29 квітня 2026 рокуСправа №160/5077/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.02.2026 року №046050027604 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.2000 року по 28.06.2001 року та періоди роботи з 15.02.2005 року по 13.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 28.08.2021 року, з 30.08.2021 року по 04.03.2022 року, з 08.04.2022 року по 30.04.2023 року, з 01.06.2023 року по 31.07.2023 року, з 17.08.2023 року по 05.11.2023 року, з 09.11.2023 року по 14.02.2025 року, з 18.02.2025 року по 12.01.2026 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06.02.2026 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.02.2026 року №046050027604 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
25.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. 06.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Так, за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви даної заяви, 13.02.2026 Головним управлінням в Чернівецькій області прийнято рішення за №046050027604 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Тобто, нормами чинного законодавства визначені умови і порядок призначення пенсії на пільгових умовах. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано стаж, який склав 27 років 7 місяців 19 днів. За доданими документами до розрахунку страхового стажу зараховано всі періоди. Пільговий стаж особи становить: за постановою 202 - 3 роки 8 місяців 14 днів, за Списком №2 - 20 років 5 місяців 1 день, навчання за фахом - 9 місяців. До пільгового стаду за Списком №2 не враховано період роботи з 17.08.2023 по 05.11.2023 згідно довідки від 12.01.2026 №55-57, оскільки в довідці відсутнє посилання на розділ та підрозділ постанови КМУ №461 від 24.06.2016.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 05.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Заява за принципом екстериторіальності, відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За результатами розгляду заяви позивача від 13.02.2026 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ в Чернівецькій області, відповідач) від 13.02.2026 року №046050027604 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.
З тексту згаданого рішення від 13.02.2026 року №046050027604 убачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 06.02.2026. Вік заявника 43 роки. Страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 27 років 7 місяців 19 днів. Пільговий стаж особи становить: за постановою 202 - 3 роки 8 місяців 14 днів; за Списком № 2 - 20 років 5 місяців 1 день; навчання за фахом - 9 місяців. При визначенні права на пенсійне забезпечення шахтарів застосовується ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу, (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу за Списком №2 не враховано період роботи з 17.08.2023 по 05.11.2023 згідно довідки від 12.01.2026 № 55-57, оскільки в довідці відсутнє посилання на розділ та підрозділ постанови КМУ № 461 від 24.06.2016. Прийнято рішення у призначенні пенсії відмовити, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років. Заявник працює. Згідно із ст. 74, 75 Закону України “Про адміністративну процедуру» рішення набирає чинності з дня доведення його до відома особи, яка звернулась за призначенням пенсії. У разі незгоди з рішенням воно може бути оскаржене протягом 30 календарних днів до Пенсійного фонду України або до суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок (за відсутності, необхідний стаж визначається згідно п. 2 ч. 2 ст. 114), з них не менше 10 років на зазначених посадах (Список № 2). Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Тобто, необхідною умовою для призначення мені пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є наявність зайнятості 33 років в металургії за професією яка затверджена Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 31 березня 1994 року прийнято Постанову за № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років», якою відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено відповідний список.
Згідно розділу V «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)», до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років віднесено посади машиністів, зокрема кранів металургійного виробництва.
Отже, професія машиніст крана металургійного виробництва належить до професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості терміном не менше 25 років. При цьому таке право на пенсію не пов'язано з із атестацією робочих місць за роботами з шкідливими і важкими умовами праці за Списками №1 та №2, і визначальним для призначення пенсії, передбаченої саме частиною третьою статті 114 Закону №1058-ІV, є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах незалежно від віднесення останніх також до робіт, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за інших критеріїв.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 160/18173/23 (п. 33, п. 42). У цій справі у машиніста крана металургійного виробництва, аналогічно, довідкою про стаж також було підтверджено пільги по Списку № 2 та не зараховано до пільгового стажу навчання. Розглядався пільговий стаж на тому самому підприємстві та тих самих робочих місцях що і в моєму випадку.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 зазначеного Порядку, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З 01.06.2001 року по 06.02.2026 року (день звернення до ПФУ) позивач працювала на металургійному підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по професії машиніст крана металургійного виробництва в доменному цеху № 1, що підтверджується трудовою книжкою.
Довідкою про стаж від 12.01.2026 року №55-57 підтверджено зайнятість позивача повний робочий день по професії машиніст крана металургійного виробництва у періоди: з 15.02.2005 по 13.12.2015, з 15.12.2015 по 28.08.2021, з 30.08.2021 по 04.03.2022, з 08.04.2022 по 30.04.2023, з 01.06.2023 по 31.07.2023, з 17.08.2023 по 05.11.2023, з 09.11.2023 по 14.02.2025, з 18.02.2025 по 12.01.2026.
Суд вважає, що вказані спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також відповідач протиправно не зарахував позивачу до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» навчання в професійно-технічному училищі № 45 міста Кривий Ріг.
З 01.09.2000 року по 28.06.2001 року позивач навчалась в професійно-технічному училищі №45 міста Кривий Ріг та здобула кваліфікацію машиніста крана металургійного виробництва, що підтверджується трудовою книжкою та дипломом.
Відповідно ч. 1 ст. 38 ЗУ « Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Після закінчення навчання, з 01.06.2001 року позивач розпочала працювати машиністом крана металургійного виробництва. Зазначені обставини свідчать, що через 2 дні після закінчення навчання я розпочала працювати за набутою професією машиніст крана металургійного виробництва.
Професія машиніст крана металургійного міститься в розділі V Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202.
Це означає що період навчання позивача повинен бути зарахованим до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позивачем були подані всі можливі та необхідні докази, якими беззаперечно та достовірно підтверджується безпосередня зайнятість позивача протягом повного робочого дня в металургії по професії машиніст крана металургійного виробництва терміном не менше 25 років.
Втім, відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.02.2026 року №046050027604 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.2000 року по 28.06.2001 року та періоди роботи з 15.02.2005 року по 13.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 28.08.2021 року, з 30.08.2021 року по 04.03.2022 року, з 08.04.2022 року по 30.04.2023 року, з 01.06.2023 року по 31.07.2023 року, з 17.08.2023 року по 05.11.2023 року, з 09.11.2023 року по 14.02.2025 року, з 18.02.2025 року по 12.01.2026 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06.02.2026 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача від 06.02.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.02.2026 року №046050027604 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.2000 року по 28.06.2001 року та періоди роботи з 15.02.2005 року по 13.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 28.08.2021 року, з 30.08.2021 року по 04.03.2022 року, з 08.04.2022 року по 30.04.2023 року, з 01.06.2023 року по 31.07.2023 року, з 17.08.2023 року по 05.11.2023 року, з 09.11.2023 року по 14.02.2025 року, з 18.02.2025 року по 12.01.2026 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник