про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2026 року м. Київ № 320/16394/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділ примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з вимогою скасувати постанову про накладення штрафу від 23.01.2025 по ВП №76896138, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олександром Боярчуком.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закону №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз.1 ч.3 ст.6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 на рівні 3328,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру та 1 (одну) похідну вимогу.
Таким чином, при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить одну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 51000,00 грн.
За подачу позову майнового характеру суб'єкт владних повноважень повинен був заплатити 3328 грн. 00 коп.
Проте, на підтвердження сплати судового збору не долучено до матеріалів справи оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
У позовній заяві Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
При вирішенні цього питання суддею враховано таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення слати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VI.
Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Одночасно з тим, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області просить суд відстрочити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи це тим, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI.
Проте, в даному випадку вказана обставина не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Згідно з вимогами ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суддя зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не включено до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, слід зазначити, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
За таких обставин, суддя вважає, що наведені обставини в обґрунтування відстрочення від сплати судового збору є недостатніми, а отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду в сумі 3328 грн. 00 коп.;
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.