28 квітня 2026 року Справа № 160/823/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ»
до Тернопільської митниці
про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,
14.01.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Тернопільської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000320/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000534.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаними рішенням та карткою відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
15.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
27.01.2026 року від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення та картка відмови є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
28.01.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву.
06.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
24.02.2026 року від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.
05.03.2026 року від відповідача надійшли заперечення щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
28.04.2026 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Тернопільської митниці митну декларацію № 25UA403070008772U4, зокрема, на товар № 1:
- Вироби з лицьовою поверхнею з листів пластмаси: - арт.SHOPPING BAG Сумка господарська 290*330*100 мм з ламінованого спанбонду б/уп - 190080 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Wenzhou Huichuan Technology Co.,LTD. Країна виробництва: CN. Код товару 4202921900.
Загальна митна вартість товару № 1, заявленого до митного оформлення, становить 968 537,69 грн. (23 541,34 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення Позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, а саме: - декларація митної вартості 1401; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності № 3599-YZ/CN від 09.09.2020 р. 4104; - специфікація № 35-АК від 11.07.2025 р. 4103; - рахунок-фактура (інвойс) № ML20250711-1 від 11.07.2025 р. 0380; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару 3001; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару Інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не подавалися; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів 0730; - коносамент №BW25070232 від 17.07.2025 р. 0705; - рахунок № 70139 від 01.10.2025 р. 3007; - Рахунок № 70140 від 01.10.2025 р. 3007; - Рахунок № 70141 від 01.10.2025 р. 3007; - 4301 копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню копія імпортної ліцензії не надавалася - імпорт товару не підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування 4200; - Заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 297 від 17.07.2025 р. 3008.
Додатково разом з митною декларацією надавалися наступні документи: - пакувальний лист б/н від 11.07.2025 р.; - накладна УМВС № 37555270 від 17.09.2025 р.; - супровідний документ ТІ № 25PL322080NSSPJDM4 від 14.09.2025 р.; - сертифікат якості б/н від 11.07.2025 р.; - декларація про походження товару № ML20250711-1 від 11.07.2025 р.
01.10.2025 року відповідач направив позивачу повідомлення наступного змісту (ідентифікатор повідомлення 5ed78c18-f02b-4e21-bd68-33cdc0b2b820):
«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання документів встановлено наступне:
Оцінюваний товар постачається на підставі контракту на поставку продукції від 09.09.2020 № 3599-YZ/CN. Пунктом 2.3 вказаного договору ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Ningbo, КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»... 2010 р. та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.
1). В наданому до митного оформлення коносаменті № BW25070232 від 17.07.2025 вказано умову «CY-CY» (CONTAINER YARD- CONTAINER YARD), проте відсутні відомості щодо включення у вартість товару вартість перевезення від продавця YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD., ROOM 902, UNIT 3, BUILDING 1, XIANGXI IMPRESSION DISTRICT, CHOUJIANG STREET, YIWU CITY, ZHEJIANG PROVINCE до контейнерного терміналу в морському порті NINGBO.
2). Пунктом 4.2.6 контракту на поставку продукції від 09.09.2020 № 3599-YZ/CN передбачено надання засвідченої Продавцем копії митної декларації країни відправника товару, яка до митного оформлення надана не була.
3). Пунктом 4.5. вказаного вище контракту передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту оформлення митної декларації, на підставі якої товар випускається у вільний обіг на території України, що не відповідає умовам поставки FOB згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 в частині переходу права власності та ризиків та витрат по доставці вантажу на Покупця з моменту розміщення товару на борту судна.
4). Надані до митного оформлення рахунки на оплату транспортноекспедиторських послуг від 01.10.2025 №№ 70139, 70140, 70141 містять посилання на договір № 110504 від 07.03.2025, який до митного оформлення наданий не був.
5). Згідно відомостей із вказаних вище рахунків та даних з відкритих інтернет-джерел www.searates.com контейнер № APHU7379607 прибув до порту призначення Гданськ 06.06.2025, відповідно до накладної УМВС від 17.09.2025 №37555270 вибув 17.06.2025. Проте у наданих до митного оформлення рахунках на оплату транспортно-експедиторських послуг від 01.10.2025 №№ 70139, 70140, 70141 відсутні відомості щодо сплати послуг за зберігання вантажу в порту призначення.
6). В накладній УМВС від 17.09.2025 №37555270 перевізником зазначено «3755 Ost-West Logistic Poland Sp.Z.O.O. ul. Uniwersytecka 20, 40-007, Katowice Poland». Інформація, яка б підтверджувала причетність «3755 Ost-West Logistic Poland Sp.Z.O.O..» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладній відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ "АТБ-маркет" та «3755 Ost-West Logistic Poland Sp.Z.O.O. ul. Uniwersytecka 20, 40-007, Katowice Poland.». Згідно відомостей: коносаменту від 17.07.2025 № BW25070232 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту NINGBO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладної УМВС від 17.09.2025 №37555270 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська - Пшемисль та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 17.09.2025 №37555270 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992.
Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - завірену копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - виписку з бухгалтерської документації.
Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 2 МКУ Декларант зобов'язаний заявляти митну вартість у тому числі за результатами консультацій із митним органом. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
У відповідь на повідомлення відповідача позивач листом від 01.10.2025 року № 0110/29 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: копію митної декларації країни відправлення № 292120250000831733 від 17.07.2025 року; копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №92480/363712_2 від 17.07.2025 року; - копію договору транспортного експедирування № 0410-18/ЗКТ-ГОЛ/ТЕ від 04.10.2018 року, укладеного між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та ТОВ «ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ»; - копію договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1313 від 27.05.2024 року, укладеного між ТОВ «ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» та «Ост-Вест логістик Польща 3755 (Ost-West Logistic Poland sp. z o.o.)»; копію договору транспортного експедирування № 110504 від 07.03.2025 року, укладеного між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та ТОВ «АТБ-Маркет».;
При цьому, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України Позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав відповідачу разом із заявою вих. № ВІЗ-2025-0160 від 12.11.2025 року: копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 23.10.2025 року); - копію swift від 07.10.2025 року, що підтверджує оплату товару; повторно копію прайс-листа виробника товару б/н від 01.07.2025 року; повторно копію комерційної пропозиції від 04.07.2025 року; копію експертного висновку Дніпропетровської ТПП № ГО-1460/3 від 28.10.2025 року; повторно копію митної декларації країни відправлення № 292120250000831733 від 17.07.2025 року; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні інструкції № 182926, № 182923, № 182917 від 21.10.2025 року; копії актів надання послуг № 70141, № 70140, № 70139 від 12.10.2025 року від ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» до Договору транспортного експедирування № 110504 від 07.03.2025 року; копію платіжного доручення в іноземній валюті № 4691 від 06.10.2025 року; повторно копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 92480/363712_2 від 17.07.2025р.
02.10.2025 року Тернопільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000320/1, і, в результаті такого коригування сума переплати митних платежів склала 71 691,96 грн.
Так, відповідач повідомив, що митна вартість товару № 1: Вироби з лицьовою поверхнею з листів пластмаси: - арт. SHOPPING BAG Сумка господарська 290*330*100 мм з ламінованого спанбонду б/уп - 190080 шт. Торговельна марка: нема даних. Виробник: Wenzhou Huichuan Technology Co.,LTD. Країна виробництва: CN. Код товару 4202921900. - скоригована за резервним 6-им методом і визначена на рівні 3,7100 дол. США за одиницю.
02.10.2025 року відповідачем було направлено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000534.
Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов'язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.
Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).
Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «1) В наданому до митного оформлення коносаменті № BW25070232 від 17.07.2025 вказано умову «CY-CY» (CONTAINER YARD- CONTAINER YARD), проте відсутні відомості щодо включення у вартість товару вартість перевезення від продавця YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD., ROOM 902, UNIT 3, BUILDING 1, XIANGXI IMPRESSION DISTRICT, CHOUJIANG STREET, YIWU CITY, ZHEJIANG PROVINCE до контейнерного терміналу в морському порті NINGBO», суд зазначає наступне.
Так, позивач надавав відповідачу листа № 0110/29 від 01.10.2025 року, в якому пояснював, що згідно з п. 2.3. до контракту № 3599-YZ/CN від 09.09.2020 року - «Ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Ningbo згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р.». За стандартами Інкотермс, FOB означає «товар відвантажується на судно замовника». Вказівка на умови FOB у договорі означає, що продавець оплачує доставку товару до моменту навантаження, плюс саме навантаження на борт. Також на нього покладено обов'язки щодо очищення товару від мит (при експортному постачанні).
Таким чином, позивач поніс транспортні витрати за маршрутом Нінгбо (Китай) - Гданськ (Польща) у розмірі 122 582,59 грн., Гданськ (Польща) - Мостиська (Україна) у розмірі 49 864,10 грн., витрати за навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України у розмірі 12 466,03 грн., а також винагорода експедитору у розмірі 1 097,12 грн., всього 186 009,84 грн., що й відображено у декларації митної вартості від 01.10.2025 року.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «2) Пунктом 4.2.6 контракту на поставку продукції від 09.09.2020 № 3599-YZ/CN передбачено надання засвідченої Продавцем копії митної декларації країни відправника товару, яка до митного оформлення надана не була», суд зазначає наступне.
Позивач надавав копію митної декларації країни відправлення №292120250000831733 від 17.07.2025 року відповідачу разом із листом № 0110/29 від 01.10.2025 року та повторно із заявою № ВІЗ-2025-0160 від 12.11.2025 року
Щодо зазначеної митним органом підстави: «3) Пунктом 4.5. вказаного вище контракту передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту оформлення митної декларації, на підставі якої товар випускається у вільний обіг на території України, що не відповідає умовам поставки FOB згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 в частині переходу права власності та ризиків та витрат по доставці вантажу на Покупця з моменту розміщення товару на борту судна», суд зазначає наступне.
Позивач надавав пояснення відповідачу разом із листом № 0110/29 від 01.10.2025 року та із заявою № ВІЗ-2025-0160 від 12.11.2025 р., в яких зазначав, що умовами контракту та інвойсу фактично застосований базис поставки FOB (Incoterms 2010), згідно з яким ризики та витрати переходять до Покупця з моменту розміщення товару на борту судна в порту відвантаження. Фраза в пункті 4.5 контракту щодо переходу права власності після оформлення митної декларації має виключно технічний характер та не змінює погодженого сторонами базису поставки.
Право власності на товар, а також усі ризики та витрати переходять до Покупця саме відповідно до умов FOB (Incoterms 2010) - з моменту завантаження товару на борт судна, що сторони погодили підписавши Специфікацію № 35-АК від 11.07.2025 р.
Отже, зазначена розбіжність є формальною та не впливає на застосування базису поставки FOB.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «4) Надані до митного оформлення рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг від 01.10.2025 №№ 70139, 70140, 70141 містять посилання на договір № 110504 від 07.03.2025, який до митного оформлення наданий не був», суд зазначає наступне.
Позивач надавав відповідачу до митного оформлення разом із листом №0110/29 від 01.10.2025 року копію договору транспортного експедирування № 110504 від 07.03.2025 року. Таким чином, у Відповідача були всі необхідні документи для визначення витрат на транспортування.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «5) Згідно відомостей із вказаних вище рахунків та даних з відкритих інтернет-джерел www.searates.com контейнер № APHU7379607 прибув до порту призначення Гданськ 06.06.2025, відповідно до накладної УМВС від 17.09.2025 №37555270 вибув 17.06.2025. Проте у наданих до митного оформлення рахунках на оплату транспортно-експедиторських послуг від 01.10.2025 №№ 70139, 70140, 70141 відсутні відомості щодо сплати послуг за зберігання вантажу в порту призначення», суд зазначає наступне.
Позивач повідомляв відповідача у листі № 0110/29 від 01.10.2025 року та у заяві на оскарження за вих. № ВІЗ-2025-0160 від 12.11.2025 р., що згідно з пунктом 3.1. договору експедирування № 110504 від 07.03.2025 року з ТОВ ТОВ «Глобал Оушен Лінк», « Вартість послуг Експедитора погоджується Сторонами у Заявці ,…. Погоджена у Заявці вартість послуг Експедитора включає експедиторську винагороду, а також усі витрати Експедитора, пов'язані з наданням послуг за цим договором, у тому числі витрати з навантаження, розвантаження, перевезення вантажу, перевантаження вантажу на інший транспортний засіб (у випадку необхідності такого перевантаження), сплати зборів (обов'язкових платежів) та витрати, пов'язані з оплатою послуг третіх осіб (у випадку їх залучення)» виходячи з цього, слід вважати що зберігання контейнера у порту призначення до перевантаження на потяг вже включено в погоджену у Заявці № 92480/363712_2 від 17.07.2025 року вартість послуг. Заявка була надана разом з Листом № 0110/29 від 01.10.2025 року.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «6) В накладній УМВС від 17.09.2025 №37555270 перевізником зазначено «3755 Ost-West Logistic Poland Sp.Z.O.O. ul. Uniwersytecka 20, 40-007, Katowice Poland». Інформація, яка б підтверджувала причетність «3755 Ost-West Logistic Poland Sp.Z.O.O..» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім УМВС накладній відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ТОВ "АТБ-маркет" та «3755 Ost-West Logistic Poland Sp.Z.O.O. ul. Uniwersytecka 20, 40-007, Katowice Poland.». Згідно відомостей: коносаменту від 17.07.2025 № BW25070232 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту NINGBO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладної УМВС від 17.09.2025 №37555270 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська - Пшемисль та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 17.09.2025 №37555270 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992», суд зазначає наступне.
Позивач надавав пояснення відповідачу листом № 0110/29 від 01.10.2025 року та із заявою № ВІЗ-2025-0160 від 12.11.2025 року, в яких зазначав, що згідно з п. 2.1.1. договору транспортного експедирування № 110504 від 07.03.2025 року між ТОВ «АТБ -МАРКЕТ» та ТОВ «Глобал Оушен Лінк» - експедитор зобов'язаний «здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою». Згідно з п. 3.1. до договору № 110504 від 07.03.2025 року між ТОВ «АТБ -МАРКЕТ» та ТОВ «Глобал Оушен Лінк» - «Вартість послуг Експедитора погоджується Сторонами у Заявці та може бути змінена лише за письмовою угодою обох Сторін.
Узгоджена у Заявці вартість послуг Експедитора включає експедиторську винагороду, а також всі витрати Експедитора, пов'язані з надання послуг по вищевказаному договору, у тому числі витрати на навантаження, розвантаження, перевезення вантажу, навантаження на інший транспортний засіб (у разі необхідності такого перевантаження), витрати на сплату зборів, обов'язкових платежів та витрати, пов'язані з оплатою послуг третіх осіб (у разі їх залучення)».
Таким чином, всі транспортні витрати на шляху слідування вже включені в рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг від 01.10.2025 року № 70139, №70140, № 70141, які були надані до митного оформлення.
Разом з Листом № 0110/29 від 01.10.2025 року до митного оформлення було надано ланцюг договорів перевезень: - копію договору транспортного експедирування № 0410-18/ЗКТ-ГОЛ/ТЕ від 04.10.2018 року, укладеного між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та ТОВ «ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ»; - копію договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1313 від 27.05.2024 року, укладеного між ТОВ «ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» та «Ост-Вест логістик Польща 3755 (Ost-West Logistic Poland sp. z o.o.)»; - копію договору транспортного експедирування № 110504 від 07.03.2025 року, укладеного між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» та ТОВ «АТБ-Маркет».;
Таким чином, відповідач мав всі необхідні документи для визначення витрат на транспортування товару.
Щодо методу коригування митної вартості, обраного відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
В цій справі відповідач відхилив основний метод визначення митної вартості та застосував резервний метод визначення митної вартості, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару.
В якості підстави для незастосування попередніх методів митний орган послався на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.
З приводу використання посилання на конкретні інші митні декларації суд відзначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17.
Разом з цим, факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.
При цьому рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі №160/5853/19.
Наведене також вказує на необґрунтованість та протиправність рішення, що є предметом оскарження.
Суд зазначає, що зміст спірного рішення відповідача, які є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000320/1 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на його протиправність, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
В свою чергу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000534 є похідним актом від рішення про коригування митної вартості та обґрунтована фактом ухвалення такого рішення. Відповідно, скасування рішення про коригування митної вартості є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 5325,00 грн., що документально підтверджується платіжними інструкціями №379257 від 05.01.2026 року та №467342 від 13.01.2026 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 5325,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідач надав заяву про зменшення витрат позивача на правничу допомогу оскільки розмір таких витрат є необґрунтованим, надмірним та неспівмірним із складністю даної категорії справ.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, 08.02.2019 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Альянс» було укладено Договір № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги, що міститься у матеріалах справи.
Відповідно до п.1.1. Договору, за цим договором Об'єднання зобов'язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану Об'єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 3.1. Договору, за надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об'єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об'єднанням клієнту у звітному місяці та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.
Відповідно до п. 3.2. Договору, Гонорар сплачується клієнтом Об'єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Об'єднання, зазначений у наданому об'єднанням рахунку на сплату гонорару.
Відповідно до умов укладеного договору № 08/02-19/1 від 08.02.2019 року, сторонами була укладена Додаткова угода № 05/01/26 від 05.01.2026 року до Договору, згідно п.1 якої: «Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від «08» лютого 2019 року, у судовій справі між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (надалі - Позивач) та Тернопільською митницею, код ЄДРПОУ: 43985576 (надалі - Відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000320/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 02.10.2025 р. № UA403070/2025/000534».
Згідно п. 2 даної Додаткової угоди: «за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Дніпропетровському окружному адміністративному суді) - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1 666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об'єднання, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції.
Згідно п. 4 Даної додаткової угоди: «Після надання Об'єднанням Послуг у судах кожної із судових інстанцій Сторони підписують Протокол про виконання робіт (надання послуг) в якому зазначають номер справи та вартість Послуг. У випадку підписання Протоколу про виконання робіт (надання послуг), Сторони визнають, що Послуги надані Об'єднанням у повному обсязі, Сторони не мають жодних претензій та зауважень з приводу наданих Об'єднанням Послуг».
Керуючись наведеними умовами договору та додаткової угоди, «20» лютого 2026 року сторони уклали протокол № 20/02/26, яким підтвердили надання послуг у Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі №160/823/26 на суму 10 000 грн. Вказана сума є витратами ТОВ «АТБ - МАРКЕТ», пов'язаними із розглядом справи №160/823/26. Відповідно до норм КАСУ вказані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Відповідно до п. 3 Протоколу № 20/02/26 від «20» лютого 2026 року: «зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання - приймання послуг у відповідних періодах». Отже, сума 10 000 грн. входить в суму послуг за січень 2026 року.
Акт за січень - це Акт здавання-приймання наданих послуг б/н від 31.01.2026 року на суму 1 242 000,00 грн.
Доказом оплати послуг за листопад 2025 року є платіжна інструкція № 208462 від 04.02.2026 р. на суму 1 000 000,00 грн.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, на предмет їх обґрунтованості та співмірності, суд приймає до уваги те, що переданий на вирішення суду спір є нескладним, з точки зору права, не потребує вивчення значної нормативно-правової бази, про що, зокрема, свідчить і те, що справа розглядалася за правилами спрощеного порядку.
В той же час, суд приймає до уваги те, що у зв'язку з виникненням цього спору позивач був змушений звертатися до суду, у зв'язку з чим йому надавалася правнича допомога, що підтверджується матеріалами справи.
З цих підстав, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд приходить до висновку про те, що обґрунтованим та співмірним із складністю цією справи є заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49031, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) до Тернопільської митниці (46004, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення, картку відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000320/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2025 року № UA403070/2025/000534.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати у розмірі 5325,00 грн. (п'ять тисяч триста двадцять пять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв