28 квітня 2026 року Справа 160/10472/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177272408 від 06.04.2026 (ПДФО);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177312408 від 06.04.2026 (військовий збір);
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0177472408 від 06.04.2026;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску № 0177482408 від 06.04.2026;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177352408 від 06.04.2026 (ПДВ);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177402408 від 06.04.2026 (ПДФО, податковий агент);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177372408 від 06.04.2026 (акцизний податок - зобов'язання);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177492408 від 06.04.2026 (акцизний податок - штраф за неподання декларацій);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177522408 від 06.04.2026 (штраф за незабезпечення зберігання документів);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177422408 від 06.04.2026 (штраф за несвоєчасну сплату ПДФО);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177442408 від 06.04.2026 (штраф за несвоєчасну сплату акцизного податку);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0177542408 від 06.04.2026 (форма «С» - штраф за порушення законодавства про РРО).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позивач звернувся до суду засобами підсистеми "Електронний суд" 22.04.2026 з вимогами майнового характеру (ціна позову - 12794400,81) та, відповідно до долученої до позовної заяви квитанції №1.618428573.1 від 14.04.2026, сплатив судовий збір у розмірі 13312,00 грн.
Суд зауважує, що вказана квитанція про сплату судового збору прикріплена та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою № 160/9649/26.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9649/26 від 22 квітня 2026 року позову заяву повернуто позивачу.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Частиною 1 статті 7 вказаного закону передбачено право заявника повернути сплачений судовий збір за подання позову, зокрема, в разі його повернення.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Тому, з огляду на повернення позовної заяви у справі № 160/9649/26, позивач не позбавлений права звернутись із заявою про повернення судового збору за подання адміністративного позову у вказаній справі.
Суд зазначає, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Таким чином, квитанція про сплату судового збору №1.618428573.1 від 14.04.2026 не може бути враховано як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, оскільки судовий збір за ним сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.
У постанові Верховного Суду від 27.06.2024 року у справі №440/18837/23, суд зазначив, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі № 440/9709/23.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру.
Виходячи з наведеного вище, позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу даного адміністративного позову у сумі 13312,00 грн.
Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 13312,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна