Справа № 420/9032/26
29 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України в Одеській області), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 з визначенням посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, а надбавку за вислугу за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), обрахованих з посадового окладу і окладу за спеціальним званням, які визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026;
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, у якій визначити посадовий оклад і оклад за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на
01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, а надбавку за вислугу за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), обрахувати з посадового окладу і окладу за спеціальним званням, які визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026.
Ухвалою від 03.04.2026 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.04.2026 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.
24.04.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 23.04.2026) до суду надійшло клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строку на подання відзиву та не направлення відзиву позивачу.
Вирішуючи клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 162 КАС України до відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 03.04.2026 відповідачу встановлено строк для подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Як видно з матеріалів справи, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 03.04.26 по справі № 420/9032/26 доставлено до електронного кабінету Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області 04.04.2026 об 11:44 год.
Згідно з частинами 1, 5 та 6 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, початком перебігу строку для подачі відзиву було 05.04.2026, а тому строк для подання відзиву мав закінчитись 19.04.2026.
Водночас, як 05.04.2026, так і 19.04.2026 були вихідними днями. Відтак останнім днем строку для подачі відзиву було 20.04.2026, тобто перший робочий день.
При цьому й день, коли відповідачу доставлено до електронного кабінету копію ухвали про відкриття провадження у справі, також був вихідним днем - суботою.
Відзив подано до суду 22.04.2026, доказів до відзиву відповідач не долучав.
У світлі обставин щодо спірного питання суд зазначає таке.
Згідно із частинами 1, 3 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із частинами 1 - 4 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 8 статті 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За змістом статті 159 КАС України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Згідно із приписами статті 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив повинен містити, зокрема:
у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
обставини, які визнаються відповідачем;
заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою, крім можливості подавати власні докази, також право особи на ефективну участь, а саме знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість подавати свої заперечення та зауваження щодо них.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Kress v. France», «Goc v. Turkey», «F.C.B. v. Italy», «Kaya v. Austria», також виходить із того, що призначення змагальності процесу спрямоване не унеможливлення впливу на суд доказів, які одна з сторін не змогла оцінити та навести свої міркування (сторони повинні мати можливість знайомитися з усіма пред'явленими доказами і зауваженнями, отримувати копії документів); у кожній справі судом мають бути з'ясовані всі обставини, але, при цьому суд досліджує докази та пояснення, які подані сторонами або іншими суб'єктами лише у межах судового процесу.
Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (№63566/00) та пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» (№2586/07), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
Вирішуючи клопотання, суд, з урахуванням вищевикладеного, відмічає, що позивач не навів будь-яких тверджень та аргументів з приводу обмеження її процесуальних прав фактами пропуску відповідачем строку подання відзиву на 2 дні та ненадання доказів надіслання їй відзиву.
При цьому позивач у клопотанні зазначає, що про подачу відзиву вона дізналась в день його подання з власного електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Отже, позивач не обмежена у можливості ознайомитись із змістом відзиву та у праві подати відповідь на відзив та викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.
Тому суд уважає, що у цьому конкретному випадку відсутні підстави для залишення відзиву без розгляду.
З врахуванням наведеного, клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 121, 162, 240, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Пекний