29 квітня 2026 рокуСправа №160/4712/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та протиправними, скасування наказу про призов,-
27.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (26.02.2026 року направлена засобами поштового зв'язку) ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати незаконними та протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 ;
- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.02.2026 року о 6-й ранку по вулиці Свято-Миколаївській у Кривому Розі група осіб у військовій формі, не представившись та не надавши законних підстав, застосувала до позивача фізичну силу. Позивача було фактично викрадено, заштовхано до цивільного авто та перевезено до приміщення ТЦК проти його волі. Там позивача продовжували утримувати в ізоляції, відібравши телефон та відмовляючи у виклику адвоката. Того ж дня позивача відвезли до ТЦК місто Дніпро. Там заставили пройти так зване ВЛК і, незважаючи на виписки позивача, які він показав, визнали здоровим. Після чого одразу відвезли до військової частини НОМЕР_1 . У 2026 році закон чітко визначає, що перевіряти документи мають право лише уповноважені представники ТЦК і лише у передбачених законом випадках. Наявність форми, бейджа або слів “я з ТЦК» не дає автоматично таких повноважень. Закон дозволяє вимагати документи не будь-кому, а тільки уповноваженому представнику ТЦК, у Постанові Кабінету Міністрів України №560 чітко вказані хто є уповноваженими на це особами: уповноваженими представниками ТЦК вважаються особи, включені до складу групи оповіщення за офіційним наказом керівника ТЦК. Тож, представники ТЦК зобов'язані: мати службове посвідчення встановленого зразка, діяти у межах своєї адміністративно- територіальної юрисдикції, пред'являти документи на вимогу громадян. Якщо людина, яка представляється працівником ТЦК: не входить до складу групи оповіщення, не має службового посвідчення, не пред'являє посвідчення на вашу вимогу - то вона не має законного права вимагати у вас документи. Позивач наголошує на тому, що висновку ВЛК останньому не надали як на руки так і для ознайомлення, те саме і з мобілізаційним розпорядженням. При цьому: позивачу не було повідомлено підстав затримання; не складено жодних процесуальних документів (протоколу, постанови); не було викликано поліцію, хоча фактично позивача позбавили свободи пересування; його права, гарантовані Конституцією України (ст. 29, 55), були порушені; про затримання позивача не було повідомлено його найближчих членів родини; позивача було позбавлено права на правову допомогу. Отже, позивач вважає такі дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 порушенням його конституційних прав, зокрема ст. 29 (право на свободу та особисту недоторканність) та ст. 55 (право на судовий захист) Конституції України. У разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, останній мав право звернутися до ВЛК вищого рівня, чи Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Одночасно із поданою до суду позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано клопотання про забезпечення позову, за наслідками розгляду якого, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року відмовлено повністю.
02.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів щодо повних даних (офіційної адреси) військової частини НОМЕР_1 відмовлено повністю. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів щодо наказу про призов; висновку ВЛК, картки обстеження та медичного огляду задоволено. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 та у військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії: наказу про призов ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідки та висновку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби; картки обстеження та медичного огляду за наслідками проходження медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; фото та відеоматеріали на яких зафіксовані дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вручення йому повісток, тощо та вчинення щодо нього інших процедур пов'язаних із здійснення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; журналу обліку відвідувачів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який охоплює період доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи витяг із нього який би охоплював період; відомості про представника правоохоронного органу (його П.І.П., звання, посада, тощо), який перебував у складі групи, яка здійснила примусове доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доказів вручення повістки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду; направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; витягу з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; результатів аналізів та медичних досліджень, проведених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження ним медичного обстеження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх медичних документів, в тому числі витягів, виписок з електронної системи охорони здоров'я щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які досліджувались лікарями військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх інших медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття рішення про придатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової служби, у тому числі також інформацію про діагнози, які були поставлені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження медичних обстежень кожним з лікарів військово-лікарської комісії та комісією загалом для визначення придатності до військової служби; повістки щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби; наказу або витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яким зараховано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Судом роз'яснено, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав). Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 та військову частину НОМЕР_1 подати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо керівника (військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 26.03.2026 року. Судом попереджено ІНФОРМАЦІЯ_4 та військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Копія ухвали суду від 02.03.2026 року отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 09.03.2026 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також, копія вказаної ухвали від 02.03.2026 року була 02.03.2026 року 19:45 доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.03.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Позивачем до матеріалів справи не надано доказу наявності у нього документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або щодо його бронювання. Також позивачем не надано документів відповідно до яких позивач є непридатним до військової служби. Таким чином, вимоги позивача про визнання незаконними та протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, через що відсутні правові підстави для його скасування судом. В даному випадку необхідно враховувати правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23, про те, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Відтак, військова частина НОМЕР_1 вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
08.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: *;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу)) штраф у розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998,40 грн.
