Справа № 240/14807/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
29 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №0600-0305-8/39400 від 28.04.2025 про результати розгляду заяви щодо підтвердження пільгового стажу, яким відмовлено у підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за періоди роботи з 23.10.2000 по 11.01.2001 таз 01.11.2003 по 10.05.2004 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №064150018230 від 05.05.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи за Списком №1, період його роботи: з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004, з 01.04.2017 по 30.04.2017, з 01.06.2019 по 30.06.2019 та з 01.04.2020 по 31.05.2020, а також зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 01.06.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2010 по 31.03.2010, та повторно розглянути його заяву від 28.04.2025 про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 01.10.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що необхідний страховий стаж пунктом 1 частини другої статті 114 Закону становить не менше 25 років. Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону становить 10 років. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Результати розгляду документів, доданих до заяви: Страховий стаж особи становить 24 роки 9 місяців 18 днів, з урахуванням пільгового стажу 32 роки 9 місяців 18 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2010 по 31.03.2010, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Пільговий стаж особи становить 8 років 5 місяців 4 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2017 по 30.04.2017, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.04.2020 по 31.05.2020 та з 01.07.2024 по 31.08.2025, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. З урахуванням наведеного, на переконання представника відповідача, відсутні законні підстави для скасування рішення Головного управління №064150018230 від 05.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про підтвердження стажу роботи, за результатом розгляду якої Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло "Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи" від 25.04.2025 №17215/03-16 (а.с. 183-183). У рішенні вказано:
" 1. Підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 з 18.07.1995 по 22.10.2000, 11.05.2004, з 01.06.2005 по 31.12.2005 видувальником скловиробів на Романівському склозаводі «Червоний Жовтень», згодом ВАТ «Романівський склозавод», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, період роботи з 01.01.1996 по 22.10.2000 зарахувати до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 7 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, а саме поділивши загальну кількість днів на 21,2: у 1996 році - 84 дні, що становить 3 місяці 20 днів, у 1997 році - 176 днів, що становить 8 місяців 6 днів, у 1998 році - 216 днів, що становить 10 місяців 4 дні, у 1999 році - 226 днів, що становить 10 місяців 14 днів, у 2000 році (по 22.10.2000) - 170 днів, що становить 8 місяців та додавши періоди відпустки без збереження заробітної плати не більше 1 місяця в календарному році - у 1996 році та в 1999 році відповідно до наказів ВАТ «Романівський склозавод» від 15.07.1996 № 92-к та від 17.11.1999 № 233-к.
2. Відмовити у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 на Романівському склозаводі «Червоний Жовтень», згодом ВАТ «Романівський склозавод», що зараховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» видувальником скловиробів з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004, оскільки за дані періоди відсутні документи про результати чергової атестації робочих місць у відповідності з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.
Листом від 28.04.2025 №0600-0305-8/39400 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви щодо підтвердження пільгового стажу.
З матеріалів справи встановлено, що 28 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком
За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та 05.05.2025 прийнято рішення № 064150018230 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні вказано:
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Страховий стаж особи становить 24 роки 9 місяців 18 днів, з урахуванням пільгового стажу 32 роки 9 місяців 18 днів.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2010 по 31.03.2010, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.
Пільговий стаж особи становить 8 років 5 місяців 4 дні.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2017 по 30.04.2017, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.04.2020 по 31.05.2020 та з 01.07.2024 по 31.08.2025, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.
Заявник працює.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 064150018230 від 05.05.2025 (далі-Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону у зв'язку з відсутністю необхідністю пільгового стажу на підземних роботах, за відсутності необхідного пільгового стажу - 10 років.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 16.03.2027. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує."
Звертаючись до суду, позивач вважає, що рішення відповідачів є протиправними та такими, що порушують його права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Згідно з пунктом 2 Порядку №18-1 його дія поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань. (пункти 3, 4 Порядку №18-1).
Відповідно до пункту 6 Порядку №18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Як установлено пунктом 11 Порядку №18-1 із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 15 Порядку №18-1).
Як встановлено судом першої інстанції з позовної заяви, спірною є відмова у підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 за періоди роботи з 23.10.2000 по 11.01.2001 та із 01.11.2003 по 10.05.2004.
Так у п. 2 "Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи" від 25.04.2025 №17215/03-16 вказано: ". Відмовити у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 на Романівському склозаводі «Червоний Жовтень», згодом ВАТ «Романівський склозавод», що зараховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» видувальником скловиробів з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004, оскільки за дані періоди відсутні документи про результати чергової атестації робочих місць у відповідності з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383."
Отже, підставою для незарахування до пільгового стажу позивача періодів з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004 відповідач зазначає на відсутність документів про результати чергової атестації робочих місць у відповідності з Порядком від 18 листопада 2005 року № 383.
Згідно записів у трудовій книжці позивача, копія якої міститься в матеріалах відмовної пенсійної справи, копію якої надано до суду (а.с. 189-196):
запис №5: 08.02.1995; Романівський завод "Червоний Жовтень"; зарахувати в цех виробітку учнем видувальником скловиробів;
запис №6: 24.02.1995 Романівський завод "Червоний Жовтень" перейменовано у ВАТ "РСЗ";
запис №7: 18.07.1995: присвоєна кваліфікація видувальника скловиробів 4 р.;
запис №8: 15.01.1999: присвоєна кваліфікація видувальника скловиробів 5 р.;
запис №9: 11.01.2001 звільнений з роботи за власним бажанням;
запис №14: ВАТ "Романівський склозавод": 01.11.2003: зарахований в цех виробітку видувальника скловиробів 5 р.;
запис №15: 11.05.2004; звільнений з роботи за угодою сторін.
Вказана інформація підтверджується архівними витягами (а.с. 171, 172).
У "Рішенні про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи" від 25.04.2025 №17215/03-16 вказано:" У відповідності до підсумкового наказу ВАТ «Романівський склозавод» від 23.10.1995 № 53 робоче місце видобувальника скловиробів атестовано за Списком № 1, що підтверджено висновком державної експертизи умов праці від 11.03.2002 № 10-59.
Згідно із підсумковим наказом ВАТ «Романівський склозавод» від 11.05.2004 №17, наданого Департаментом агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної військової адміністрації, робоче місце видувальника скловиробів атестовано за Списком № 1 (лист від 13.02.2024 № 17/271/0/2-24/38 додається). Оскільки вказаним наказом результати чергової атестації робочих місць за умовами праці по ВАТ «Романівський склозавод» затверджено 11.05.2004, а тому, враховуючи вимоги пункту 4.2 Порядку №383 підстав для підтвердження стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за періоди роботи заявника з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004, не виявлено."
В матеріалах пенсійної справи позивача міститься копія наказу ВАТ "Романівський склозавод" №53 від 23.10.1995 "Про затвердження результатів атестації Робочих місць за умовами праці" яким наказано: 1. затвердити перелік робочих місць, професій і посад працівників, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за шкідливі умови праці за списком №1: 1 видувальники скловиробів (а.с. 143).
Наказом №17 від 11.05.2004 "Про затвердження результатів атестації Робочих місць за умовами праці" наказано: 1. затвердити перелік робочих місць, професій і посад працівників, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за шкідливі умови праці за списком №1: - видувальники скловиробів (а.с. 154).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі - Порядок), результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць 442-92-п, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками 36-2003-п, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам, і правилам, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, норма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Слід також зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а виснувала, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
У контексті спірних правовідносин, застосовуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що відповідно до наявних у справі доказів жодних змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов'язків з моменту первинної атестації до наступної атестації не відбувалось, суд вважає, що відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів з 23.10.2000 по 11.01.2001 та із 01.11.2003 по 10.05.2004 до пільгового стажу за Списком №1, відповідач діяв протиправно.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що є протиправним та таким, що порушує права ОСОБА_1 , п. 2 "Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи" від 25.04.2025 №17215/03-16 в частині відмови у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 на Романівському склозаводі «Червоний Жовтень», згодом ВАТ «Романівський склозавод», що зараховується до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» видувальником скловиробів з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004.
Отже, період роботи ОСОБА_1 на Романівському склозаводі «Червоний Жовтень», згодом ВАТ «Романівський склозавод», видувальником скловиробів з 23.10.2000 по 11.01.2001 та з 01.11.2003 по 10.05.2004 підлягає зараховуванню до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №064150018230 від 05.05.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів враховує наступне.
Так, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 064150018230 від 05.05.2025 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні вказано: "Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Страховий стаж особи становить 24 роки 9 місяців 18 днів, з урахуванням пільгового стажу 32 роки 9 місяців 18 днів.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2010 по 31.03.2010, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.
Пільговий стаж особи становить 8 років 5 місяців 4 дні.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2017 по 30.04.2017, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.04.2020 по 31.05.2020 та з 01.07.2024 по 31.08.2025, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.
Заявник працює.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 064150018230 від 05.05.2025 (далі - Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону у зв'язку з відсутністю необхідністю пільгового стажу на підземних роботах, за відсутності необхідного пільгового стажу - 10 років."
Разом із тим, згідно записів у трудовій книжці позивача, копія якої міститься в матеріалах відмовної пенсійної справи, копію якої надано до суду (а.с. 189-196):
запис №19: ВАТ "Романівський склозавод": 01.06.2005: зарахований в цех виробітку видувальником скловиробів по 5 розр. Підстава внесення запису: наказ №52к від 31.05.2005;
запис №20: 31.12.2005. Звільнений з роботи за угодою сторін. Підстава внесення запису: наказ №136к від 31.12.2005.
Зазначена у трудовій книжці інформація підтверджується архівним витягом №125-01/05-02 від 10.03.2025 (а.с. 172 на звороті, 173).
запис №27: 13.01.2010; ТОВ "Романівський склозавод", зарахований в цех виробітку видувальником скловиробів згідно контракту. Підстава внесення запису: наказ №9к від 13.01.2010;
запис №28: 01.04.2010; звільнений з роботи за згодою сторін. Підстава весення запису: наказ №52к від 01.04.2010.
запис №39. Виробничо-торгівельне підприємство "Фірма Старт": 28.05.2014 прийнятий на роботу на посаду підсобний робітник; підстава внесення запису: наказ №49к від 28.05.2014;
запис №40: 01.04.2016 переведений на посаду видувальник скловиробів. Підстава внесення запису: наказ №42/1к від 28.03.2016;
запис №41: 10.06.2020: звільнено з роботи за власним бажанням. Підстава внесення запису: наказ №39к від 10.06.2020.
Як вказує у оскаржуваному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та підтверджується інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форми ОК-5), у період із 01.06.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2010 по 31.03.2010, із 01.04.2017 по 30.04.2017, із 01.06.2019 по 30.06.2019, із 01.04.2020 по 31.05.2020 відсутні відомості про сплату страхових внесків роботодавцями.
Відповідно до частини першої та другої статті 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частин 6, 12 ст. 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
За приписами п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
За ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку).
Частиною 1 ст. 16 Закону № 1058 визначено, що застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Тобто, обов'язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права робітника на отримання пенсійних виплат.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
При цьому, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Отже, як вірно зазначає суд першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача із 01.06.2005 по 31.12.2005 та з 01.02.2010 по 31.03.2010, а також до пільгового: із 01.04.2017 по 30.04.2017, із 01.06.2019 по 30.06.2019, із 01.04.2020 по 31.05.2020.
Враховуючи встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №064150018230 від 05.05.2025 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 квітня 2025 року про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи із 23.10.2000 по 11.01.2001, із 01.11.2003 по 10.05.2004, із 01.04.2017 по 30.04.2017, із 01.06.2019 по 30.06.2019, із 01.04.2020 по 31.05.2020, а також зарахувавши до страхового стажу період із 01.06.2005 по 31.12.2005, із 01.02.2010 по 31.03.2010.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.