29 квітня 2026 рокуСправа № 160/10667/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.04.2026 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області л-нта поліції Шевельова Андрія Володимировича щодо складання постанови серія ЕНА № 6815417 від 12 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 121 КУпАП, незаконними; скасувати постанову поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області л-нта поліції Шевельова Андрія Володимировича, серія ЕНА № 6815417 від 12 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 121 КУпАП, незаконними; закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтю 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, ця адміністративна справа з приводу бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду та не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з частиною 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Місцем знаходження відповідача є: Дніпропетровська область, Шевченківський район, м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2А.
Отже, оскільки місцем знаходження відповідача є Дніпропетровська область, Шевченківський район, м. Дніпро, справа належить до підсудності Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стосовно предметної підсудності Кодекс адміністративного судочинства України аналогічної норми не містить.
Проте, згідно з частино 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України не заборонено застосовувати аналогію закону щодо прогалин у процесуальному законодавстві.
Частинами 5, 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Оскільки позовна заява подана позивачем із порушенням правил предметної підсудності, суд вважає за необхідне передати справу на розгляд до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Керуючись статтями 20, 29, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративну справу №160/10667/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Дніпра (49000, м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, буд. 57).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська