28 квітня 2026 рокуСправа №160/13694/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/13694/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/13694/22, в якій заявник просить:
- визнати протиправними дії Державного підприємства обслуговування повітряного руху України під час виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №160/13694/22 щодо проведення обчислення, нарахування та виплати додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 р. по 02.09.2022 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України провести заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав позивача ОСОБА_1 при виконанні постанови від 23 липня 2024 року у справі Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/13694/22.
Вказана заява мотивована тим, що 09.08.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому щомісячної додаткової винагороди з 24.02.2022 року по 02.09.2022 року у сумі 187357 грн. 14 коп. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», проте 18.09.2024 року позивачем було отримано лист від 27.08.2024 року № 1-24.2/3055/24, в якому, зокрема, було повідомлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №160/13694/22 від 22.08.2024 року відповідач перерахував: 35721,10 грн. на рахунок позивача в АТ «Райффайзен Банк», 665,61 грн.- військовий збір 1,5% до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 22.08.2024 року №121, 7987,33 грн.- податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету; 9762,29 грн.- єдиний соціальний внесок 22% до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. На переконання заявника, зі змісту листа вбачається, що суму розраховану позивачем та права на яку він має згідно законодавства та постанови суду, а саме: 187 357грн. 14 коп., відповідач сплачувати не має наміру. Так заявник вважає, що відповідач мав нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. за період з 24.02.2022 р. по 02.09.2022 року, саме у розмірі 187 357,14 грн., приводячи власний розрахунок, однак не дивлячись на вказане 22.08.2024 року відповідачем на його рахунок було перераховано лише 43708,43 грн. Таким чином, на думку заявника, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану" з 24.02.2022 р. по 02.09.2022 року в меншому розмірі, а ні в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць щомісячно, як це зазначено в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 року по справі 160/13694/22, при цьому підстав для виплати в меншому розмірі - не було.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року було залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/13694/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 160/13694/22 скасовано, а справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України.
07.04.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли пояснення, в яких останнім було, зокрема, зазначено, що позивач при зверненні до суду вважав, що ефективним способом захисту його порушених прав є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і його позов не містив ані вимог щодо нарахування та виплати конкретної суми додаткової винагороди, ані розрахунку суми такої виплати. Оскільки вимоги позивача не підлягали вартісній оцінці, то позовна заява позивача відноситься до позовних заяв немайнового характеру. 02.08.2024 з метою виконання судового рішення від 23.07.2024 у справі №160/13694/22 відбулося засідання комісії з розгляду питань щодо нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 , на якому останній був присутнім в режимі відеоконференцзв'язку. 22.08.2024 судове рішення у справі №160/13694/22 було виконано про що ОСОБА_1 був додатково повідомлений листом Украероруху №1-24.2/3055/24 від 27.08.2024. Мотивуючи подану заяву тим, що розмір належної позивачеві до виплати додаткової винагороди становить 187357,14 грн., заявником ігнорується, щ такі вимоги не заявлялись при зверненні з позовом та такі обставини не встановлені судами під час розгляду даної справи. Сума нарахована позивачем та яка останньому належить до отримання, не обґрунтована посиланням на жоден нормативний документ. Крім того, відповідач посилається також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.03.2026 року у справі №160/13876/22, предмет та обставини якої є аналогічними з цією справою.
Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд доходить висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/13694/22 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року року у справі №160/13694/22, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024р. у справі №160/2732/24 скасовано. Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху щодо не нарахування та не виплати з 24.02.2022р. по 02.09.2022р. додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити з 24.02.2022р. по 02.09.2022р. ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць щомісячно.
26.08.2024р. в адміністративній справі №160/13694/22 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання вищевказаної постанови Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №160/13694/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 160/13694/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до платіжної інструкції №1213 від 22.08.2024 року, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було здійснено платіж на суму 35721,10 грн. з призначенням платежу «додаткова винаг. військовосл. За серпень 2024р. ДРСПДПОПР УКРАЇНИ зг. Від №128 від 22.08.2024р. зг. рішення суду від 29.12.2023 та пост. Від 23.07.2024р. у справі №16».
Відповідно до платіжної інструкції №1214 від 22.08.2024 року, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було здійснено платіж на суму 9762,29 грн. з призначенням платежу «101 ед. Соц. Вн. 22% за серпень 2024р.., утр. По стр 22.08.2024р. Рег. №1-2652,дод. Вин. Військов.зг. рішення суду від 29.12.2023 та пост. від 23.07.20».
Відповідно до платіжної інструкції №1215 від 22.08.2024 року, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було здійснено платіж на суму 665,61 грн. з призначенням платежу «101 військовий збір 1,5% за серпень 2024р.., дод. Винагор. Військов.зг. рішення суду від 29.12.2023 та пост. від 23.07.2024р. у справі №160/13694/22 з».
Відповідно до платіжної інструкції №1216 від 22.08.2024 року, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було здійснено платіж на суму 7987,33 грн. з призначенням платежу «101 податок з грошового забеспечення…дод. винаг. Військов. зг. рішення суду від 29.12.2023 та пост. Від 23.07.2024р. у справі №160/13694/22 за се».
Відповідно до платіжної інструкції №1217 від 22.08.2024 року, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було здійснено платіж на суму 7987,33 грн. з призначенням платежу «відшк. ПДФО військовосл. З додатк. Винаг. Зг. рішення суду від 29.12.2023 та постанови від 23.07.2024р. у справі №160/13694/22 за серпень 2024рзг. Від№129 від 22.0».
Як зазначалося вище, 30.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/13694/22
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Як правильно зазначено відповідачем та вбачається зі змісту позовної заяви, позивач при зверненні до суду вважав, що ефективним способом захисту його порушених прав є визнання бездіяльності Відповідача протиправною та зобов'язання Відповідача вчинити певні дії, і його позов не містив ані вимог щодо нарахування та виплати конкретної суми додаткової винагороди, ані розрахунку суми такої виплати. Оскільки вимоги Позивача не підлягали вартісній оцінці, то позовна заява Позивача відноситься до позовних заяв немайнового характеру.
Третій апеляційний адміністративний суд розглянув адміністративну справу №160/13694/22 не інакше як за позовом ОСОБА_1 , поданим відповідно до норм КАС України, в межах позовних вимог останнього, якими не визначалась конкретна для виплати сума додаткової винагороди згідно Постанови №168, та суд апеляційної інстанції за межі позовних вимог не виходив.
Звертаючись до суду із заявою від 27.09.2024, представник Позивача вважає протиправними дії Украероруху, які полягають у не нарахуванні та не виплаті додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у належному на думку Позивача розмірі, а саме з 24.02.2022 по 28.02.2022 - 5357,14 грн. ((30 000:28)х5); за березень 2022 року - 30000 грн.; за квітень 2022 року - 30000 грн.; за травень 2022 року - 30000 грн.; за червень 2022 року - 30000 грн.; за липень 2022 року - 30000 грн.; серпень 2022 року -30000 грн.; з 01.09.2022 по 02.09.2022 - 2000 грн. ((30 000:30)х2).
Мотивуючи подану заяву тим, що розмір належної Позивачеві до виплати додаткової винагороди на думку Позивача становить 187 357,14 грн. та Відповідач не виплатив Позивачу 143 648,71 грн. (187 357,14 грн. - 43 708,43 грн.), заявником ігнорується, що такі вимоги не заявлялись при зверненні з позовом та такі обставини не встановлювались Дніпропетровським окружним адміністративним судом та Третім апеляційним адміністративним судом під час розгляду даної справи.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №160/13694/22 не був зазначений конкретний розмір додаткової винагороди, яку відповідач мав нарахувати та виплатити позивачеві.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №160/13694/22 виконана Укрерорухом шляхом нарахування та виплатити з 24.02.2022 по 02.09.2022 ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно Постанови №168 в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць щомісячно.
Так відповідачем здійснено виплату у загальному розмірі 43708,43 грн. саме на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року року у справі №160/13694/22, про що прямо зазначено у відповідних платіжних дорученнях, а тому підлягає перевірці у порядку статті 383 КАС України.
При цьому, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №160/13694/22 також визначено, що суд апеляційної інстанції підтверджує, що в справі № 160/13694/22 суд не вирішував питання щодо конкретного розміру належних до виплати сум ОСОБА_1 , проте саме незгода з порядком виконання судового рішення в частині правильного обрахунку належного розміру додаткової винагороди, нарахувати та виплатити яку зобов'язав суд, виходячи з розміру 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, є обставиною, яка надає право особі в порядку статті 383 КАС України звернутися до суду з заявою щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що суд в межах поданої ОСОБА_1 заяви має перевірити правильність виконання судового рішення в справі № 160/13694/22.
Суд наголошує на тому, що у межах розгляду справи №160/13694/22 вирішувалося питання про нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №160/13694/22, було, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити з 24.02.2022р. по 02.09.2022р. позивачеві додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць щомісячно.
Зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак, суд не може вимагати від відповідача вчиняти дії, які чітко не визначені у резолютивній частині рішення суду.
Так, відповідно до копій платіжних інструкції від 22.08.2024 року, які містяться в матеріалах справи, відповідачем було перераховано 35721,10 грн. на рахунок позивача в АТ «Райффайзен Банк», 665,61 грн.- військовий збір 1,5% до відповідного бюджету; 7987,33 грн.- податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету; 9762,29 грн.- єдиний соціальний внесок 22% до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані обставини також не заперечуються сторонами у справі.
Крім того, листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №1-24.2/3055/24 від 27.08.2024 року було, зокрема, повідомлено ОСОБА_1 , що Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, фінансування для покриття витрат по виплаті даної винагороди з державного бюджет, Украероруху не виділялось.
Відтак, з урахуванням наданих відповідачем доказів, суд дійшов висновку, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України належним чином виконала рішення суду, оскільки здійснила відповіді нарахування, провела виплату позивачеві.
Водночас, позивач наголошує, що розмір його щомісячної додаткової винагороди з 24.02.2022 року по 02.09.2022 року, яка повинна бути нарахована та виплачена йому - 187357 грн. 14 коп., однак останнім до суду не надано будь-якого обґрунтованого розрахунку саме вказаного розміру.
При цьому сам по собі факт незгоди позивача з результатами такого перерахунку, зокрема щодо порядку його здійснення чи загального розміру, не може свідчить про невиконання судового рішення.
Суд зазначає, що спір щодо правильності здійсненого обрахунку, фактично породжує нові правовідносини між сторонами, які не були предметом розгляду у справі №160/13694/22.
Також судом беруться до уваги висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 19 березня 2026 року у справі №160/13876/22, обставини якої є тотожними до обставин цієї справи, а саме:
«69. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплату якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.
70. Суд апеляційної інстанції також правильно урахував, що керівникам державних органів, установ та організацій, до яких відряджені військовослужбовці, не надано повноважень видавати накази про виплату такої додаткової винагороди. Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).»
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
На підставі вищезазначеного, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/13694/22.
Керуючись ст.ст. 254, 256,383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/13694/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева