28 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7635/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради у не розгляді заяви про видачу акту здійснення постійного стороннього догляду від 23.09.2025 року та зобов'язати розглянути дану заяву.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 23.09.2025 позивачем скеровано до Добровеличківської селищної ради заяву про видачу акту здійснення постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , оскільки він є рідним братом позивача та має І групу інвалідності з дитинства. Особи першої групи споріднення, а саме батьки не можуть здійснювати постійний сторонній догляд, так як батько ОСОБА_3 є померлим, а мати є пенсіонеркою за віком та фізично не може доглядати за сином в силу свого похилого віку. Проте, станом на момент подачі даного адміністративного позову, Добровеличківською селищною радою так і не розглянута заява про видачу акту здійснення постійного стороннього догляду, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 13.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. (а.с.28-29).
Згідно розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року №357 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та додаткових матеріалів справи» призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №340/7635/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу розподілено на суддю Кармазину Т.М.
Ухвалою судді від 12.01.2026 р. справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.58).
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.37-39), оскільки заявлені позовні вимоги є безпідставними. Заява ОСОБА_1 про видачу акту здійснення постійного стороннього догляду від 23.09.2025 відсутня в документообігу Добровеличківської селищної ради, оскільки не надходила на адресу відповідача, не реєструвалася та, відповідно, не могла бути предметом розгляду. Водночас зазначає, що фактично на адресу Добровеличківської селищної ради 30.09.2025 поштовим відправленням за ТТН №0420700164496 надійшла заява ОСОБА_1 щодо складання та видачі акту встановлення факту здійснення догляду, датована 19.09.2025, яка подана відповідно до пункту 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Вищезазначена заява була зареєстрована відділом ЦНАП виконавчого органу Добровеличківської селищної ради - Апарату ради за №112 від 30.09.2025 та передана для опрацювання відповідальним особам. У заяві від 19.09.2025 ОСОБА_1 просив скласти акт встановлення факту здійснення догляду за своїм братом ОСОБА_2 згідно Додатку № 8 Порядку № 560 та повідомити про складання акту за вказаним номером телефону. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.09.2025 та поданих документів було встановлено, що заявником не надано документ, що підтверджує неможливість члена сім'ї першого ступеня споріднення (матері - ОСОБА_4 ) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I групи, за формою, затвердженою МОЗ, що прямо передбачено підпунктом 14 Переліку документів, які подаються для отримання відстрочки, відповідно до підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Натомість, до заяви додано довідку ЛКК від 04.09.2025 №179 Добровеличківського центру первинної медико-санітарної допомоги, яка не відповідає встановленим вимогам, а тому не може бути використана як належний доказ. У зв'язку із виявленими недоліками, а саме - відсутністю документів, визначених Порядком № 560, посадовими особами прийнято рішення від 06.10.2025 за №50 про відмову у складенні та видачі акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Комунікація із заявником щодо прийнятого рішення неодноразово здійснювалася начальником відділу соціального захисту виконавчого органу Добровеличківської селищної ради - Апарату ради у спосіб, визначений ним самим у заяві, - телефонним зв'язком, відповідно до зазначених у заяві контактів. Вищевикладене свідчить про те, що Добровеличківська селищна рада діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та має право на відстрочку від призову, оскільки здійснює постійний догляд за своїм братом, ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду.
23.09.2025 року ОСОБА_1 з метою оформлення необхідних документів для отримання відстрочки у зв'язку з тим, що здійснює постійний догляд за своїм братом, ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду, направив до Добровеличківської селищної ради заяву від 19.09.2025 про видачу акту здійснення постійного стороннього догляду (а.с.14, 42). До заяви позивач додав: копію паспорта та ІПН; копію довідки МСЕК; копію свідоцтва про народження НОМЕР_1 ; копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 ; копію свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ; копію висновку ЛКК №176 від 28.08.2025 р.; копію посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с.43-50).
Представник позивача в позовній заяві стверджує, що на момент подачі адміністративного позову відповідач так і не розглянув заяву про видачу акту здійснення постійного стороннього догляду.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.3 ст.24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно п.14 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Частиною 7 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Правовідносини, які пов'язані з процедурою надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення регулюються Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМ України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно абз.3-4 пункту 58-1 Порядку №560 військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно з пунктом 61 Порядку №560 військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Суд встановив, що з метою оформлення необхідних документів для отримання відстрочки, позивач звернувся до відповідача, із заявою від 19.09.2025 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, яка надійшла до відповідача 30.09.2025.
Станом на день розгляду справи відповідачем надано докази про те, що заяву позивача про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду було розглянуто та 06.10.2025 року прийнято рішення №50 про відмову у складенні та видачі акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Водночас, позивачем не оскаржується така відмова.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не знайшов підтвердження факт бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 19.09.2025 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, отже наразі відсутній предмет спору, то відповідно вимоги щодо розгляду заяви, задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідач довів правомірність своїх дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
З огляду на положення ст.139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Добровеличківської селищної ради (27000, Кіровоградська область, с-ще Добровеличківка, вул. Незалежності, 112, ЄДРПОУ 04365922) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА