Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2026 року Справа№200/1485/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Г. Чекірди, будинок 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №203040026859 від 23 лютого 2026 року щодо відмови в призначенні мені - ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 визнати неправомірним та скасувати;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26 лютого 1993 року по 30 листопада 1995 року на посаді “вибивальника відливків - завальника шихти в вагранки і печі» та з 01 грудня 1995 року по 12 березня 1997 року на посаді “формувальника ручного формування» в Костянтинівському заводі “Автоскло»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи: з 15 червня 1987 року по 03 грудня 1987 року та з 17 січня 1992 року по 25 лютого 1993 року на посаді “слюсаря - ремонтника» в Костянтинівському заводі “Автоскло», з 17 березня 1997 року по 31 жовтня 2000 року на посаді “електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання» в Орендному підприємстві Костянтинівський завод Скловиробів ім. 13 - ти розстріляних робітників, з 01 листопада 2000 року по 09 квітня 2002 року на посаді “електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал», а також період строкової військової служби з 14 грудня 1987 року по 17 грудня 1989 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період строкової військової служби з 14 грудня 1987 року по 17 грудня 1989 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2 від 16 лютого 2026 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 лютого 2026 року Позивачем була подана заява до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2). Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Відповідачем. 23 лютого 2026 року Відповідачем було винесено рішення №203040026859 про відмову в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2, яке мотивоване тим, що Позивач не має відповідного пільгового стажу за Списком №2. Відповідач вважає, що Позивач має страхового стажу 36 років 06 місяців 01 дні (з урахуванням додаткового стажу за роботу за Списком №1), а також пільгового стажу за Списком №1 - 03 роки 03 місяці 12 днів та за Списком №2 - 03 роки 08 місяців 08 днів. До страхового стажу Відповідачем не враховано період строкової військової служби з 14 грудня 1987 року по 17 грудня 1989 року згідно запису в трудовій книжці та військового квитка оскільки начебто не подано військовий квиток. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи вказані в пільговій довідці від 24.03.2004 40/12, а саме з 26 лютого 1993 року по 30 листопада 1995 року на посаді «вибивальника відливків - завальника шихти в вагранки і печі» та з 01 грудня 1995 року по 12 березня 1997 року на посаді «формувальника ручного формування» в Костянтинівському заводі «Автоскло» оскільки довідка не відповідає Додатку № 5 до Порядку № 637, а саме довідка не завірена підписом головного бухгалтера та невірно вказані посилання на Списки чинні на період роботи, та не додані Накази про атестацію робочих місць. До пільгового стажу за Списком 2 не зараховано періоди роботи вказані в пільговій довідці від 24.03.2004 40/12, а саме з 15 червня 1987 року по 03 грудня 1987 року та з 17 січня 1992 року по 25 лютого 1993 року на посаді «слюсаря - ремонтника» в Костянтинівському заводі «Автоскло» оскільки довідка не відповідає Додатку № 5 до Порядку № 637, а саме довідка не завірена підписом головного бухгалтера та невірно вказані посилання на Списки чинні на період роботи, та не додані Накази про атестацію робочих місць. Також до пільгового стажу за Списком №2 не зараховані періоди роботи з 17 березня 1997 року по 31 жовтня 2000 року на посаді «електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання» в Орендному підприємстві Костянтинівський завод Скловиробів ім. 13 - ти розстріляних робітників, з 01 листопада 2000 року по 09 квітня 2002 року на посаді «електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал», а також період строкової військової служби з 14 грудня 1987 року по 17 грудня 1989 року без зазначення причини. Позивач вважає рішення Відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 неправомірним.
Ухвалою суду від 09 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заперечень, пояснень, заяв, клопотань останнім не надано.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 Позивач в спірні періоди працював:
15.06.1987 року прийнято в цех 5 слюсарем ремонтником 3 розрядку в Костянтинівський завод «Автоскло»;
03.12.1987 року звільнено с заводу у зв'язку з призовом в радянську армію;
з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року служба в лавах радянської армії;
17.01.1992 року прийнято в цех 3 слюсарем ремонтником 4 розрядку в Костянтинівський завод «Автоскло»;
26.02.1993 року переведено в цех 3 вибивальником-завальником 3 розряду;
01.12.1995 року переведено в цех 3 формувальником ручної формовки 4 розряду;
12.03.1997 року звільнено за власним бажанням;
17.03.1997 року прийнято в цех виробництва пляшкового скла №1 електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 4 розряду;
31.10.2000 року звільнено у зв'язку з переведенням в ТОВ «ТК «Кристал»;
01.11.2000 року прийнято за переведенням в цех №1 виробництва тарного посуду електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 4 розряду в ТОВ «ТК «Кристал»;
09.04.2002 року звільнено за власним бажанням.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер праці або умов праці, необхідної для призначення пільгової пенсії № 40/12 від 24.03.2004 року виданої Завод «Автоскло», Позивач працював повний робочий день з 15 червня 1987 року по 03 грудня 1987 року у виробництві полірованого скла, в якості слюсара-ремонтника що передбачено Списком 2 розділ ХІХ підрозділ 7, постанова 1173 від 22.08.56р., з 17 січня 1992 року по 25 лютого 1993 року у виробництві металообробка в якості слюсара-ремонтника що передбачено Списком 2 розділом XIV підрозділом 1 пунктом 14.1а, підстава пост КМУ №36 від 16.01.2003, наказ № 411 від 25.07.94р., з 26 лютого 1993 року по 30 листопада 1995 року у виробництві металообробка в якості вибивальника відливків - завальника шихти в вагранки і печі що передбачена списком 1 розділом ХІ підрозділом 1 пунктом 11.1а, підстава пост КМУ №36 від 16.01.2003, наказ № 411 від 25.07.94р., з 01 грудня 1995 року по 12 березня 1997 року у виробництві металообробка в якості формувальника ручного формування що передбачена списком 1 розділом ХІ підрозділом 1 пунктом 11.1а, підстава пост КМУ №36 від 16.01.2003, наказ № 411 від 25.07.94р.
В матеріалах справи наявні накази «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 08.06.1994 року № 304к, від 25.07.1994 року № 411, від 25.11.1999 року № 582-к, від 27.11.2001 року № 6 та виписка з наказу відповідно до якої за посадою формувальник ручної формовки Позивачу підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1, від 28.12.2004 року № 648к, якими підтверджено право Позивача на пільгову пенсію за Списком №1 та 2.
16.02.2026 року позивач звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. За результатом розгляду заяви від 16.02.2026 року було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 203040026859 від 23.02.2026 року.
В рішенні зокрема було зазначено, що страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу становить 36 років 6 місяців 1 день. Пільговий стаж особи становить 6 років 11 місяців 20 днів, з них за Списком №2 - 3 роки 8 місяців 8 днів, за Списком №1 - 3 роки 3 місяці 12 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період строкової військової служби з 14.12.1987 по 17.12.1989, оскільки в трудовій книжці відсутня дата видачі військового квитка/ Військовий квиток заявником не надано. Для зарахування до страхового стажу періоду строкової військової служби з 14.12.1987 по 17.12.1989, необхідно надати уточнюючу довідку про тривалість військової служби, видану на підставі облікової картки заявника.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 15.06.1987 по 03.12.1987, з 17.01.1992 по 12.03.1997 згідно довідки від 24.03.2004 №40/12 виданої заводом «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва, оскільки довідка не відповідає Додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме - не завірена підписом головного бухгалтера підприємства, невірно зазначено посилання на списки чинні на момент пільгової роботи, відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці з переліками атестованих робочих місць. Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 15.06.1987 по 03.12.1987, з 17.01.1992 по 12.03.1997, необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із вірним посиланням на Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці та переліки атестованих робочих місць.
Відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців).
Відповідно до наданого розрахунку стажу Форма РС-право період роботи з 01.09.1986 по 17.07.1987 (Навчання у вищих/середн.НЗ), з 18.07.1987 по 03.12.1987, з 21.02.1990 по 31.12.1991, з 17.01.1992 по 12.03.1997, з 17.03.1997 по 31.12.1999 зараховано до загального страхового стажу Позивача.
Періоди роботи з 01.01.2000 по 31.10.2000, з 01.11.2000 по 09.04.2002 зараховано до пільгового стажу Позивача за Списком №2.
Період роботи з 14.12.1987 по 17.12.1989 року взагалі не зараховано до стажу Позивача.
Згідно даних з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) зокрема періоди роботи з 2000 року по 2003 рік обліковуються за кодом спецстажу «ЗПЗ013Б1».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються цим законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, […].
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону № 1058-ІV визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV уразі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України та пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, відповідно до наведених приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Суд наголошує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 Позивач в спірні періоди працював:
15.06.1987 року прийнято в цех 5 слюсарем ремонтником 3 розрядку в Костянтинівський завод «Автоскло»;
03.12.1987 року звільнено с заводу у зв'язку з призовом в радянську армію;
з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року служба в лавах радянської армії;
17.01.1992 року прийнято в цех 3 слюсарем ремонтником 4 розрядку в Костянтинівський завод «Автоскло»;
26.02.1993 року переведено в цех 3 вибивальником-завальщиком 3 розряду;
01.12.1995 року переведено в цех 3 формувальником ручної формовки 4 розряду;
12.03.1997 року звільнено за власним бажанням;
17.03.1997 року прийнято в цех виробництва пляшкового скла №1 електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 4 розряду;
31.10.2000 року звільнено у зв'язку з переведенням в ТОВ «ТК «Кристал»;
01.11.2000 року прийнято за переведенням в цех №1 виробництва тарного посуду електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 4 розряду в ТОВ «ТК «Кристал»;
09.04.2002 року звільнено за власним бажанням.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер праці або умов праці, необхідної для призначення пільгової пенсії № 40/12 від 24.03.2004 року виданої Завод «Автоскло», Позивач працював повний робочий день з 15 червня 1987 року по 03 грудня 1987 року у виробництві полірованого скла, в якості слюсара-ремонтника що передбачено Списком 2 розділ ХІХ підрозділ 7, постанова 1173 від 22.08.56р., з 17 січня 1992 року по 25 лютого 1993 року у виробництві металообробка в якості слюсара-ремонтника що передбачено Списком 2 розділом XIV підрозділом 1 пунктом 14.1а, підстава пост КМУ №36 від 16.01.2003, наказ № 411 від 25.07.94р., з 26 лютого 1993 року по 30 листопада 1995 року у виробництві металообробка в якості вибивальника відливків - завальника шихти в вагранки і печі що передбачена списком 1 розділом ХІ підрозділом 1 пунктом 11.1а, підстава пост КМУ №36 від 16.01.2003, наказ № 411 від 25.07.94р., з 01 грудня 1995 року по 12 березня 1997 року у виробництві металообробка в якості формувальника ручного формування що передбачена списком 1 розділом ХІ підрозділом 1 пунктом 11.1а, підстава пост КМУ №36 від 16.01.2003, наказ № 411 від 25.07.94р.
В матеріалах справи наявні накази «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 08.06.1994 року № 304к, від 25.07.1994 року № 411, від 25.11.1999 року № 582-к, від 27.11.2001 року № 6 та виписка з наказу відповідно до якої за посадою формувальник ручної формовки Позивачу підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1, від 28.12.2004 року № 648к, якими підтверджено право Позивача на пільгову пенсію за Списком №1 та 2.
Суд вважає за необхідне зазначити, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року №58.
Трудова книжка позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).
Суд зазначає, законодавством визначено, що тільки у випадку відсутності необхідних записів в трудовій книжці, заявнику необхідно вчиняти дії щодо додаткового підтвердження пільгового стажу.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків 1 та 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Слід підсумувати, що під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.
До 01.01.1992 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, після - списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2003 №36 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Розділом XІX "Скляне та порцеляно-фаянсове виробництва" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалася професія "слюсар ремонтник".
Розділом XVIII "Скляне виробництво, виробництво керамічних, порцелянових і фаянсових виробів" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, передбачалися професії "слюсар ремонтник" (код 2190100а-18559, 2190203а-18559), розділ ХІ «Металообробка» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, передбачалися професії "завальник шихти в вагранки і печі" (код 1030400а-11971), "вибивальник відливків" (код 1110100а-11504), "Формувальник ручного формування" (код 1110100а-19430).
Також, суд звертає увагу на те, що в трудовій книжці серії НОМЕР_3 наявний запис про те, що 23.02.1993 року Позивача було переведено в цех 3 вибивальником-завальником 3 розряду (Нак.№ 25 від 12.02.93р.). За результатами атестації робочих місць за умовами праці право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 підтверджено (Нак. 116 від 25.07.94р.).
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XVIII "Виробництво скла та виробів із скла. виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів" передбачені професії "Електромонтери по ремонту і обслуговуванню електроустаткування" (код 18.1а), розділ ХІ «Оброблення металу» Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", передбачалися професії "Формувальник ручного формування" (код 11.1а).
Також, згідно даних з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) зокрема періоди роботи з 2000 року по 2003 рік обліковуються за кодом спецстажу «ЗПЗ013Б1».
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства:
код підстави ЗПЗ013Б1 визначає працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Отже, враховуючи викладене, зазначені посади, на яких працював позивач у спірні періоди роботи, віднесено до Списку №1 та 2 та встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди підтверджується насамперед записами в його трудовій книжці.
Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені відповідачем недоліки, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні вказаних періодів роботи позивача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
В даному випадку позивач не може нести відповідальність та бути позбавлений соціального захисту у вигляді права на призначення пенсії з вини роботодавця позивача.
Враховуючи зазначене, періоди роботи позивача з 15.06.1987 року по 03.12.1987 року, з 17.01.1992 року по 25.02.1993 року, з 17.03.1997 року по 31.12.1999 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2, періоди роботи з 26.02.1993 року по 30.11.1995 року, з 01.12.1995 року по 12.03.1997 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком 2 періодів роботи Позивача з 01.01.2000 року по 31.10.2000 року, з 01.11.2000 року по 09.04.2002 року задоволенню не підлягають, оскільки з розрахунку стажу вбачається, що вказані періоди вже зараховані Відповідачем до пільгового стажу Позивача за Списком 2.
Щодо наявності підстав для зарахування до загального страхового та пільгового стажу за Списком №2 періоду служби в армії з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про загальний військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фактом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
В період з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року (проходження позивачем військової служби) діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (надалі - Положення №590).
Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 (запис №3), останнього 03.12.1987 року звільнено за ст.36 КЗпП УРСР у зв'язку з призовом до радянської армії (наказ №2 від 04.12.1987) та позивач проходив військову службу у період з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року.
Згідно з витягом форми РС-право до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано, зокрема, період служби в армії з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року.
Разом з тим, як встановлено осудом вище в трудовій книжці позивача НОМЕР_4 наявний записи №4, 5 про проходження позивачем військової служб у період з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року.
Строк військової служби позивача в Збройних Силах СРСР дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду, у зв'язку з чим відповідач діяв неправомірно не зарахувавши період військової служби позивача з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року до пільгового стажу позивача за Списком №2.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №203040026859 від 23 лютого 2026 року є таким, що прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, а тому таке визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом:
визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №203040026859 від 23 лютого 2026 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за списком №1;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.02.1993 року по 30.11.1995 року, з 01.12.1995 року по 12.03.1997 року, до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 15.06.1987 року по 03.12.1987 року, з 17.01.1992 року по 25.02.1993 року, з 17.03.1997 року по 31.12.1999 року та до загального страхового стажу та пільгового стажу за Списком №2 період проходження строкової військової служби з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно квитанції № Z914-LZSQ-375E від 02.03.2026 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1065,00 грн.
Враховуючи співмірність заявлених та задавлених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Г. Чекірди, будинок 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №203040026859 від 23 лютого 2026 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Г. Чекірди, будинок 10 ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.02.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.02.1993 року по 30.11.1995 року, з 01.12.1995 року по 12.03.1997 року, до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 15.06.1987 року по 03.12.1987 року, з 17.01.1992 року по 25.02.1993 року, з 17.03.1997 року по 31.12.1999 року та до загального страхового стажу та пільгового стажу за Списком №2 період проходження строкової військової служби з 14.12.1987 року по 17.12.1989 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Г. Чекірди, будинок 10 ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 800 (всімсот) гривень 00 копійки.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 29 квітня 2026 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров