29 квітня 2026 рокуСправа №160/27942/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення рішення суду від 09.09.2025 року по справі №160/27942/24,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/27942/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та винесення наказу від 25.09.2024 року №689 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 у Військову частину НОМЕР_1 .
Визнано протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2024 року №689 «Про призов військовозобов'язаних запасу до лав ЗС України» в частині призову ОСОБА_1 та відправлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року - повернуто заявнику.
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року набрало законної сили 21.11.2025 року.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про роз'яснення рішення суду від 09.09.2025 року по справі №160/27942/24.
Подана заява обґрунтована тим, що згідно з копією довідки ВЛК 25.09.2024 р. № 6888, ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби. 25.09.2024 року згідно наказу №689 ОСОБА_1 було направлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. Оскільки 25.09.2024 року згідно наказу № 689 ОСОБА_1 було направлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_4 було знято з військового обліку ОСОБА_1 , та на даний час у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутній доступ до особової картки ОСОБА_1 в системі АІТС «ОБЕРІГ». Наразі ІНФОРМАЦІЯ_6 може отримати доступ до облікової картки АІТС «ОБЕРІГ» ОСОБА_1 лише у разі звільнення останнього з військової служби та прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 для взяття на військовий облік. Процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. У контексті вищевикладеного повідомляє, що скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №689 від 25.09.2024 року про направлення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, не спричинить відновлення попереднього становища ОСОБА_1 , призваного на військову службу, та не тагне за собою звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Оскільки на даний час ІНФОРМАЦІЯ_4 не має можливості виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/27942/24 та на підставі викладеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, просить роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/27942/24, яким задоволено повністю позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу в частині :
-визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2024 року №689 «Про призов військовозобов'язаних запасу до лав ЗС України» в частині призову ОСОБА_1 та відправлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
-зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов'язано представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслати до суду "Виписку з ЄДР.pdf.".
Повідомлено, що заява про роз'яснення рішення по справі №160/27942/25 була направлена представнику ОСОБА_1 адвокату Вороніну І.О. через систему "Електронний Суд".
Встановлено ОСОБА_1 та/або його представнику адвокату Вороніну І.О. 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про роз'яснення рішення.
Станом на 29.04.2026 року пояснення, заяви або клопотання по суті поданої заяви від ОСОБА_1 та/або його представника адвоката Вороніна І.О. до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозумілості частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому суд звертає увагу, що поняття “спосіб» і “порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17 та в постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17.
Так, зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що відповідачу (заявнику) не зрозумілий спосіб виконання вказаного судового рішення.
Питання, на які заявник хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення.
Вищезазначене рішення у цій справі містить обґрунтування підстав його прийняття, містить посилання на практику Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/6295/17, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.
Суд зазначає, що питання, з приводу роз'яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.
Крім того, суд звертає увагу, що після відкриття провадження у цій справі - 25.10.2024 року, суд ухвалами від 25.10.2024 року, від 20.12.2024 року, від 07.04.2025 р., від 17.06.2025 року, від 04.08.2025 року, витребовував у відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 докази для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи.
Однак відповідачем вимоги ухвал суду від 25.10.2024 року, від 20.12.2024 року, від 07.04.2025 р., від 17.06.2025 року, від 04.08.2025 року виконані не були.
Також відповідач правом на надання до суду відзиву та/або пояснень до ухвалення рішення по суті спору від 09.09.2025 року не скористався.
Крім того, суд враховує, що за наслідком звернення відповідача до суду апеляційної інстанції, Третій апеляційний адміністративний суд, своєю ухвалою від 21.11.2025 року відмовив ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року - повернув заявнику.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення по справі №160/27942/24.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення рішення суду від 09.09.2025 року по справі №160/27942/24 є необґрунтованою, відтак, цю заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз'яснення рішення суду від 09.09.2025 року по справі №160/27942/24,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.04.2026 року.
Суддя О.М. Неклеса