28 квітня 2026 року м. Київ №320/7048/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 26.01.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA -2023-12-11-020601-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було проведено процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі яєць курячих для харчування дітей, за результатами якої переможцем визначено ТОВ «Інтегра Торг», з яким укладено договір від 27.12.2023 № 208-Т.
За результатами моніторингу відповідач дійшов висновку, що замовник порушив підпункт 2 пункту 44 Особливостей №1178, оскільки не відхилив тендерну пропозицію переможця. Позивач не погоджується з таким висновком, оскільки переможець надав усі необхідні документи, а саме: договір на дезінфекцію та акти виконаних робіт за останні місяці. При цьому транспорт використовувався не на підставі оренди, а на підставі договорів про надання послуг, а отже вимога щодо надання документів від орендодавця не застосовується.
Також, переможець надав чинний договір ветеринарних послуг, акти за останні два місяці. Розбіжність у номері договору в актах не впливає на зміст і не свідчить про відсутність послуг. Позивач вважає, що висновок відповідача зобов'язує розірвати договір, що є надмірним заходом, оскільки порушення відсутні або формальні та шкоди бюджету не встановлено. Таким чином, позивач вважає висновок незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову та зазначає про те, що моніторинг здійснено на підставі наказу від 02.01.2024 №1. Відповідачем досліджено всі документи закупівлі та встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178. Зокрема, Відповідач вважає, що оскільки транспорт не є власністю учасника, він є орендованим або найманим, а отже учасник повинен був надати документи щодо дезінфекції саме від власника транспорту, чого зроблено не було. Також, на думку відповідача щодо ветеринарних послуг наявна невідповідність між договором №147 та актами з посиланням на інший договір №154-Л, що свідчить про неналежне підтвердження вимог. Відповідач вважає, що такі невідповідності є підставою для відхилення пропозиції.
Позивач у відповіді на відзив заперечує доводи відповідача та зазначає договори перевезення є договорами надання послуг, а не оренди, тому вимога щодо документів від власника транспорту не застосовується. Метою вимоги було забезпечення дезінфекції, яка фактично підтверджена наданими документами. Закон не вимагає, щоб акти дезінфекції оформлювались саме орендодавцем. Щодо ветеринарних послуг - акти підтверджують фактичне надання послуг, а вимоги до співпадіння номерів договорів тендерна документація не містить. Висновок відповідача є проявом надмірного формалізму.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
11 грудня 2023 року позивачем в електронній системі закупівель було оголошено процедуру закупівлі за предметом: яйця курячі столові для забезпечення харчування дітей у закладах освіти Оболонського району, якій присвоєно ідентифікатор UA-2023-12-11-020601-а.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, тендерну документацію щодо вказаної процедури закупівлі було затверджено уповноваженою особою позивача ще 08 грудня 2023 року, що передувало безпосередньому оголошенню закупівлі.
У встановлений строк для участі у процедурі закупівлі було подано дві тендерні пропозиції, а саме: від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОВАЛ 97» із ціновою пропозицією у розмірі 2 939 999,00 грн, а також від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегра Торг» із ціновою пропозицією у розмірі 2 940 000,00 грн.
За результатами розгляду поданих тендерних пропозицій, рішенням уповноваженої особи позивача від 20 грудня 2023 року тендерну пропозицію ТОВ «КОВАЛ 97» було відхилено у зв'язку з її невідповідністю вимогам тендерної документації.
Після цього, 21 грудня 2023 року, за результатами оцінки наступної найбільш економічно вигідної пропозиції, переможцем процедури закупівлі було визначено ТОВ «Інтегра Торг», тендерна пропозиція якого, на думку Замовника, відповідала встановленим вимогам.
У подальшому, 27 грудня 2023 року між позивачем та зазначеним учасником було укладено договір про закупівлю № 208-Т, предметом якого є поставка відповідного товару.
Разом з тим, на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 02 січня 2024 року № 1 було розпочато моніторинг вказаної процедури закупівлі, який фактично здійснювався у період з 03 січня 2024 року по 24 січня 2024 року.
Судом встановлено, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-11-020601-а Північним офісом Держаудитслужби у висновку від 26 січня 2024 року встановлено, на думку відповідача, порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель з боку Замовника.
Зокрема, у вказаному висновку відповідач зазначив, що Замовником порушено вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178, що полягало у невідхиленні тендерної пропозиції учасника, яка, за висновком органу державного фінансового контролю, не відповідала вимогам тендерної документації.
Так, одним із встановлених відповідачем порушень є неналежне підтвердження учасником процедури закупівлі, ТОВ «Інтегра Торг», факту проведення дезінфекції транспортних засобів, що використовуються для перевезення харчових продуктів.
Як зазначено у висновку, відповідно до вимог тендерної документації учасник повинен був надати документи, що підтверджують проведення дезінфекції автотранспорту, який використовується для перевезення товару, із зазначенням відповідних актів виконаних робіт за визначений період.
Водночас, на думку відповідача, учасником було надано документи щодо дезінфекції транспортних засобів, які не належать йому на праві власності, при цьому документи, що підтверджують проведення дезінфекції саме власником таких транспортних засобів або особою, яка передала їх у користування, у складі тендерної пропозиції відсутні.
У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що учасником не підтверджено належним чином виконання вимог тендерної документації щодо забезпечення санітарної обробки транспортних засобів.
Крім того, у висновку відповідача зазначено про ще одне порушення, яке полягає у неналежному підтвердженні надання ветеринарно-санітарних послуг.
Зокрема, відповідачем встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником було надано договір про надання ветеринарних послуг від 19 січня 2023 року № 147, а також акти виконаних робіт за листопад та грудень 2023 року.
Разом з тим, у зазначених актах міститься посилання на інший договір - № 154-Л, що, на думку відповідача, свідчить про невідповідність поданих документів вимогам тендерної документації та унеможливлює підтвердження факту належного надання ветеринарно-санітарних послуг саме на підставі поданого договору.
З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що тендерна пропозиція ТОВ «Інтегра Торг» не відповідає вимогам тендерної документації, у зв'язку з чим Замовник був зобов'язаний відхилити таку пропозицію відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.
Проте, як зазначено у висновку, Замовник цього не зробив, а навпаки визнав такого учасника переможцем процедури закупівлі та уклав з ним договір, чим, на думку відповідача, допустив порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Також у висновку відповідач визначив спосіб усунення виявлених порушень, зобов'язавши Замовника вжити заходів щодо припинення зобов'язань за укладеним договором про закупівлю, у тому числі із застосуванням відповідних правових наслідків його недійсності або нікчемності.
Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернувся до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Положеннями Закону № 922 установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідач у даній справі, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом № 922.
Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у ч. 8 та 9 ст. 3 Закону № 922.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 7 Закону № 922.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Нормами ст. 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922).
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
Відповідно до п. 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п. 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем виявлено низку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які належним чином відображені у відповідному висновку.
За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерної пропозиції ТОВ «Інтегра Торг» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.
За результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
Судом встановлено, що відповідно до підпунктів 1.3 та 1.5 пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації, учасник процедури закупівлі повинен підтвердити наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій шляхом подання довідки у довільній формі, яка, зокрема, має містити інформацію щодо наявності власних або залучених спеціалізованих транспортних засобів для перевезення товару під температурним контролем.
При цьому у разі, якщо учасник використовує транспортні засоби, які не належать йому на праві власності, тендерна документація передбачала можливість підтвердження такого використання шляхом надання копії договору оренди транспортних засобів або договору про надання транспортних (логістичних) послуг, із зазначенням транспортних засобів, які будуть використовуватися для перевезення товару.
Як убачається з матеріалів справи, у складі тендерної пропозиції переможця було подано інформаційну довідку щодо наявності спеціалізованого автотранспорту, відповідно до якої перевезення товару здійснюватиметься із використанням транспортних засобів марки Opel Movano та Renault Master, які залучаються на підставі договорів про надання логістичних послуг та перевезення вантажу, укладених відповідно з ТОВ «Хорека Групп» та ТОВ «Еліт Фуд Трейдінг».
Зі змісту зазначених договорів судом встановлено, що вони є договорами про надання послуг, а не договорами оренди чи найму транспортних засобів, що виключає передачу таких транспортних засобів у володіння чи користування учасника у розумінні орендних правовідносин.
Водночас, відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації, учасник повинен був надати скан-копії документів, чинних до кінця 2024 року, які підтверджують проведення дезінфекції транспортних засобів, що використовуються для постачання товару, а також акти виконання таких робіт за останні два місяці до кінцевої дати подання тендерної пропозиції.
Разом з тим, у зазначеному підпункті передбачено, що у разі використання орендованих або найманих транспортних засобів такі документи мають бути надані від орендодавця або власника відповідного транспорту.
Як встановлено судом, у складі тендерної пропозиції переможцем надано договір №164 від 08.12.2023 про надання послуг з дезінфекції, укладений із фізичною особою-підприємцем, а також акти виконаних робіт за жовтень, листопад та грудень 2023 року, які підтверджують фактичне здійснення дезінфекційних заходів щодо відповідного автотранспорту.
Оцінюючи доводи відповідача про те, що зазначені документи повинні були бути надані безпосередньо орендодавцем або власником транспортних засобів, суд зазначає, що такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень тендерної документації.
Суд виходить з того, що вимога щодо надання документів саме від орендодавця або власника транспортних засобів застосовується виключно у випадку, коли відповідні транспортні засоби використовуються учасником на підставі договорів оренди або найму.
