29 квітня 2026 року справа №320/34135/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 57 811,69 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот одинадцять гривень та 11 коп.).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 03.10.2023 року, для розгляду адміністративної справи призначено суддю Балаклицького А. І..
Ухвалою суду від 23.10.2023 року провадження у справі відкрите, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В подальшому, у зв'язку із перебуванням призначеного складу суду у відпустці, відбувся повторний автоматизований розподіл справи, результатом якого стало призначення для розгляду справи складу суду у особі судді Марича Є. В., що підтверджується відповідним протоколом від 20.09.2024 року.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження нового складу суду, а розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін розпочато спочатку.
Відповідачем у грудні 2023 року та січні 2024 року подано заперечення на позовну заяву, зареєстровані канцелярією суду за вхідними номерами 90878 та 6519 відповідно.
Щодо наявності у справі відзиву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому вони об'єктивно передують процесу погашення податкових зобов'язань або стягненню податкового боргу (постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі №804/3642/16, від 14 липня 2021 року у справі №815/2362/17, 21 вересня 2018 року у справі №808/3046/16).
Слід зазначити, що виникнення податкового боргу не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону.
Відтак, податкова вимога не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого виник податковий борг, вона лише інформує платника про суму узгодженого грошового зобов'язання. Натомість, такими рішеннями є податкові повідомлення-рішення від 12.05.2020 року №85937-5506-0214 та від 09.03.2021 року №64674-2409-0228, строк на оскарження яких на час подання позовної заяви сплив.
У зв'язку із вищеозначеним, суд приходить до висновку, що податковий борг, на час подання позовної заяви про його стягнення в судовому порядку, є узгодженим і не може бути предметом розгляду у межах цієї справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом заборгованість відповідача складає 57 811,69 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот одинадцять гривень та 11 коп.), яка нарахована на підставі:
- ППР №85937-5506-0214 від 12.05.2020 року;
- ППР №64674-2409-0228 від 09.03.2021 року.
Заявлена до стягнення сума податкового боргу підтверджується доданими до позову доказами, зокрема податковими повідомленнями-рішеннями та інтегрованою карткою платника податків.
Доказів погашення відповідачем податкового боргу, що є предметом позову, судом не отримано.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу №13998-13 від 15.03.2021 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Вивчивши позицію позивача, оцінивши надані ними докази на підтвердження позовних вимог, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами пунктів 36.1, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України для платників податків виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом п. 54.1 ст. 54, пунктів 56.17, 56.18 ст. 56 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, самостійно обчислена платником податків та зазначена в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За змістом пунктів 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Так, з метою забезпечення погашення податкового боргу контролюючим органом відповідачу направлено податкову вимогу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверта.
До суду з позовом про стягнення податкового боргу контролюючий орган звернувся з дотриманням строків, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, тобто після спливу 60 днів з дня вручення податкової вимоги.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі, заявленій до стягнення, відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності такої заборгованості відповідачем не спростовані.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ: 44069150) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 57 811,69 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот одинадцять гривень та 11 коп.).
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.