08.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії: наказу про призов ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідки та висновку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби; картки обстеження та медичного огляду за наслідками проходження медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; фото та відеоматеріали на яких зафіксовані дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вручення йому повісток, тощо та вчинення щодо нього інших процедур пов'язаних із здійснення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; журналу обліку відвідувачів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який охоплює період доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи витяг із нього який би охоплював період; відомості про представника правоохоронного органу (його П.І.П., звання, посада, тощо), який перебував у складі групи, яка здійснила примусове доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доказів вручення повістки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою він був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду; направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; витягу з журналу реєстрації направлень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 року № 560; результатів аналізів та медичних досліджень, проведених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження ним медичного обстеження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх медичних документів, в тому числі витягів, виписок з електронної системи охорони здоров'я щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які досліджувались лікарями військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усіх інших медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття рішення про придатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової служби, у тому числі також інформацію про діагнози, які були поставлені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження медичних обстежень кожним з лікарів військово-лікарської комісії та комісією загалом для визначення придатності до військової служби; повістки щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби. Судом в даній ухвалі суду також вказано, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав). Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо керівника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Окрім того, судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 22.04.2026 року. Судом попереджено ІНФОРМАЦІЯ_4 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
15.04.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-1 зазначив наступне. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має статус військовозобов'язаного. Позивача було доставлено співробітниками органів Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.02.2026р. Після чого, підготовлено направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. Під час проходження військово-лікарської комісії істотних скарг на стан здоров'я позивач не заявляв, підтверджуючих документів про хронічні захворювання не надавав. Станом на 16.02.2026 року правом на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією позивач не користувався. Після проходження військово-лікарської комісії де було визначено придатність згідно наказу МОУ 402 від 14.08.2008 року зі змінами. Позивача заформовано до команди НОМЕР_1 і направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . 16.02.2026 року згідно довідки №2026-0216-1858-4882-0 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Всім військовозобов'язаним, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 , при непогодженні з висновком про ступінь придатності у районному ТЦК та СП, роз'яснюють право на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , за наявності визначених показань. Призваний за мобілізацією до роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 . 16.02.2026 року №356 ОСОБА_1 призвано на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 . Визнання протиправними дій чи рішень відповідача-1, які стосуються мобілізації позивача, не відновлять порушених прав позивача, оскільки наслідком такого способу захисту прав не може бути звільнення останнього з військової служби. Правовідносин між позивачем та відповідачем-1 пов'язані з мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направлення позивача з 16.02.2026 році у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, направлення ОСОБА_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби. Наявні правовідносини між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 (відповідач-2), а саме правовідносин, пов'язаних із проходженням військової служби. Слід звернути увагу на те, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. На думку відповідача-1 зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Згідно даних, позивач вважається зарахованим до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . З дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 є виконаним з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини. Відповідач-1 вважає, що скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу частини та приступання до виконання обов'язків, який вичерпав свою дію фактом виконання з моменту вступу позивача на військову службу за призовом, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. До того ж, після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008. Отже, підстави для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_4 в частині зарахування позивача до списків особового складу частини та і зобов'язання звільнити позивача з військової служби за призовом під час мобілізації та виключити останнього зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Також, 15.04.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку. В даній заяві представник відповідача-1 вказує, що в зв'язку з значним навантаженням та великим обсягом виконання мобілізаційних завдань, ІНФОРМАЦІЯ_8 було пропущено строк подання відзиву. Через систематичне відключення електроенергії, перебої в роботі мережі інтернет, що тягне за собою перебої в роботі ЄСІТС (Електронний суд), позовну з позовною заявою, ухвалою про відкриття спрощеного провадження, представник Центрально-Міського районного у місті Кривий Ріг, був ознайомлений з запізненням. Відтак, представник відповідача-1 просить суд: поновити строк на подання відзиву у справі №160/4712/26 за позовом ОСОБА_1 (далі Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_8 ), військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Вказана заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, у даному випадку суд вважає, що клопотання представника відповідача-1 про поновлення строку на подання відзиву підлягає до задоволення.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має статус військовозобов'язаного.
Позивача було доставлено співробітниками органів Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.02.2026 року.
Як вказує позивач у поданій до суду позовній заяві, 16.02.2026 року о 6-й ранку по вулиці Свято-Миколаївській у Кривому Розі група осіб у військовій формі, не представившись та не надавши законних підстав, застосувала до позивача фізичну силу. Позивача було фактично викрадено, заштовхано до цивільного авто та перевезено до приміщення ТЦК проти його волі. Там позивача продовжували утримувати в ізоляції, відібравши телефон та відмовляючи у виклику адвоката. Того ж дня позивача відвезли до ТЦК місто Дніпро. Там заставили пройти так зване ВЛК і, незважаючи на виписки позивача, які він показав, визнали здоровим. Після чого одразу відвезли до військової частини НОМЕР_1 . У 2026 році закон чітко визначає, що перевіряти документи мають право лише уповноважені представники ТЦК і лише у передбачених законом випадках. Позивач наголошує на тому, що висновку ВЛК останньому не надали як на руки так і для ознайомлення, те саме і з мобілізаційним розпорядженням. При цьому: позивачу не було повідомлено підстав затримання; не складено жодних процесуальних документів (протоколу, постанови); не було викликано поліцію, хоча фактично позивача позбавили свободи пересування; його права, гарантовані Конституцією України (ст. 29, 55), були порушені; про затримання позивача не було повідомлено його найближчих членів родини; позивача було позбавлено права на правову допомогу.
Як вказує представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву, у подальшому підготовлено направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. Під час проходження військово-лікарської комісії істотних скарг на стан здоров'я позивач не заявляв, підтверджуючих документів про хронічні захворювання не надавав
Станом на 16.02.2026 року правом на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією позивач не користувався.
Після проходження військово-лікарської комісії позивачу було визначено придатність згідно наказу МОУ 402 від 14.08.2008 року зі змінами.
Позивача заформовано до команди НОМЕР_1 і направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
16.02.2026 року згідно довідки №2026-0216-1858-4882-0 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 16.02.2026 року №356 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами), нижчепойменованих військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до поіменного списку № 939 від 16.02.2026, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 : 1. ОСОБА_1 , 1988 р.н. Військово-облікова спеціальність та код згідно з обліком - НОМЕР_5 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2026 року №54: солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_6 , військовозобов'язаний, який призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 та призначений на посаду оператора 2 протитанкового відділення взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_7 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , ВОС-111543А, шпк солдат. Вважати таким, що "17" лютого 2026 року справи та посаду прийняв i приступив до виконання службових обов'язків за посадою. З "17" лютого 2026 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення "18" лютого 2026 року. Встановити оклад за посадою згідно тарифного розряду - 5 у сумi 2820 гривень. Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок в загальні результати служби в розміри 534% вiд посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розміри 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу рокiв. Підстава: поіменний список військовозобов'язаних, які призвані Ценрально- ІНФОРМАЦІЯ_5 вiд 16.02.2026 №939, довiдка ВЛК №2026-0216-1858-4882-0 вiд 16.02.2026 придатний) , наказ командира військової частини НОМЕР_1 вiд 16.01.2026 №81 нагд.
Позивач, вважаючи наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 16.02.2026 року №356 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» протиправним та безпідставним, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України №3543-XII) мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цією ж статтею Закону України №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України», передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Згідно ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до частини 12 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.2.1 глави 2 Розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Згідно пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що 16.02.2026 року згідно довідки №2026-0216-1858-4882-0 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач має будь-які захворювання, які виключають його придатність до військової служби та можливість її проходження.
Також, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували те, що позивач мав відстрочку від призову на військову службу, був заброньований на період мобілізації, тощо.
Згідно пункту 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
За таких обставин, з урахуванням наявності висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби, відповідачем-1 обґрунтовано прийнято рішення про призов позивача на військову службу.
Також, суд звертає увагу на правовий висновок ВЕРХОВНОГО СУДУ викладений у постанові суду від 05.02.2025 №160/2592/23, в якому зазначено про те, що:
«…процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
57. Аналогічно проведення медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу, яка є, власне, предметом спору в цій справі…».
Суд зазначає, що у разі якщо позивач, який на даний час має статус військовослужбовця, вважає, що є не придатним за станом здоров'я до проходження військової служби, то відповідно має право звернутися до командира військової частини з рапортом про направлення його на ВЛК для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Так само, у разі якщо у позивача наявні інші обставини, які виключають можливість проходження позивачем військової служби, то позивач має право звернутися до командування військової частини з відповідним рапортом, в якому викласти підстави та прохання про звільнення з військової служби.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та протиправними, скасування наказу про призов - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник