Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2026 року Справа №200/9995/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Матвійчук Н.Є. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні , -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальному розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 159,98 (сто п'ятдесят дев'ять) гривень 98 коп.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року набрало законної сили 15 квітня 2026 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року виправлено описку, допущену в мотивувальній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/9995/25 від 28.01.2026, а саме вважати вірною суму, яка була виплачена позивачу при звільненні - «69 668,07 грн».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Матвійчук Н.Є. про звільнення від сплати судового збору та повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
21 квітня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якому просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом десяти днів з дня отримання відповідної ухвали подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №200/9995/25.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 дотепер не виконано рішення суду.
Ухвало Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року прийнято заяву представника позивача - адвоката Матвійчук Н.Є. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні до розгляду. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 у строк до 27 квітня 2026 року (включно) року подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві від 21.04.2026 року обставин та докази на їх підтвердження.
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення по справі відповідно до яких відповідач вказує, що в порядку добровільного виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 200/9995/25 після надходження відповідного фінансування впродовж 13 днів з моменту набрання законної сили на банківський рахунок представника позивача 27.04.2026 передано на виплату нарахованих коштів, а саме: 16100,00 грн. - після утримання відповідних податків та зборів середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальному розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 коп. та 159,98 грн - судовий збір.
У зв'язку з наведеним просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/9995/25, відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд проводить розгляд наданого звіту у порядку письмового провадження.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, тому відповідач зобов'язаний виконати рішення суду.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень, судові рішення є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст.382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, та за наслідками розгляду такого звіту, або в разі неподання його, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Суд наголошує, що рішенням суду стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальному розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.
На виконання рішення суду від 28 січня 2026 року у справі № 200/9995/25 відповідачем здійснено нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16 100,00 грн , з урахуванням утримання відповідних податків та зборів, та 27.04.2026 здійснено виплату на банківський рахунок представника позивача, що підтверджується платіжною інструкцією № 6558.
Отже, станом на теперішній час рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 200/9995/25 є виконаним в повному обсязі.
Щодо встановлення судового контролю в частині стягнення судового збору та правничої допомоги.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до пункту 2 Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Проаналізувавши наведені нормативно-правові приписи, суд висновує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, може мати місце лише у випадку зобов'язання рішенням суду такого суб'єкта вчинити певні дії.
Як вже зазначалось судом, в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 200/9995/25 вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 159,98 (сто п'ятдесят дев'ять) гривень 98 коп.
Також, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 200/9995/25 стягнуто на користь ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 судові витрати пов'язані з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.
Відтак, судове рішення в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 судового збору та правничої допомоги повинно скеровуватись до органів Казначейства на примусове (без будь-якого волевиявлення боржника чи вчинення ним будь-яких дій) стягнення грошових коштів на користь позивача.
Отже, зазначене виключає підстави для зобов'язання відповідача подавати звіт щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 200/9995/25 в частині стягнення судового збору та правничої допомоги.
При цьому, згідно з платіжної інструкції № 6560 від 27.04.2026 Військовою частиною здійснено виплату судового збору у розмірі 159,98 грн.
Згідно з частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Підсумовуючи, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 28 січня 2026 року у справі № 200/9995/25 задоволенню не підлягає.
В задоволенні заяви представника позивача - адвоката Матвійчук Н.Є. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Крилова