про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2026 року м.Київ № 320/17124/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23 березня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. у ВП № 76627694 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі № 320/25/21.
Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як убачається зі змісту позовної заяви, представником позивача наведених вимог не дотримано, оскільки позовна заява не містить інформації про представника відповідно до вимог частини шостої статті 160 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області просить відстрочити сплату судового збору.
Частиною першою статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
На думку суду, клопотання є необґрунтованим, оскільки на підтвердження неможливості сплати судового збору не надано жодних обгрунтувань та доказів.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 10.01.2018 у справі №К/9901/254/18 висловлено позицію, за якою Пенсійний фонд України та його органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 5100,00 грн. Отже, судовий збір становить 3328,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, статтею 287 КАС України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з позовної заяви, оскаржувана постанова винесена 23.03.2026 (отримано позивачем 25.03.2026), однак з даним позовом позивач звернувся 08.04.2026, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом також не надано.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення інформації про представника відповідно до вимог частини шостої статті 160 КАС України;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в межах десятиденного строку разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду;
документ про сплату судового збору в розмірі 3328,00 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/17124/26), Київський окружний адміністративний суд.
Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.