29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/2556/25 пров. № А/857/21887/25
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (ухвалене головуючим - суддею Гаврилко С.Є. у м. Ужгород) у справі № 260/2556/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області від 07.01.2025 року № 921060815140.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 14.06.1994 року по 15.12.2014 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі довідок, виданих Закарпатською митницею від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1413 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 17.12.2024 №7.7-22/33-1414 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, починаючи з 31.12.2024 року (дати звернення із відповідною заявою), здійснивши перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що їй було призначено пенсію за віком. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу було про відмову в переході на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Вказане рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області позивач вважав протиправним, та таким, що порушує його права, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досяг пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889 мав понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, то відповідно набув права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07 січня 2025 року №921060815140. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889, урахуванням довідок Закарпатської митниці від 17 грудня 2024 року № 7.7-22/33-1413 та від 17 грудня 2024 року № 7.7-22/33-1414, починаючи з 31 грудня 2024 року.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Також з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 видно, що позивач в період з 14 червня 1994 року по 15 грудня 2014 року працювала на різних посадах в органах митної служби, зокрема в Ужгородській митниці, Карпатській регіональній митниці, Чопській митниці, Чопській митниці Міндоходів.
Крім того, відповідно до записів трудової книжки видно, що позивачу були присвоєні персональні (спеціальні) звання, а саме: 14 серпня 1998 року присвоєно персональне звання “Радник митної служби III рангу»; 17 серпня 2001 року присвоєно персональне звання “Радник митної служби II рангу», 30 березня 2004 року присвоєно спеціальне звання “Радник митної служби III рангу»; 22 серпня 2006 року присвоєно спеціальне звання “Радник митної служби 2 рангу», 24 грудня 2013 року присвоєно спеціальне звання “Радник податкової та митної справи II рангу».
Загальний стаж роботи в митних органах становить більше 20 років (20 років 06 місяців 01 день), що підтверджується довідкою Закарпатської митниці від 17 грудня 2024 року за №7.7-22/33-1414.
31 грудня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, надавши документи, в т. ч. довідок Закарпатської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17 грудня 2024 року № 7.7-22/33-1413 та від 17 грудня 2024 року № 7.7-22/33-1414.
Розглянувши документи, подані для призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (територіальним органом Пенсійного фонду України, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) було прийнято рішення № 921060815140 від 07 січня 2025 pоку про відмову у перерахунку пенсії - переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Зі змісту спірного рішення, пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року за певних умов. А саме, на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу" № 889-VIII у порядку, визначе ному для осіб, які мають не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, можуть розраховувати: особи, які на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII (станом на 01.05.2016 року працювали на посадах державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ви значених ст.25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року. Станом 01.05.2016 року заявник не займає посади, віднесеної до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Оскільки заявнику присвоювалися спеціальні звання, періоди роботи на митниці не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Таке рішення про відмову в призначенні пенсії позивач вважав протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З наведеного видно, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).
Підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію державного службовця стала відсутність у позивача стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Щодо цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 899-VIII стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком № 283.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст. 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Частиною 17 ст. 37 Закону України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року (який набрав чинності 01.01.2004 року) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Статтею 569 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відповідно до ст. 588 Митного кодексу України 2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Частиною 2 ст. 588 Митного кодексу України 2012 року визначено, що пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.
З наведеного видно, що період роботи (служби) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до записів трудової книжки позивачка з 14.06.1994 по 15.12.2014 працювала на посадах державної служби в органах митного контролю з присвоєнням спеціальних звань посадової особи митної служби, 09.06.1995 прийняла присягу державного службовця.
Отже, законодавство, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Наведені норми підтверджують, що посадові особи митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Відтак, спеціальні звання посадових осіб митних органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу».
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач має право на призначення пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки вона має стаж на посаді державної служби понад 20 років; досягнула віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 260/2556/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула