П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39878/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі №420/39878/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Військова частина НОМЕР_1 23.04.2026 року засобами підсистеми "Електронний суд" подала апеляційну скаргу.
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
Судом встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 18 липня 2025 р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано апелянтом 23.04.2026 року, тобто з суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що особовий склад та підрозділи військової частини НОМЕР_1 перебуваютьбезпосередньо в районі ведення бойових дій та виконують бойові завдання, знаходячись під постійними ракетними та артилерійськими обстрілами.
Зазначені обставини обумовлюють тривалі відключення підрозділів частини від електричних мереж внаслідок ворожих обстрілів, обмеженням доступу до мережі Internet та системи електронного документообігу, що у свою чергу унеможливлює своєчасно розглядати заяви, рапорти, скарги військовослужбовців, адвокатські запити, приймати відносно таких заяв, скарг, запитів відповідні рішення, а також опрацьовувати у межах процесуальних строків ухвали судів та позовні заяви, які надходять на адресу військової частини НОМЕР_1 або до Електронного кабінету підсистеми Електронний суд ЄСІТС.
Надаючи оцінку зазначеним апелянтом причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне:
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
У клопотанні про поновлення строку апелянт загально сформулював причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження, без посилання на конкретні обставини, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів цьому, що не може бути визнано належним обґрунтуванням наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів також враховує суттєвість пропуску строку на апеляційне оскарження, та вважає, що наведене апелянтом у заяві про поновлення строку обгрунтування причин пропуску такого строку не свідчить про наявність поважних причин звернення з апеляційною скаргою через більше ніж через дев'ять місяців після постановлення рішення судом першої інстанції.
Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов'язаний з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Таким чином колегія суддів вважає, що наразі відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністартивного суду від 18.07.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху відповідно до ст. 298 КАС України із наданням апелянту строку на усунення недоліків скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апелянтом також було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів на його оплату.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення законодавства свідчать про те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
При цьому, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору.
В даному випадку скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували обставини, викладені в заявленому клопотанні щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.
Зазначене свідчить про недоведеність з боку апелянта наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність наразі підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апелянт не являється особою, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір», а оскаржуване рішення суду першої інстанції є об'єктом справляння судового збору згідно ст. 3 Закону, тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ст. 169 КАС України, має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
В свою чергу, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В свою чергу, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024р. на рівні 3028 грн.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, складає 1453,44 грн. (1211,20 x 150%) х 0,8.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»
відомча ознака “ 81» (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху також для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі № 420/39878/24, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі № 420/39878/24.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі № 420/39878/24 із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
- документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України; у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, відповідно до ст.169 КАС України.
В порядку ч.3 ст.300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/39878/24 з Одеського окружного адміністративного суду
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук