Справа № 420/238/26
29 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, що передбачена: частиною другою статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Законом України від 19.10.2000 №2050-III постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 за період з 23.09.2023 по день повної фактичної виплати всієї суми заборгованості пенсії, визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 23.09.2023 по день повної фактичної виплати всієї суми заборгованості пенсії та виплатити зазначену компенсацію у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, відповідно до вимог Закону України №2050-III та Порядку №159.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24, яка набрала законної сили 27.12.2024, визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо обчислення розміру та зобов'язано його з 23.09.2023 призначити та виплатити пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ). Позивач 09.12.2025 №ВЕБ-15001-Ф-С-25-315752 звернувся до Відповідача з заявою щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості пенсії відповідно до Закону №2050 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159) в зв'язку з початком виплати заборгованості згідно рішення суду Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24 . Листом від 30.12.2025 № 42093-41368/Т-02/8-1500/25 Відповідач повідомив позивача про те, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 по справі № 420/23704/24 було проведено перерахунок пенсії і сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум склала 121529,03 грн. Виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 у сумі пропорційною виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. Частина нарахованої доплати пенсії за рішенням суду по справі № 420/23704/24 в сумі 374,70 грн зарахована на Ваш картковий рахунок в листопаді 2025 року за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями.
Позивач вказує, що постанова Кабінету Міністрів України № 821 регулює порядок виконання судових рішень, однак не скасовує і не обмежує дію Закону № 2050 та Порядку № 159, які мають вищу юридичну силу При цьому відповідач не виконав вимоги Закону №2050 та Порядку №159 та добровільно не здійснив нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості пенсії.
Відповідач надав відзив, в якому представник відповідача зазначає, що вимоги позивача є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.
У відзиві представник відповідача вказує, що Головне управління при виплаті доплати пенсії діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та Постановою КМУ № 649, а також з використанням повноважень з метою, якою ці повноваження надано, обґрунтовано, безпосередньо, добросовісно та розсудливо і жодним чином не порушило права та законні інтереси Позивача.
Також представник відповідача вказує, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов'язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24 адміністративний позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ з 12.04.2024 року;
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії по інвалідності з урахуванням середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 18 фактичних місяців служби підряд перед звільненням шляхом їх ділення на 24 місяці;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 23.09.2023 року призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначеної шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні 18 фактичних місяців служби підряд перед звільненням за період з березня 2022 року по серпень 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розміри щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закон №2262-ХІІ та абзацу восьмому пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами) від 06.12.2023 року №943/47135, на 18 (кількість таких місяців) відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" та з урахуванням раніше виплачених сум;
стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 по справі № 420/23704/24, яке набрало законної сили 27.12.2024, проведено перерахунок пенсії і сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум склала 140222,59 грн., що підтверджується розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсії. за пенсійною справою № 1501033358.
Позивач 09.12.2025 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України до відповідача з заявою, яка зареєстрована за №ВЕБ-15001-Ф-С-25-315752, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості відповідно до Закону №2050 та Порядку №159 у сумі 461,64 грн. Надати офіційну письмову відповідь у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Головне управління ПФУ в Одеській області листом від 30.12.2025 42093-41368/Т-02/8-1500/25 повідомило позивача, зокрема, про те, що:
«…Порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - постанова № 821) кардинально відрізняється від порядку виконання судових рішень, який діяв до набрання чинності цієї постанови та передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів. Враховуючи зазначене, виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого постановою № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. Частина нарахованої доплати пенсії за рішенням суду по справі № 420/23704/24 в сумі 374,70 грн зарахована на Ваш картковий рахунок в листопаді 2025 року за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Залишок загального боргу буде в подальшому виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови № 821. Враховуючи викладене, Головне управління не може визначити орієнтовні строки повного виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата напряму залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип “пропорційності» виплати коштів - кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень.».
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів протиправною, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
За ст.1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст.2 Закону №2050-III).
Відповідно до ст.3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою КМУ затверджено Порядок №159.
Пункти 1-3 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення).
Абзацом 1 п.4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом №2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №520/2020/19 та від 25 березня 2023 року у справі № 400/8389/21, від 24 липня 2024 року у справі №520/2674/2020 та від 31 липня 2024 року у справі № 480/1704/19.
Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Тобто, для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.
Законодавець чітко визначив, що обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган Пенсійного фонду набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов'язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту.
Закон №2050-III не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного прострочення виплати доходу. До здійснення фактичної виплати заборгованості обов'язок щодо компенсації ще не виник, а отже й порушення права позивача не настало. За таких обставин вимога про виплату компенсації є передчасною та не може бути задоволена за відсутності встановленого порушення відповідачем відповідного обов'язку.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду №420/23704/24 від 26.11.2024 відповідачем у листопаді 2025 року виплачено 374,70 грн, залишок доплати на станом на 01.12.2025 складає 139847,89 грн.
Враховуючи викладене, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію в тому числі на ще не виплачені суми пенсії, заявлені позовні вимоги є передчасним.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії, що передбачена: частиною другою статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Законом України від 19.10.2000 №2050-III постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 за період з 23.09.2023 по листопад 2025 року в розмірі 374,70 грн, визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24 в розмірі 374,70 грн відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, з 23.09.2023 по листопад 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії, що передбачена: частиною другою статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII Законом України від 19.10.2000 №2050-III постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 за період з 23.09.2023 по листопад 2025 року в розмірі 374,70 грн, визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії визначеної рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/23704/24 в розмірі 374,70 грн відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, з 23.09.2023 по листопад 2025 року.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Суддя П.П. Марин