29 квітня 2026 року м. Київ справа №320/61738/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208, виданої станом на 17 липня 2021 року у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію з 01 серпня 2021 року з основним розміром 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208, виданої станом на 17 липня 2021 року у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 серпня 2021 року по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №320/12047/24 Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України було надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку пенсії. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними та такими, що порушують його права.
27 грудня 2024 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
02 березня 2026 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протокол за пенсійною справою ОСОБА_1 станом на 01 серпня 2021 року та інформацію щодо проведення/непроведення перерахунку пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208 (у разі якщо перерахунок проведено, надати докази нарахування та виплати оновленого розміру пенсії).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання ухвали суду надано витребувані документи.
Відповідно до частини сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Згідно з довідкою Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208, виданої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №320/12047/24, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становить: посадовий оклад - 16488,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 8244,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (54%) - 14154,48 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 2473,20, премія (40%) - 6595,20 грн., усього - 49434,88 грн.
В вересні 2024 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15 жовтня 2024 року №8890-30026/А-02/8-1000/24 за результатом розгляду звернення повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Рішенням Київського адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №320/6868/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.
Відповідно до наявного в матеріалах адміністративного провадження витягу з пенсійної справи ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) розмір пенсії станом на 01 серпня 2021 року становить 20456 гривень 10 копійок, при цьому, розмір пенсії до виплати - 18540 гривні 00 копійок, що в свою чергу, підтверджує факт обмеження пенсійної виплати.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, […], розвідувальним органам, [... ].
Головні управління у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: […] у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; [...].
Правовий статус Служби зовнішньої розвідки України визначений статтею 1 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3160-ІV «Про Службу зовнішньої розвідки України» (далі - Закон № 3160).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3160 Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
Правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус і соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів України та осіб, залучених до виконання розвідувальних завдань, а також порядок здійснення контролю за розвідкою визначає Закон України від 17 вересня 2020 року № 912-ІХ «Про розвідку» (далі - Закон № 912), який набрав чинності 24 жовтня 2020 року.
Грошове забезпечення та оплата праці співробітників розвідувальних органів унормовані положеннями статті 42 Закону № 912.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 912 грошове забезпечення та заробітна плата співробітників розвідувальних органів складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця; 3) надбавки за вислугу років; 4) надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 5) інших доплат, надбавок та винагород, передбачених законодавством; 6) премій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року. Цією постановою затверджені тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, визначені додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років тощо.
14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова КМУ № 729), яка набрала чинності 17 липня 2021 року.
На підставі пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, затверджених Постановою КМУ № 729, пункту 4 Постанови КМУ № 704 доповнений абзацами такого змісту:
«Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом: для військовослужбовців кадрового складу 1,8; для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, - 1,4.».
Таким чином, в липні 2021 року внаслідок змін, внесених до Постанови КМУ № 704 на підставі Постанови КМУ № 729, відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів.
Як наслідок, в силу положень частини четвертої статті 43 Закону № 2262 у осіб, які звільнені з розвідувальних органів і яким призначена пенсія відповідно до цього Закону, виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Оскільки підвищення грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів відбулось в липні 2021 року, право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, виникло з 01 серпня 2021 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії (частина друга статті 51 цього Закону).
23 лютого 2022 року відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (далі - Постанова КМУ № 114), яка набрала чинності 26 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 144 Кабінет Міністрів України постановив перерахувати з 01 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону № 2262, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного Постановою КМУ № 704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 144 на Пенсійний фонд України покладений обов'язок в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до п. 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Щодо осіб, яких було звільнено із служби у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього СРСР, Служби безпеки, що ліквідовані, довідки видаються Службою зовнішньої розвідки із зазначенням грошового забезпечення за відповідними посадами в такому державному органі з урахуванням пунктів 1 і 2 цієї постанови.
Міністерству соціальної політики разом із Пенсійним фондом України доручено забезпечити проведення перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою.
Як вже було зазначено судом, у позивача як у особи, із числа військовослужбовців розвідувальних органів, якій призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, виникло право на перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення за відповідною (посадою) військовослужбовця, визначеного Постановою КМУ № 704 в редакції Постанови КМУ №729.
Позивач, як особа із числа військовослужбовців розвідувальних органів, якій призначена пенсія відповідно до Закону № 2262, мав легітимні очікування, що його пенсія буде перерахована.
Однак такий перерахунок проведений не був через те, що зміни до інтегрованого комплексу інформаційних систем Пенсійного фонду України «Призначення та виплата пенсії деяким категоріям громадян», що дають можливість проведення перерахунку пенсій згідно Постанови КМУ №144 не внесені.
При цьому така підстава для непроведення або відтермінування перерахунку пенсії не передбачена законодавством, тобто держава фактично допустила втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном з підстав, що не передбачені законом.
Держава в особі Кабінету Міністрів України визначила порядок та умови перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, в тому числі шляхом затвердження Порядку № 45 і прийняття Постанови КМУ № 144.
І сама держава в особі її органів, в тому числі Пенсійний фонд України, не вчиняє передбачені нею ж в Порядку № 45 і Постанові КМУ № 144 дії, які є передумовою для проведення перерахунку пенсії, тобто не дотримується власних процедур та уникає виконання своїх обов'язків.
Тим більш, що з моменту набрання чинності Постановою КМУ № 144 минуло більше чотирьох років, чого було об'єктивно достатньо, як для виконання Постанови КМУ № 144, так і для коригування змін до інтегрованого комплексу інформаційних систем Пенсійного фонду України «Призначення та виплата пенсії деяким категоріям громадян».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для нездійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням оновленої довідки, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
При цьому, слід відмітити, що відмова позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, викладена у листі відповідача від 15 жовтня 2024 року №8890-30026/А-02/8-1000/24, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні норм КАС України та відмова у даному листі носить тільки інформаційний характер.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії […], призначених (перерахованих) відповідно до […], законів України «Про державну службу» […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2262 та частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VІII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ, слова і цифри «по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену в постанові від 17 жовтня 2021 року у справі №343/870/17, в якій викладено висновок у подібних правовідносинах щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що "… буквальне розуміння змін внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження".
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Тому обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Також слід зазначити, що рішенням Київського адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі №320/6868/20 вже підтверджено право позивача на отримання пенсії у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, тому відповідно до чинних норм КАС України вказані обставини не підлягають повторному/додатковому доведенню в судовому порядку.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію, то суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу буде порушена відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Щодо вимог, які стосуються здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 серпня 2021 року по день проведення перерахунку, як просить позивач, то суд зазначає наступне. Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені. Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача.
Визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208, починаючи з 01 серпня 2021 року та відновленню шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01 серпня 2021 року з основним розміром 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1000 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208, починаючи з 01 серпня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 серпня 2021 року з основним розміром 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 23 травня 2024 року №1208.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча гривень) 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.