28 квітня 2026 року м. Київ справа №320/62099/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763 гривні 17 копійок на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Стверджує, що відповідач у 2019 - 2024 роках не провів індексацію його пенсії в належному розмірі, оскільки дані про проведення індексації відсутні в протоколі по його пенсійній справі, який був наданий у відповідь на адвокатський запит. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними та такими, що порушують його права.
13 січня 2025 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що позивачу на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року по справі №320/2143/21 поновлено виплату пенсії у фіксованому розмірі. Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві після отримання відповіді від Державної міграційної служби України щодо підтвердження дійсності паспорта буде впорядковано пенсійну справу ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
14 січня 2026 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протоколи за пенсійною справою ОСОБА_1 станом на 01 березня 2021 року, на 01 березня 2022 року, на 01 березня 2023 року, на 01 березня 2024 року та інформацію щодо отримання відповіді від Державної міграційної служби України (запит щодо підтвердження дійсності паспорта громадянина України).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання ухвали суду надано витребувані документи не повному обсязі.
02 березня 2026 року Київським окружним адміністративним судом повторно витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протоколи за пенсійною справою ОСОБА_1 станом на 01 березня 2021 року, на 01 березня 2022 року, на 01 березня 2023 року, на 01 березня 2024 року та інформацію щодо проведення (нарахування) індексації пенсії позивачу з 01 березня 2021 року та здійснення її виплати (розпорядження, розрахунки на доплату, інші документи щодо нарахування та виплати індексації за спірний період).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання ухвали суду надано витребувані документи.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Пенсія позивачу призначена з 24 червня 2009 року.
Для розрахунку заробітку при первинному обчисленні пенсії застосовувався середній заробіток за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2008 рік, в редакції Закону № 1058-IV, чинному на час призначення пенсії позивачу).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року по справі №320/2143/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 01 грудня 2017 року на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі.
Відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи позивача, останньому на виконання вищеозначеного судового рішення поновлено виплату пенсії на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі. Матеріали справи не містять інформації щодо проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області індексації пенсії позивача.
З 24 червня 2009 року по 30 квітня 2024 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
З 01 травня 2024 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
В червні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести індексацію із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13 серпня 2024 року №32125-30491/О-02/8-2600/24 за результатом розгляду заяви позивача повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві після отримання відповіді від Державної міграційної служби України щодо підтвердження дійсності паспорта буде впорядковано пенсійну справу відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що надана на виконання ухвали суду від 02 березня 2026 року про витребування доказів, з 01 травня 2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача. Відповідачем проведено індексацію пенсії позивача з моменту взяття на облік відповідно вимог до чинного законодавства. Розмір пенсії позивача з 01 травня 2024 року становить 7809 гривень 86 копійок, з 01 березня 2025 року - 8667 гривень 91 копійка, з 01 березня 2026 року - 9846 гривень 82 копійки. При цьому, зазначено що з 01 березня 2021 року по 30 квітня 2024 року (до моменту взяття позивача на облік) пенсія позивачу виплачувалась у фіксованому розмірі без проведення відповідних індексацій.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Положеннями статей 4, 6 Закону № 1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII). Індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року № 124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої Закону № 1058-IV (далі - Порядок № 124), яким визначив механізм проведення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - постанова КМУ № 251) установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - постанова КМУ № 127) з 01 березня 2021 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова КМУ № 118) визначено, що перерахунок пенсій з 01 березня 2022 року згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282-XII. У свою чергу пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга Закону № 1058-IV застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - постанова КМУ № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
У подальшому, 23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова КМУ № 185), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796.
Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов КМУ № 251, № 127, № 118, 168, 185 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
При цьому, при проведенні перерахунку пенсій згідно із Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.
Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України № 251, № 127, № 118, № 168, 185.
Суд, дослідивши матеріали пенсійної справи позивача, встановив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі №320/2143/21 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити та здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 грудня 2017 року на підставі документів, що містяться у пенсійній справі.
У зазначеному рішенні судом встановлено, що позивач до виїзду за межі України перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію за віком відповідно до вимог Закону №1058-IV. При цьому суд дійшов висновку, що проживання позивача за межами України не може бути підставою для обмеження його конституційного права на соціальний захист, у тому числі права на отримання пенсії, оскільки такі обмеження не передбачені чинним законодавством України.
Як встановлено судом у цій справі, після взяття пенсійної справи позивача на облік Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було проведено індексацію пенсії позивача лише з моменту взяття його на облік, а не з моменту фактичного поновлення виплати пенсії, як це випливає зі змісту судового рішення. Зокрема, розмір пенсії позивача з 01 травня 2024 року становив 7809 гривень 86 копійок, з 01 березня 2025 року - 8667 гривень 91 копійка, з 01 березня 2026 року - 9846 гривень 82 копійки. Водночас за період з 01 березня 2021 року по 30 квітня 2024 року, тобто до моменту взяття позивача на облік, пенсія виплачувалась у фіксованому розмірі без проведення передбачених законодавством індексацій.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд виходить із того, що індексація пенсій є складовою механізму забезпечення реального змісту права на пенсійне забезпечення та спрямована на підтримання купівельної спроможності пенсійних виплат в умовах інфляційних процесів.
Відтак проведення індексації є обов'язком органу Пенсійного фонду та не може ставитися у залежність від моменту взяття особи на облік.
Крім того, суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві наділене повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсійних виплат позивачу, володіє повною інформацією щодо нарахування та виплати пенсії, а також мало можливість при прийнятті пенсійної справи до обліку здійснити її належне впорядкування, у тому числі провести всі передбачені законодавством індексації за попередні періоди.
Непроведення відповідачем індексації пенсії за період з 01 березня 2021 року по 30 квітня 2024 року свідчить про невиконання покладених на нього обов'язків та призвело до порушення прав позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
При цьому суд зазначає, що у даній справі не підлягають застосуванню строки звернення до адміністративного суду, передбачені статтею 122 КАС України, з огляду на особливий характер спірних правовідносин.
Так, поновлення виплати пенсії позивачу здійснювалося на виконання судового рішення, яким уже було встановлено обов'язок органу Пенсійного фонду України відновити та здійснити виплату пенсії з визначеної дати. Відтак спір у цій справі фактично стосується належного виконання такого судового рішення, зокрема в частині правильності нарахування та виплати пенсії з урахуванням усіх передбачених законодавством індексацій.
Суд виходить із того, що обов'язок відповідача здійснити повний та правильний перерахунок пенсії, включаючи індексацію, є триваючим та не обмежується будь-яким визначеним строком, оскільки пов'язаний із реалізацією гарантованого державою права особи на соціальний захист. Невиконання або неналежне виконання судового рішення не може створювати для позивача негативних наслідків у вигляді втрати права на судовий захист через пропуск строків звернення до суду.
Крім того, оскільки порушення прав позивача має триваючий характер та проявляється у кожній окремій виплаті пенсії у зменшеному (неіндексованому) розмірі, перебіг строку звернення до суду не може обчислюватися за загальними правилами, встановленими статтею 122 КАС України.
Таким чином, у спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених статтею 122 КАС України, а тому позов підлягає розгляду по суті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачу без урахування індексації за вказаний період є протиправними, а право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату належних сум пенсії з урахуванням передбачених законодавством індексацій.
Стосовно заявлених позивачем вимог про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01 березня 2021 року, суд зазначає, що за приписами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позовні вимоги в означеній частині підлягають задоволенню у спосіб, визначений позивачем.
Щодо застосування при проведенні індексації пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763 гривні 17 копійок, суд зазначає наступне.
Судом достеменно встановлено, що під час здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відповідачем не застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7763 гривні 17 копійок, оскільки пенсія позивачу первинно призначена з 24 червня 2009 року
Водночас саме на застосуванні такого показника наполягає позивач, обґрунтовуючи свої вимоги необхідністю визначення розміру пенсії із врахуванням більш пізніх економічних показників.
Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, суд виходить із правової природи спірних правовідносин та норм чинного пенсійного законодавства.
Так, відповідно до положень Закону № 1058-IV, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні застосовується виключно на момент призначення пенсії як один із базових елементів формули її обчислення. Зазначений показник є змінною величиною, яка визначається для відповідних періодів, і його застосування безпосередньо пов'язане саме з фактом первинного призначення пенсії.
Судом встановлено, що пенсія позивачу була призначена у 2009 році, що сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами пенсійної справи. Відтак при її призначенні було застосовано показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до законодавства, чинного на той момент.
Подальші події, а саме припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом позивача за кордон та її поновлення на підставі судового рішення з 01 грудня 2017 року, не змінюють правової природи вже призначеної пенсії.
Суд наголошує, що поновлення виплати пенсії, на відміну від її призначення, не є новою юридичною підставою для визначення розміру пенсії «з нуля» із застосуванням актуальних на момент поновлення показників середньої заробітної плати. Поновлення означає відновлення реалізації раніше набутого права на пенсійне забезпечення на умовах, що існували на момент його виникнення, із урахуванням подальших змін, прямо передбачених законом, зокрема індексацій, перерахунків, підвищень тощо.
При цьому, суд бере до уваги, що резолютивною частиною судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року по справі №320/2143/21, на виконання якого було поновлено виплату пенсії позивачу, прямо визначено обов'язок здійснити поновлення та виплату пенсії «на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі». Така вказівка виключає можливість застосування нових показників, які не були складовою первинного призначення пенсії, та фактично зобов'язує відповідача діяти в межах вже сформованої пенсійної справи.
Доводи позивача про необхідність застосування показника середньої заробітної плати у розмірі 7763 гривні 17 копійок фактично зводяться до вимоги здійснити нове призначення пенсії за правилами, чинними на більш пізній момент, що суперечить як змісту судового рішення, так і нормам чинного законодавства.
Суд також враховує, що застосування нового показника середньої заробітної плати можливе лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема при первинному призначенні пенсії або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, якщо це супроводжується новим обчисленням її розміру.
Натомість у даній справі такі обставини відсутні.
Отже, вимоги позивача щодо застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати у розмірі 7763 гривні 17 копійок є юридично необґрунтованими, оскільки не відповідають правовій природі поновлення пенсії та виходять за межі передбачених законом підстав для перерахунку її розміру.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Згідно частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо незастосування зазначеного показника є правомірними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Щодо вимоги позивача «провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року» суд зазначає, що проведення перерахунку пенсії за своєю правовою природою охоплює не лише зміну розміру пенсійних виплат, а й обов'язок суб'єкта владних повноважень здійснити донарахування та виплату сум пенсії, які не були виплачені у належному розмірі за минулий період.
Отже, у разі встановлення обов'язку відповідача здійснити перерахунок (індексацію) пенсії, такий обов'язок включає в себе також обчислення різниці між фактично виплаченою пенсією та пенсією у належному розмірі, а також виплату утвореної заборгованості за відповідний період.
З огляду на викладене, покладення на відповідача окремого (додаткового) обов'язку щодо обчислення та виплати заборгованості є надмірним, оскільки такі дії вже охоплюються змістом зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії, а відтак не потребують самостійного судового захисту.
Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім в означеній частині позовних вимог, враховуючи обставини по справі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1000 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча гривень) 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.