Водночас у даному випадку транспортні засоби залучаються учасником на підставі договорів про надання транспортних (логістичних) послуг, що за своєю правовою природою не є договорами оренди, а відтак положення щодо обов'язку надання документів від орендодавця або власника не підлягають застосуванню до таких правовідносин.
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається учасником через електронну систему закупівель шляхом завантаження документів саме цим учасником, що унеможливлює подання документів іншими особами, які не є учасниками процедури закупівлі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані переможцем документи у повному обсязі підтверджують виконання вимог підпункту 1.6 пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації, оскільки засвідчують факт проведення дезінфекції транспортних засобів, які будуть використовуватись для перевезення товару, та відповідають меті встановлених вимог.
Таким чином, доводи відповідача про невідповідність тендерної пропозиції переможця у цій частині не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та є необґрунтованими.
Щодо встановленої відповідачем невідповідності, яка полягає у неспівпадінні номера договору про надання ветеринарних послуг, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, у складі тендерної пропозиції переможцем було надано договір про надання ветеринарних послуг від 19.01.2023 № 147, укладений між переможцем та Броварською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, відповідно до якого остання зобов'язалася надавати ветеринарно-санітарні послуги.
При цьому, відповідно до умов додаткової угоди № 2 до зазначеного договору, строк його дії продовжено до 31 грудня 2024 року, що свідчить про чинність такого договору у період проведення процедури закупівлі.
Також у складі тендерної пропозиції переможцем надано акти надання ветеринарно-санітарних послуг № 1641 від 28.11.2023 та № 1732 від 13.12.2023, з яких убачається, що виконавцем - Броварською районною державною лікарнею ветеринарної медицини - фактично надано відповідні послуги, зокрема органолептичні дослідження яєць та яйцепродуктів, а також дослідження щодо вмісту хлорорганічних та фосфорорганічних сполук у продукції тваринного та рослинного походження.
Водночас судом встановлено, що у зазначених актах міститься посилання на інший номер договору - № 154-Л від 19.01.2023, що стало підставою для висновку відповідача про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
Оцінюючи наведені обставини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 25 Вимог до постачальника, що містяться у Додатку 2 до тендерної документації, учасник процедури закупівлі повинен надати у складі тендерної пропозиції скан-копію договору про надання державних ветеринарно-санітарних послуг, чинного на 2024 рік, а також акти надання таких послуг за останні два місяці до кінцевої дати подання тендерної пропозиції.
При цьому зазначений пункт не містить вимог щодо обов'язкової відповідності номерів договорів, зазначених у актах надання послуг, номеру договору, поданого у складі тендерної пропозиції, а також не встановлює будь-яких додаткових вимог до змісту таких актів, окрім підтвердження факту надання послуг у визначений період.
Судом встановлено, що переможцем виконано вимоги тендерної документації, оскільки у складі тендерної пропозиції надано чинний на 2024 рік договір про надання ветеринарних послуг, а також акти надання таких послуг за відповідний період, які підтверджують фактичне здійснення ветеринарно-санітарного контролю продукції, що є предметом закупівлі.
Сам по собі факт зазначення в актах іншого номера договору, за відсутності інших обставин, що свідчать про неналежність або недостовірність таких документів, не може розцінюватися як невиконання вимог тендерної документації, оскільки не впливає на зміст підтверджених правовідносин та не спростовує факту надання відповідних послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлена відповідачем розбіжність має формальний характер та не свідчить про невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації.
З огляду на викладене, доводи відповідача про порушення позивачем вимог пункту 25 Вимог до постачальника, що містяться у Додатку 2 до тендерної документації, є необґрунтованими.
Враховуючи, що обов'язок щодо усунення порушень є складовою частиною оскаржуваного висновку, а встановлені відповідачем порушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі як такий, що не відповідає вимогам закону.
За таких обставин суд дійшов висновку, що висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 2 пункту 44 Особливостей є передчасним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Надаючи оцінку обраному відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, суд зазначає наступне.
У констатуючій частині оскаржуваного висновку відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII та зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договорами, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Однак відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 30.11.2021 у справі №160/8403/19, від 05.03.2020 в справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.10.2021 у справі №640/17797/20, від 30.11.2021 у справі №420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював аналогічну правову позицію.
Слід зазначити, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких, і припинення зобов'язання виконанням.
Крім того, у статті 204 Цивільного кодексу України регламентовано принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин з контрагентом є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Стаття 43 Закону №922-VIII врегульовує випадки, за яких договір про закупівлю вважається нікчемним, зокрема: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Водночас оскаржуваний висновок не містить покликань на порушення, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність укладеного договору.
Ураховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.
Зважаючи на викладене, оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів.
Усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов'язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця торгів та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а та від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.
Ураховуючи вищезазначене у сукупності, висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA -2023-12-11-020601-а від 26.01.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідач.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA -2023-12-11-020601-а від 26.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18) на користь Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37445442, місцезнаходження: 04211, м. Київ, вул. Йорданська, 11-А) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.