилання на статтю даного закону. Позивач вважає вказану причину зупинки транспортного засобу незаконною, так само як і всі подальші дії поліцейського, що є підставою для скасування винесеної ним постанови.
Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 26.02.2026 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що зупинка транспортного засобу поліцейським Сорочуком С.І. під час дії комендантської години є законною та обґрунтованою, оскільки здійснена в межа повноважень, визначених спеціальним законодавством воєнного часу, а також в межах завдань та функцій Національної поліції щодо забезпечення публічної безпеки, а відтак подальші дії працівника поліції, зокрема щодо перевірки необхідних документів, виявлення в діях ОСОБА_1 порушень вимог ПДР та складення щодо нього оскаржуваної постанови є обґрунтованими та законними.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що поліцейський не виконав норм Закону України «Про національну поліцію» та не підтвердив своїх повноважень та законності зупинки транспортного засобу.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА №6433231 від 30.12.2025, складеної поліцейським 5 роти 1 батальйону відділу організації ведення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Сорочуком С.І., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень за те, що він 30.12.2025 о 04:28 на автодорозі М07 сполученням Київ-Ковель-Ягодин 382 км на території Шацької ТГ Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом марки «Ssang Yong Kyron», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в період дії комендантської години. В ході перевірки документів було встановлено, що номерний знак не належить даному транспортному засобу, відсутній поліс ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів. У постанові вказано, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги пунктів 2.1.г та 2.9.в ПДР.
Позивач вважаючи оскаржену постанову незаконною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Положеннями ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписи ст. 280 КУпАП закріплюють обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно статті 14 Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015, № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Так, позивач стверджує, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки його транспортного засобу, вважає непоґрунтованими посилання поліцейського Сорочука С.І., що підставою зупинки транспортного засобу було порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (без посилання на статтю вказаного закону), оскільки ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав зупинки транспортних засобів.
Позивач вважає, що оскільки законних підстав для зупинки транспортного засобу не було, тому всі подальші дії працівників поліції були незаконними.
Підстави зупинки поліцейським транспортного засобу наведені у ст.31 Закону № 580-VIII, зокрема, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.
Поліцейський має право вимагати від особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку якщо зовнішні ознаки транспортного засобу дають достатні підстави вважати, що транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення (п. 6 ст.32 Закону № 580-VIII).
Колегія суддів звертає увагу на те, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24/02.2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до цього часу.
Відповідно до наказу Волинської обласної адміністрації від 28.09.2022 «Про зміну періоду дії комендантської години на території області» №391, з 28.09.2022 в усіх населених пунктах Волинської області встановлено комендантську годину із 00:00 до 05:00.
Визначення терміну комендантська година міститься у п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Правове регулювання впровадження комендантської години регламентується наступними нормативно-правовими актами: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Постанова №573), постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (далі - Постанова №1455).
Відповідно до п.8 Постанови №573 на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється у визначений період доби: перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток; пересування на транспортних засобах.
Відповідно до Постанови №1455 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а для іноземців та осіб без громадянства - додатково документи, що підтверджують законність перебування на території України, а також перепустки; у разі відсутності документів - затримувати відповідних осіб, а також за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення; тимчасово обмежувати або забороняти перебування та пересування на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби; входити/проникати на територію та у приміщення, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров'ю осіб; використовувати із службовою метою засоби зв'язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги; застосовувати, відповідно до законодавства, заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що в умовах воєнного стану на територіях, де введено комендантську годину, потрібно неухильно дотримуватися встановлених обмежень та заборон.
Таким чином керування транспортним засобом під час дії комендантської години є самостійною, достатньою підставою для зупинення транспортного засобу та перевірки документів.
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що поліцейський діяв правомірно, мав усі законні підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 в період дії комендантської години, достовірно встановив в діях позивача порушення вимог п. 2.1.г. та п. 2.9.в. ПДР, під час розгляду справи відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а спірна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є законною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Шацького районного суду Волинської області від 26 лютого 2026 року у справі № 951/819/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року