П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2221/26
Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року про повернення позовної заяви справі за адміністративним позовом обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішень,
02 березня 2026 року обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправними та скасувати припис №008 від 03.02.2026 року та рішення №011 від 09 лютого 2026 року, що винесені за наслідками складання Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області акту №009 від 28 січня 2026 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення №012 від 09 лютого 2026 року, винесене за наслідками складання Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області акту №010 від 28 січня 2026 року;
- визнати протиправними та скасувати припис №007 від 03.02.2026 року та рішення №010 від 09 лютого 2026 року, винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області за наслідками складання акту №011 від 28 січня 2026 року;
- визнати протиправними та скасувати припис №006 від 03.02.2026 року та рішення №009 від 09 лютого 2026 року, винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області за наслідками складання акту №012 від 28 січня 2026 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення №013 від 09 лютого 2026 року, винесене Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області за наслідками складання акту №013 від 28 січня 2026 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до сталої судової практики ВС, визначення характеру вимоги здійснюється за змістом спірного права та наслідками її задоволення: майновими є вимоги, що пов'язані з майновим інтересом, мають грошове вираження або призводять до зміни майнового стану особи, тоді як немайновими є вимоги, які не мають вартісного вираження та не спричиняють майнових наслідків. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Оскаржувані приписи контролюючого органу, позовні вимоги за якими суд першої інстанції помилково відніс до немайнових, прямо зобов'язують позивача здійснити перерахунок нарахувань із відповідним зменшенням їх розміру, зокрема: припис №008 від 03.02.2026 - на суму 1094,98 грн, припис №007 від 03.02.2026 - на суму 2 085,58 грн, припис №006 від 03.02.2026 - на суму 1277,82 грн. Визначені в приписах грошові вимоги призводять до зменшення доходу підприємства. Крім того, оскаржувані рішення також містять вимоги майнового характеру. Ціна позову сформована як сукупність майнових вимог та становить: (1094,98 грн + 34 145,16 грн + 26 010,94 грн + 2 085,58 грн + 42 444,98 грн + 1277,82 грн + 110 478,72 грн + 1408,54 грн) = 218 946,72 грн. Тобто, на переконання апелянта, заявлені позовні вимоги у сукупності становлять одну вимогу майнового характеру з ціною позову 218 946,72 грн, за яку ним вірно обраховано судовий збір відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674- VI, в розмірі - не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі через підсистему Електронний суд.
Відповідно до ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині сплати судового збору.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано право особи звернутися та заявити в одній позовній заяві кілька вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частино 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В даному випадку позивач, який є юридичною особою, оскаржив до адміністративного суду:
- припис №008 від 03 лютого 2026, яким позивача зобов'язано у двомісячний термін здійснити перерахунок за послугу з постачання теплової енергії шляхом зменшення нарахувань, з урахуванням вимог пункту 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», в частині застосування ціни на таку послугу для категорії споживачів «населення», яка не перевищує рівень, що застосовувався у відносинах між постачальником ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та споживачами будинку АДРЕСА_1 станом на 24 лютого 2022 року не вище - 1999,08 грн/Гкал, на загальну суму 1094,98 грн;
- рішення №011 від 09 лютого 2026 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За даним рішенням, відповідач застосував до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» штраф у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 17 072,58 грн та зобов'язав позивача протягом 30 календарних днів повернути споживачам будинку АДРЕСА_1 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 17 072,58 грн;
- рішення №012 від 09 лютого 2026 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За даним рішенням відповідач застосував до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» штраф у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 13 005,47 грн та зобов'язав позивача протягом 30 календарних днів з дня отримання рішення повернути споживачам будинку АДРЕСА_2 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 13 005,47 грн;
- припис №007 від 03 лютого 2026, яким позивача зобов'язано у двомісячний термін здійснити перерахунок за послугу з постачання теплової енергії шляхом зменшення нарахувань, з урахуванням вимог пункту 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», в частині застосування ціни на таку послугу для категорії споживачів «населення», яка не перевищує рівень, що застосовувався у відносинах між постачальником ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та споживачами будинку АДРЕСА_3 станом на 24 лютого 2022 року не вище - 1999,08 грн/Гкал, на загальну суму 2 085,58 грн;
- рішення №010 від 09 лютого 2026 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За даним рішенням відповідач застосував до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» штраф у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 21 222,49 гри та зобов'язав позивача протягом 30 календарних днів з дня отримання рішення повернути споживачам будинку АДРЕСА_3 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 21 222,49 грн;
- припис №006 від 03 лютого 2026, яким позивача у двомісячний термін здійснити перерахунок за послугу з постачання теплової енергії шляхом зменшення нарахувань, з урахуванням вимог пункту 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», в частині застосування ціни на таку послугу для категорії споживачів «населення», яка не перевищує рівень, що застосовувався у відносинах між постачальником ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та споживачами будинку АДРЕСА_4 станом на 24 лютого 2022 року не вище - 1999,08 грн/Гкал, на загальну суму 1277,82 грн;
- рішення №009 від 09 лютого 2026 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За даним рішенням відповідач застосував до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» штраф у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 55 239,36 гри та зобов'язав позивача протягом 30 календарних днів з дня отримання рішення повернути споживачам будинку АДРЕСА_4 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 55 239,36 грн;
- рішення №013 від 09 лютого 2026 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За даним рішенням відповідач застосував до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» штраф у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 704,27 грн та зобов'язав позивача протягом 30 календарних днів з дня отримання рішення повернути заявникам мешканцям по АДРЕСА_5 суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 704,27 грн.
В даному випадку колегія суддів вважає за можливе застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
В даному випадку, оскаржувані приписи відповідача носять майновий характер, оскільки зобов'язують перерахувати кошти, які мають визначену грошову оцінку.
За таких обставин суд першої інстанції помилко визначив позивачу суму судового збору, яку йому необхідно сплатити: за три вимоги немайнового характеру (приписи) та майнову вимогу, оскільки даний спір є майновим, а ціна позову вірно визначена у загальному розмірі 218 946,72 грн.
Враховуючи, що відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI, розмір судового збору становить 3284,20 грн, що є меншим за мінімальний розмір судового збору 1 прожитковий мінімум- 3328 грн, тому відповідачем вірно визначено зазначену суму при обрахунку судового збору.
Крім того, з урахуванням того, що позовна заява подана через «Електронний суд», то вірним є застосуванням позивачем коефіцієнту 0,8 до зазначеної суми та вірно визначено суму до сплати 2662,40 грн.
Судовий збір в розмірі - 2662,40 грн, позивачем сплачено за подачу позовної заяви, що підтверджується платіжною інструкцією №37443 від 27 лютого 2026 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, оскільки позивачем сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі в повному обсязі.
У відповідності до приписів ч.1,ч.4 п.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко