29 квітня 2026 року справа №320/8149/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПУО НОМЕР_3 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків: НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 12 вересня 2024 року по 17 листопада 2025 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
-Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПУО НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 12 вересня 2024 року по 17 листопада 2025 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України в період з 20.06.2024 по 17.11.2025. Зокрема, з 20.06.2024 по 11.09.2024 Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України, а з 12.09.2024 по 17.11.2025 - у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 17.11.2025 №317мдт контракт про проходження військової служби з Позивачем було припинено (розірвано), а самого Позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач, який обіймав посаду номера обслуги 1-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону спеціального призначення, був звільнений з військової служби у відставку з 17.11.2025 на підставі підпункту «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби. Позивач зазначає, що протягом усього періоду проходження служби йому жодного разу не надавалась інформація щодо нарахування грошового забезпечення та його складових. У зв'язку з цим Позивач обґрунтовано вважав, що всі належні виплати здійснюються у повному обсязі відповідно до вимог законодавства, а підстав для перевірки правильності їх нарахування під час служби у нього не було. Лише 18.12.2025 Позивач отримав інформацію від третіх осіб про можливі порушення його прав з боку Відповідача, зокрема щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у певні періоди, після чого звернувся за правничою допомогою до адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича. З метою досудового врегулювання спору, відповідно до вимог пункту 6 частини п'ятої статті 160 КАС України, адвокат, діючи в інтересах Позивача, направив 25.12.2025 адвокатські запити до Головного управління Національної гвардії України та до Відповідача щодо надання інформації про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення Позивачу за період проходження служби, а також щодо застосованого базового місяця для її обчислення. Вказані запити були належним чином направлені поштовим зв'язком та отримані адресатами, однак у встановлений законом строк Відповідач не надав жодної відповіді по суті запитуваної інформації. Така поведінка, на переконання Позивача, свідчить про протиправну бездіяльність Відповідача та обумовлює необхідність витребування відповідних доказів у судовому порядку. Крім того, адвокат Позивача звернувся із запитом до Центрального архівного відділу Національної гвардії України щодо надання повної інформації про нарахування грошового забезпечення Позивачу за весь період служби. У відповідь було отримано лист із доданою копією особової картки грошового забезпечення Позивача за період з 12.09.2024 по 31.12.2024. Аналіз зазначеної картки свідчить, що індексація грошового забезпечення Позивачу у цей період нараховувалась у незначних розмірах (зокрема, у вересні 2024 року - 82,46 грн, у жовтні та листопаді - по 130,20 грн, у грудні - 254,35 грн), при цьому розрахунок здійснювався з використанням базового місяця - грудень 2023 року. Позивач вважає, що Відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у належному розмірі за період з 12.09.2024 по 17.11.2025, оскільки така індексація повинна була обчислюватися з урахуванням базового місяця - березень 2018 року. Невиконання Відповідачем цього обов'язку свідчить про його протиправну бездіяльність та порушення прав Позивача на належне грошове забезпечення.
17.03.2026 Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог.
Сторона відповідача підтверджує фактичні обставини, викладені Позивачем у позовній заяві, зокрема факт проходження Позивачем військової служби у військовій частині в період з 12.09.2024 по 17.11.2025, а також факт нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у 2024 році в розмірах, зазначених Позивачем. Зокрема, у жовтні 2024 року Позивачу було нараховано та виплачено 82,46 грн індексації за вересень 2024 року; у листопаді 2024 року - 130,20 грн за жовтень 2024 року; у грудні 2024 року - 130,20 грн за листопад 2024 року та 254,35 грн за грудень 2024 року. Крім того, Відповідач зазначає, що індексація грошового забезпечення Позивачу нараховувалась і виплачувалась також у 2025 році, а саме: у серпні 2025 року - 133,23 грн, у вересні 2025 року - 133,23 грн, у жовтні 2025 року - 133,23 грн, у листопаді 2025 року - 208,73 грн. Факт нарахування та виплати індексації грошового забезпечення підтверджується належними доказами, а саме копіями особових карток грошового забезпечення за 2024 та 2025 роки, які додаються до відзиву. Водночас Відповідач заперечує проти доводів Позивача щодо правових підстав заявлених позовних вимог. Позивач обґрунтовує свої вимоги положеннями Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, відповідно до яких індексація грошового забезпечення здійснюється із застосуванням місяця підвищення грошового забезпечення. Посилаючись на те, що підвищення грошового забезпечення військовослужбовців (у частині посадових окладів та окладів за військовим званням) відбулося у березні 2018 року, Позивач вважає, що індексація повинна обчислюватися із застосуванням базового місяця - березня 2018 року. Разом з тим, на переконання Відповідача, Позивач не враховує змін у законодавстві, які відбулися у 2024 та 2025 роках та регулюють порядок нарахування індексації грошового забезпечення, у тому числі військовослужбовців. Зокрема, за період з 01.01.2025 по 17.11.2025 індексація грошового забезпечення здійснюється відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якою встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації проводиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 100 відсотків. Таким чином, Відповідач здійснював нарахування індексації грошового забезпечення Позивачу з урахуванням вимог зазначеної норми, тобто наростаючим підсумком з січня 2025 року, а не з березня 2018 року. Отже, спір між сторонами фактично зводиться до вирішення питання щодо належного нормативного регулювання порядку нарахування індексації грошового забезпечення, а саме - чи підлягали застосуванню положення законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік» при її обчисленні. Відповідач вважає, що діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України в період з 20.06.2024 по 17.11.2025. Зокрема, з 20.06.2024 по 11.09.2024 Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України, а з 12.09.2024 по 17.11.2025 - у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 17.11.2025 №317мдт контракт про проходження військової служби з Позивачем було припинено (розірвано), а самого Позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач був звільнений з військової служби у відставку з 17.11.2025 на підставі підпункту «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
З метою досудового врегулювання спору, адвокат, діючи в інтересах Позивача, направив 25.12.2025 адвокатські запити до Головного управління Національної гвардії України та до Відповідача щодо надання інформації про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення Позивачу за період проходження служби, а також щодо застосованого базового місяця для її обчислення.
Вказані запити були належним чином направлені поштовим зв'язком та отримані адресатами, у встановлений законом строк Відповідач не надав жодної відповіді по суті запитуваної інформації.
Крім того, суд встановив, що адвокат Позивача звернувся із запитом до Центрального архівного відділу Національної гвардії України щодо надання повної інформації про нарахування грошового забезпечення Позивачу за весь період служби.
У відповідь було отримано лист із доданою копією особової картки грошового забезпечення Позивача за період з 12.09.2024 по 31.12.2024.
Із особової картки на грошове забезпечення за 2024 рік на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що документ містить персональні дані військовослужбовця, відомості про проходження служби, а також таблицю нарахувань та утримань грошового забезпечення за відповідні місяці 2024 року.
У розділі щодо індексації грошового забезпечення відображено такі суми: за вересень 2024 року - 82,46 грн (виплата проведена у жовтні 2024 року); за жовтень 2024 року - 130,20 грн (виплата у листопаді 2024 року); за листопад 2024 року - 130,20 грн (виплата у грудні 2024 року); грудень 2024 року - 254,35 грн.
В особовій картці на грошове забезпечення за 2025 рік у частині індексації грошового забезпечення зазначено такі суми: серпень 2025 року - 133,23 грн; вересень 2025 року - 133,23 грн; жовтень 2025 року - 133,23 грн; листопад 2025 року - 208,73 грн.
ОСОБА_1 вважає, що Відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у належному розмірі за період з 12.09.2024 по 17.11.2025, тому звернувся до суду із даним позовом, який просить задовольнити.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом
Статтею 18 Закону України №2017-ІІІ від 05.10.2000 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 1 Закону України №2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України встановлені Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини 2 статті 5 Закону №1282-XII, передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно із частини 7 статті 5 Закону №1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону №2017-ІІІ визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок №1078), згідно з пунктом 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078, оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 7 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку.
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
Згідно із пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік .
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість який не врегульовує питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення військовослужбовців, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, як складова конституційного права на соціальний захист.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Висновки про віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення та обов'язковість її нарахування та виплату знайшли своє відображення в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №638/9697/17 та від 19.07.2019 по справі №240/4911/18.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття особи на службу.
01.12.2015 вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 10-2 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2015 №1013.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Наказом Міністра внутрішніх справ України від 25.06.2018 за №558 було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам (далі - Порядок №558).
Відповідно до пункту 2 Порядку №558 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення
Розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями, додаткових видів грошового забезпечення установлюються відповідно до чинного законодавства.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Відповідно до пункту 14 Порядку №1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Міністерство соціальної політики України.
В своєму листі від 28.01.2019 за вих. №6/0/215-19 Мінсоцполітики роз'яснює, що згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078, для військовослужбовця, якого прийнято на новостворену посаду у зв'язку із затвердженням змін до штатного розпису, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення, має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду.
Листом від 03.08.2020 №220/4621 Мінсоцполітики на звернення Міністерства оборони України повідомило, що починаючи з грудня 2015 року, з метою забезпечення єдиних умов нарахування індексації для усіх військовослужбовців, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення має здійснюватись з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду.
Верховний Суд в постанові від 22.07.2020 в справі №400/3017/19 зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення
Постанова №704 є чинною і на сьогоднішній день.
При цьому, встановлення статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» правила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а також встановлених статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», норми, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, не впливає на визначення базового місяця для проведення індексації військовослужбовцям, оскільки після прийняття Урядом Постанови №704, якою було затверджені схеми окладів, які до теперішнього часу не змінювалися, та з прийняттям якої саме й було обумовлено визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, тому базовим місяцем для визначення індексації залишився березень 2018 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_2 зобов'язана була здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2024 по 17.11.2025 із застосуванням березня 2018 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Крім того, суд встановив, що Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі із застосуванням зазначеного базового місяця - березня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПУО НОМЕР_3 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12 вересня 2024 року по 17 листопада 2025 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведе, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.
Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПУО НОМЕР_3 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків: НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 12 вересня 2024 року по 17 листопада 2025 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПУО НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 12 вересня 2024 року по 17 листопада 2025 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.