про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2026 року м.Київ № 320/17027/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України «Про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_1 » від 20.01.2026 № 1 о/с дск;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 21.01.2026 № 12 о/с дск в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого з особливих доручень Національної поліції України з 22 січня 2026 року.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга); для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята).
На думку суду, за загальним правилом, строк звернення до суду становить шість місяців, який обчислюється з дня коли особа могла чи повинна була дізнатись про порушення своїх прав чи інтересів. При цьому КАС України чи іншими законами України можу бути встановлений інший строк звернення до суду. Зокрема частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду спорах щодо поновлення на публічній службі.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (у редакції, чинній станом на час вчинення відповідачем заходів зі встановлення наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності).
Відповідно до статті 19 цього Закону:
у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша);
підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Станом на 28.04.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01.05.2022, зокрема, запроваджено інші строки звернення до суду.
Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу вищенаведених норм права, можна дійти висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з приводу оскарження наказу застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення встановлюється 15-ти денний строк.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 16 травня 2024 року у справі №420/28753/23, від 25 квітня 2024 року у справі №520/28543/23, від 25 квітня 2024 року у справі №520/11247/22, від 23 березня 2024 року у справі №420/22052/23, від 10 липня 2025 року у справі №520/196/25.
Суд зазначає, що в спірному випадку "Дисциплінарним статутом Національної поліції України" встановлено спеціальний строк звернення до суду, який застосовується під час дії воєнного стану, зокрема, в частині оскарження наказу Національної поліції України «Про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_1 » від 20.01.2026 № 1 о/с дск.
В частині оскарження наказу Національної поліції України від 21.01.2026 № 12 о/с дск в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», застосовується місячний строк відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України.
Позивач оскаржує накази від 20.01.2026 та 21.01.2026, однак позов направлено до суду 17.04.2026, тобто з пропуском п'ятнадцятиденного строку звернення до суду в частині оскарження наказу Національної поліції України «Про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_1 » від 20.01.2026 № 1 о/с дск, та з пропуском місячного строку в частині оскарження наказу Національної поліції України від 21.01.2026 №12 о/с дск щодо звільнення.
Позивач не заперечує, що з оскаржуваними наказами він ознайомлений, однак зазначає, що копії таких наказів він не отримував. Вказує, що представником позивача направлялись адвокатські запити щодо отримання наказів, однак відповіді на них не отримано, накази не видано.
Суд не приймає такі доводи позивача, оскільки з наданих до суду документів, зокрема, з листа Національної поліції України від 01.04.2026 №47569-2026 (наданого у відповідь на адвокатський запит від 27.03.2026) убачається, що ОСОБА_1 було особисто ознайомлено з наказом від 20.01.2026 № 1 о/с дск, що засвідчено шляхом проставляння ним дати (22.01.2026), підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, яка долучена до його архівної особової справи. Також в листі вказано, що наказ від 21.01.2026 №12 о/с дск має гриф обмеження доступу, на виконання вимог частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України, 22.01.2026 ОСОБА_1 під розписку було видано його витяг.
Зазначене також підтверджується розпискою від 22.01.2026, в якій зазначено про вручення ОСОБА_1 витягу з наказу від 21.01.2026 №12 о/с дск.
Безпідставними є доводи позивача про те, що поважними причинами пропуску строку визначеного законом є те, що у позивача не було можливості отримати матеріали службового розслідування, а після звернення позивача до адвоката останнім направлено адвокатський запит від 27.03.2026, у відповідь на який не було надано запитуваних документів, зокрема, копій оскаржуваних наказів та матеріалів службового розслідування, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в період з 22.01.2026 по 27.03.2026 у позивача не було можливості отримати копії відповідних доказів самостійно або що йому було відмовлено у наданні таких доказів.
Крім того, суд зазначає, що неможливість отримання вказаних доказів не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися чи дізнався про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а може лише свідчити про те, що позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і вказана причини не пов'язується з початком перебігу строку на звернення до суду (постанова Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі №520/196/25).
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку або обґрунтовану заяву з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання 15-тиденного строку звернення до суду в частині оскарження наказу Національної поліції України «Про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_1 » від 20.01.2026 № 1 о/с дск, та місячного строку в частині оскарження наказу Національної поліції України від 21.01.2026 №12 о/с дск щодо звільнення.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.