28 квітня 2026 року Справа № 160/4535/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Літан" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
І. ПРОЦЕДУРА
26.02.2026 року через підсистему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Літан" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці №11000020266 від 27.01.2026 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 107473,71 грн. (у тому числі, податкові зобов'язання на суму - 97703,37 грн., штрафні (фінансові) санкції 9770,34 грн.);
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці №11000020267 від 27.01.2026 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати мита на суму 537368,54 грн., (в тому числі, податкові зобов'язання на суму - 488516,85 грн., штрафні (фінансові) санкції - 48851,69 грн.);
стягнути з Відповідача судові витрати, в тому числі щодо сплати судового збору, перекладу документів та правничу допомогу адвоката.
Ухвалою суду від 27.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 27.02.2026 року зобов'язано позивача надати переклади доданих до позову документів, які долучені до позову на іноземній мові, на українську мову згідно до вимог ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до вимог ст.ст. 6, 72, 73, 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зобов'язано відповідача надати до суду разом з відзивом на позов належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:
податкове повідомлення-рішення Південно-Східної митниці №11000020266 від 27.01.2026 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 107473,71 грн. (в тому числі, податкові зобов'язання на суму - 97 703,37 грн., штрафні (фінансові) санкції 9770,34 грн.);
податкове повідомлення рішення Південно-Східної митниці №11000020267 від 27.01.2026 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати мита на суму 537 368,54 грн., (в тому числі, податкові зобов'язання на суму - 488 516,85 грн., штрафні (фінансові) санкції - 48851,69 грн.);
документи, на підставі яких виникли сумніви щодо преференційного походження товарів, що передували зверненню із листом Державної митної служби України від 04.02.2025 №15/15-03/11/674 до уповноваженого митного органу Чеської республіки;
документально підтверджені відомості щодо країни походження, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (вимога пункту 54.4 статті 54 ПК України);
лист уповноважених митних органів Чеської республіки від 05.11.2025 №7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-00482025) із додатками;
лист уповноважених органів Чехії від 11.06.2025 №7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-00482025) із додатками;
документи, що підтверджують виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться щодо Митної декларації від 10.12.2024 №24UA101020043077U2, які стали підставлю для звернення Державної митної служби України із листом від 04.02.2025 №15/15-03/11/674 до уповноваженого митного органу Чеської республіки, яким направлено на перевірки сертифікат з перевезення EUR.1 с.ОР 3329134 від 02.12.2024 (ст.45 МК України);
відомості/інформацію що послугували підставою для прийняття спірних рішень та інші докази щодо суті спору.
Витребувано у Державної митної служби України (ідентифікаційний код: 43115923, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, Email: post@customs.gov.ua) належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:
лист уповноважених митних органів Чеської республіки від 05.11.2025 №7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-00482025) із додатками;
лист уповноважених органів Чехії від 11.06.2025 №7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-00482025) із додатками.
16.03.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
01.04.2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.
09.04.2026 року Державна митна служба України Київська митниця подали суду лист «Про надання інформації».
14.04.2026 року відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів.
14.04.2026 року відповідачем до суду подані письмові заперечення на відповідь на відзив.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 28.04.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03 лютого 2026 року на адресу ТОВ «Торговий дім «Літан» надійшов лист Південно-Східної Митниці №7.5-02/19-02/13/502 від 27.01.2026 року, яким Позивачу направлено податкові повідомлення-рішення, а саме: Податкове повідомлення-рішення №11000020266 від 27.01.2026 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 107 473,71 грн. (в тому числі, податкові зобов'язання на суму - 97 703,37 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 779,34 грн.), яким встановлено порушення вимог п.1 ст.15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 08.11.2017 в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товару, п.2 ч.3 ст.75 МКУ, п.190.1 статі 190 ПКУ. Податкове повідомлення-рішення №11000020267 від 27.01.2026 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати мита на суму 537 368,54 грн., (в тому числі, податкові зобов'язання на суму - 488 516,85 грн., штрафні (фінансові) санкції - 48 851,69 грн.), яким встановлено порушення п.1 ст.15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 08.11.2017 в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товару, п.2 ч.3 ст.75 МКУ.
Вказують про те, що при митному оформленні товару декларант не порушив вимог щодо визначення преференційного походження та мав право на розмитнення товару за преференційною ставкою ввізного мита.
Митним органом в акті перевірки жодним належним і допустимим способом не доведено вини декларанта у застосуванні преференцій щодо задекларованих товарів.
За наведених підстав позивача просить позов задовольнити.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідач дія законно та обґрунтовано, у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам діючим законодавством, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 27.01.2026 №UA11000020266 та від 27.01.2026 № UA11000020267 є такими, що відповідають нормам матеріального.
Також, вказують про те, що посилання Позивача на те, що декларантом разом з МД поданий Рахунок фактуру від 01.12.2024 №UA2024013 щодо автобусу MERCEDES-BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова - НОМЕР_1 , в якому зазначено країну походження -Німеччина, не є достатньою підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита.
Рахунок-фактуру від 01.12.2024 №UA2024013 є лише декларацією про походження товару, яка надає право на ввезення товару, проте яка не є документом, що дає правові підстави для застосування преференційної ставки ввізного мита.
Також вказують по те, що позивач був належено повідомлений у спосіб, передбачений чинним законодавством про проведення документальної невиїзної перевірки, однак Позивач не скористався своїм правом надати Відповідачу обґрунтовані та змістовні пояснення й заперечення.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 червня 2024 року між Міжнародним іноваційним офісом (Mezinarodni Inovativni Kancelar s.г.о., Продавець, Чеська Республіка) та ТОВ «Торговий дім «Літан» (Покупець, далі - «Позивач») укладено Договір купівлі-продажу №018.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Продавець на умовах, погоджених у цьому Договорі, зобов'язується продати (поставити) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (отримати та сплатити) не нові (з пробігом) автобуси. Найменування автобусів: Автобус Mercedes-Benz Citaro O530 G, кількість 5 шт.
Ціна за одиницю 58 700 EUR. Загальна сума, ПДВ 0%: 293 500 EUR. Найменування автобусів: Автобус MAN Lion's City A (модифікації А23, А40), кількість 5 шт. Ціна за одиницю 58 700 EUR. Загальна сума, ПДВ 0%: 293 500 EUR.
У зоні діяльності Житомирської митниці за митною декларацією здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 03.06.2024 №018, укладеного між Міжнародним іноваційним офісом та ТОВ «Торговий Дім «Літан».
10 грудня 2024 року ТОВ «ТД «Літан» здійснювалося правомірне митне оформлення із застосуванням митних №24UA101020043077U2, щодо: преференцій за Митною декларацією Автобус пасажирського для цивільного використання, на дорогах загального значення. марка - MERCEDES-BENZ, модель - CITARO O 530 G, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, кількість сидячих місць разом з водієм - 46, вартість 55 700 євро. . Країна виробництва - DE (далі «Автобус»).
З метою здійснення митного оформлення автобусу ввезеного на підставі Договору Житомирській митниці надано такі документи: Договір купівлі-продажу №018 від 03.06.2024; Додаткова угода №1 від 21.08.2024 до договору купівлі-продажу №018 від 03.06.2024; Митна декларація від 10.12.2024 №24UA101020043077U2, країна походження DE - Німеччина ; Фотографії автобусу, MERCEDES-BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова- НОМЕР_1 , що підлягав митному оформленню, із заводською табличкою виробника Evobus GMBH (Німеччина); Сертифікат з перевезення товару EUR.1 с.ОР 3329134 щодо автобусу, MERCEDES-BENZ, О530 CITARO G, номер модель кузова- НОМЕР_1 , що підлягав митному оформленню (зазначено: країна, група країн або територія, в яких продукти вважаються такими, що походять - ЄС ); Експортна декларація з країни відправлення 24CZ51000001PH06A2; Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу від 09.12.2024, у якому визначено ; найменування та місцезнаходження виробника Evobus GMBH, Німеччина Свідоцтво про розподіл щодо автобусу MERCEDES-BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова - НОМЕР_1 ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу щодо автобусу MERCEDES BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова - НОМЕР_1 ; Рахунок-фактура №2024013 щодо автобусу MERCEDES-BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова - НОМЕР_1 (країна походження Німеччина); Рахунок-фактура №10240769 від 17.09.2024; Платіжні інструкції №12 від 10.06.2024, №25 від 16.10.2024, №16 від 01.08.2024, №19 від 12.09.2024, №18 від 08.08.2024, №17 від 02.08.2024, №21 від 27.09.2024, №14 від 26.06.2024, №26 від 21.10.2024, №8 від 19.08.2024; Роз'яснення ТОВ «ТД «Літан» Житомирській митниці від 09.12.2024; Електронні витяги з сайту mobile.de по ціні аналогічних автобусів.
Згідно листа Житомирської митниці від 11.02.2026 року, митним органом вказано про те, що у зв'язку із неспрацюванням критеріїв ризику за даною митною декларацією Житомирською митницею не надсилались повідомлення про надання додаткових документів.
Житомирською митницею зауважень до повноти та змісту наданих Позивачем документів не було надано та рішень про відмову в митному оформленні товарів митним органом не приймалось, як і рішень про відмову в застосуванні Позивачем режиму вільної торгівлі.
04 лютого 2025 року Державна митна служба України звернулася до Головного управління митниці Чеської Республіки із листом №15/15-03/11/674 від 04.02.2025, яким просила здійснити перевірку щодо автентичності серед інших сертифіката з перевезення товарів EUR.1 № с.Ty 3329134 від 02.12.2024, а також правильності інформації, зазначеної в цих документах.
Підставою для проведення перевірки є таке: сумніви щодо автентичності сертифікатів EUR.1 та правильності зазначеної в них інформації. Лист було надіслано електронною поштою.
05 листопада 2025 року уповноваженими органами Чеської Республіки надіслано на адресу Державної митної служби України лист від 05.11.2025 №7604 12/2025-900000-22020/ZD (0044-0048/2025), яким зазначено про те, що експортер не надав необхідні документи, які підтверджують походження товарів з ЄС, у встановлений строк.
Таким чином, товар, зазначений у Сертифікаті від 02.12.2024 № с.ОР 3329134, не може вважатися виробленим в ЄС у відповідності до положень Доповнень І та відповідним положенням Доповнення ІІ до Конвенції.
01 грудня 2025 року наказом №491 Південно-Східної митниці призначено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Торговий дім «Літан» вимог законодавства України з питань митної справи.
На підставі пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами), доповідної записки управління проведення митного аудиту Південно-Східної митниці від 26 листопада 2025 року №19/19-02/15224, у зв'язку з надходженням від уповноважених органів Чехії листом від 11 червня 2025 року №7604-12/2025 900000-22020/ZD (0044-0048/2025) документально підтвердженої інформації щодо непідтвердження преференційного статусу походження товарів, яка свідчить про порушення законодавства України з питань митної справи, наказано: провести документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару «Автобус пасажирський для цивільного використання, марка MERCEDES BENZ, модель CITARO 0530, номер кузова - НОМЕР_1 , рік виготовлення 2009» за митною декларацією від 10.12.2024 № 24UA101020043077U2 тривалістю 8 робочих днів з 15 грудня 2025 року у приміщенні Південно-Східної митниці за адресою: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, будинок 22, кабінет 312.
Встановлено, що митним органом було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення письмове повідомлення № 7.5-01/19-02/13/6786 від 02.12.2025 разом із копією наказу № 491 від 01.12.2025 про проведення з 15.12.2025 документальної невиїзної перевірки за адресою митниці: м.Дніпро, вул..Княгині Ольги, буд.22.
Поштове відправлення № R067048912904 було вручене ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» 25.12.2025 року, що підтверджується відповідним корінцем про вручення, наявним в матеріалах перевірки.
07.01.2026 року комісією, уповноваженою на проведення перевірки, було складено Акт №0002/26/7.5-19/0036440036 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» (код ЄДРПОУ 36440036) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару за митною декларацією від 10.12.2024 №24UA101020043077U2».
Згідно з вказаним Актом встановлено таке: У зоні діяльності Житомирської митниці за митною декларацією від 10.12.2024 №24UA101020043077U2 здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі продажу від 03.06.2024 № 018, укладеного між компанією -нерезидентом «Mezinarodni Inovativni Kancelar s.r.o.» 13000 м. Прага 3, вул. Рокицанова 240/27 (Чеська Республіка) та ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» (Україна).
За МД від 10.12.2024 №24UA101020043077U2 декларантом Позивача задекларовано товар:
«Автобус пасажирський для цивільного використання, на дорогах загального значення, марка - MERCEDES-BENZ, модель - CITARO O 530 G, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, кількість сидячих місць разом з водієм 46, кількість місць для пасажирів на інвалідних візках - 1, кількість стоячих пасажирських місць - 95, номер двигуна - нема даних, робочий об'єм циліндрів двигуна - 11967 см3, тип кузова - CG, призначення - для перевезення пасажирів, що був в використанні, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009, дата першої реєстрації - 09.12.2009.
Країна виробництва DE», фактурна вартість - 55 700,000 EUR (за курсом на дату оформлення - 2 442 584,25 грн.), митна вартість - 2 442 584,25 грн. Код згідно з УКТ ЗЕД - 8702 10 19 90. Країна походження згідно з гр. 34 митної декларації заявлено - DE (Німеччина).
У якості підстав для здійснення митного оформлення подано документи, зазначені в графі 44 митної декларації, зокрема інвойс від 01.12.2024 №UA2024013, зовнішньоекономічний контракт від 03.06.2024 №018, сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 02.12.2024 № c.OP 3329134.
Митне оформлення зазначеного товару здійснювалося із застосуванням тарифної преференції зі сплати ввізного мита у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода), ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.
Декларування вищевказаних товарів здійснено із зазначенням відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (зі змінами):
- у графі 36 митної декларації коду преференції по ввізному миту «410» (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони];
- у графі 44 - коду преференційного документу «0954» (сертифікат з перевезення товару EUR.1). З метою застосування тарифної преференції зі сплати ввізного мита, в якості підтвердження походження товару ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» за вказаною митною декларацією було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 02.12.2024 №c.OP 3329134, виданий експортеру «Mezinarodni Inovativni Kancelar s.r.o.».
Під час перевірки митний орган дійшов висновку про застосування позивачем преференційного режиму до товарів, оформлених ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» за митною декларацією від 10.12.2024 № 24UA101020043077U2 у відповідності до Доповнення І до Конвенції.
З метою забезпечення належного контролю за правильністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками ввізного мита, в рамках дії Угоди Державною митною службою України було направлено на перевірку листом від 04.02.2025 №15/15-03/11/674 до уповноважених органів Чеської Республіки сертифікат з перевезення EUR.1 від 02.12.2024 №c.OP 3329134, виданий експортеру «Mezinarodni Inovativni Kancelar s.r.o.».
Причиною направлення на перевірку документів про походження товарів були сумніви щодо преференційного походження товару.
Державною митною службою України отримано лист уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 05.11.2025 № 760412/2025-900000-22020/ZD (0044 0048/2025) (вх. Держмитслужби № 32199/11/15 від 07.11.2025), в якому зазначено, що експортер не надав необхідні документи, які підтверджують походження товарів з ЄС, у встановлений строк.
Таким чином, товар, зазначений в Сертифікаті від 02.12.2024 № c.OP 3329134, не може вважатися виробленим в ЄС у відповідності до положень Доповнення І та відповідним положенням Доповнення ІІ до Конвенції.
Так, за результатами проведеної перевірки представником уповноваженого органу Чеської Республіки в графі 14 «Результати перевірки» сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 02.12.2024 № c.OP 3329134 зроблено відмітку: «не відповідає вимогам автентичності та точності», яка засвідчена підписом та штампом.
Таким чином, митний орган дійшов до висновку, що ,статус походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 02.12.2024 № c.OP 3329134, оформленого за митною декларацією 10.12.2024 №24UA101020043077U2 не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, а відтак до цього товару не може бути застосований преференційний режим з наданням звільнення від оподаткування ввізним митом.
За результатами перевірки встановлено неправомірне застосування ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених за митною декларацією від 10.12.2024 №24UA101020043077U2, у зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку про порушення пункт 2 частини 3 статті 75 МКУ, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита у розмірі - 488 516,85 гривень.
У зв'язку із заниженням суми ввізного мита, як складової бази оподаткування податком на додану вартість, ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі - 97 703,37 грн., чим порушено пункт 2 частини 3 статті 75 МКУ та пункт 190.1 статті 190 ПКУ.
Встановлені перевіркою порушення призвели до заниження ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 586 220,22 грн., в тому числі ввізне мито - 488 516,85 грн. та податок на додану вартість - 97703,37 гривень.
Розрахунок заниження податкового зобов'язання по видам митних платежів в розрізі товарів за митними деклараціями наведено у додатку 1, який є невід'ємною частиною Акта перевірки.
Позивач не погодившись із такими рішеннями відповідача, звернувся до суду із цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
За правилами, наведеними у статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша).
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України (частина друга).
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території (частина третя).
Згідно з частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.
Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення пост-митного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Таким чином, митний орган вправі проводити документальні перевірки платників податків після проведення митного оформлення товару та його випуску у вільний обіг з підстав виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Нормами підпункту «в» пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Згідно з пунктом 187.8. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.
Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Верховна Рада Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифікувала Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Стаття 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол I, до цієї Угоди).
Стаття 29 частини 1 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або
(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
За змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена:
(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,
Або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов'язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.
Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу I).
Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).
Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу I).
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу I).
Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Частина третя статті 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Частиною дев'ятою цієї статті Кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов'язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
За змістом частини першої статті 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно з Актом, документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме: правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом 410, згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, під час митного оформлення товару за митною декларацією від 10.12.2024 року №24UA101020043077U2 встановлено порушення ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН»:
- пункту 1 статті 15 Доповнення І в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товару, пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 488 516,85 грн.;
- пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 97 703,37 гривень.
Сума заниженого податкового зобов'язання у розмірі 586 220,22 грн. (у тому числі: мито - 488 516,85 грн., ПДВ - 97 703,37 грн.), визначена контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, згідно частини 2 статті 293, частини 1 статті 298 МКУ та підпункту 16.1.4 пункту16.1 статті 16 ПКУ, повинна бути сплачена платником податків до Державного бюджету України.
Таким чином, митним органом були прийняті спірні рішення :
- від 27.01.2026 №UA11000020266 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 107 473,71 грн. (в тому числі, податкові зобов'язання на суму 97 703,37 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 770,34 грн.);
- від 27.01.2026 № UA11000020267 на загальну суму грошового зобов'язання зі сплати мита на суму 537 368,54 грн., (в тому числі, податкові зобов'язання на суму - 488 516,85 грн., штрафні (фінансові) санкції - 48851,69 грн.).
Пунктом 6 статті 32 Доповнення І Конвенції передбачено, що у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутністю виняткових обставин відмовити у наданні права на преференцію.
Листом Державної митної служби України від 11.11.2025 року №15/15 03/7/6469 направлено на митниці для вжиття відповідних заходів відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 05.11.2025 № 7604-12/2025 900000-22020/ZD (0044-0048/2025) (вх. Держмитслужби №32199/11/15 від 07.11.2025), в якому зазначено, що експортер не надав необхідні документи, які підтверджують походження товарів з ЄС, у встановлений строк.
До листа уповноваженого органу країни експорту було додано копію Сертифікату від 02.12.2024 № c.OP 3329134 із заповненою графою «14.Результати перевірки», в якій зроблено відмітку у полі «не відповідає вимогам щодо достовірності та правильності» з проставленням дати, підпису уповноваженої особи і засвідченням печаткою.
Отже, статус походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 02.12.2024 року № c.OP 3329134 не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення I в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, а відтак до цього товару не може бути застосований преференційний режим з наданням звільнення від оподаткування ввізним митом.
Слід вказати про те, що на виконання вимог ухвали суду Південно - Східна митниця надали до суду копії листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 05.11.2025 № 7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-0048/2025) та Сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 02.12.2024 № c.OP 3329134. з перекладом, здійсненим Дніпропетровською Торгово-промисловою палатою.
Отже, за результатами проведеної перевірки представником уповноваженого органу Чеської Республіки в графі 14 «Результати перевірки» сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 02.12.2024 № c.OP 3329134 зроблено запис: «не відповідає вимогам автентичності та точності», яка засвідчена підписом та штампом.
Таким чином, статус походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 02.12.2024 № c.OP 3329134, оформленого за митною декларацією 10.12.2024 №24UA101020043077U2 не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, а відтак до цього товару не може бути застосований преференційний режим з наданням звільнення від оподаткування ввізним митом.
Посилання Позивача на те, що декларантом разом з МД поданий Рахунок фактуру від 01.12.2024 №UA2024013 щодо автобусу MERCEDES-BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова - НОМЕР_1 , в якому зазначено країну походження -Німеччина, не є достатньою підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита .
Доводи Позивача про те, що: «Автобус Вироблено у Німеччині, що є країною ЄС, що підтверджується поданими під час митного оформлення документами, а саме: Договір купівлі-продажу №018 від 03.06.2024; Митна декларація від 10.12.2024 №24UA101020043077U2, країна походження DE - Німеччина; Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу від 09.12.2024, у якому визначено найменування GMBH,Німеччина; та місцезнаходження виробника Evobus Рахунок-фактура №2024013 щодо автобусу MERCEDES-BENZ, модель О530 CITARO G, номер кузова - НОМЕР_1 (країна походження Німеччина); Фотографії таблички автобуса із зазначенням VIN номера автобуса та виробника - Evobus GMBH; VIN номер НОМЕР_1 свідчить про виробництво автобуса у ЄС, а саме W - країна виробництва, означає країну Німеччину, та WEB безпосередній код компанії Evobus GMBH (Німеччина), що підтверджується Міжнародним ідентифікаційним кодом виробника виробників (World Manufacturer Identifier, https://en.wikibooks.org/wiki/Vehicle_Identification_Numbers_(VIN_codes)/World_ Manufacturer_Identifier_(WMI)), не є підставою для застосування преференційної ставки мита, оскільки вона може бути застосована лише на підставі таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження EUR-MED"), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Таким чином, за результатами перевірки відповідачем обґрунтовано встановлено неправомірне застосування ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених за митною декларацією від 10.12.2024 №24UA101020043077U2, у зв'язку з чим порушено пункт 2 частини 3 статті 75 МКУ, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита у розмірі - 488 516,85 грн.
У зв'язку із заниженням суми ввізного мита, як складової бази оподаткування податком на додану вартість, ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі - 97 703,37 грн., чим порушено пункт 2 частини 3 статті 75 МКУ та пункт 190.1 статті 190 ПКУ.
А отже, встановлені перевіркою порушення призвели до заниження ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН» податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 586 220,22 грн., в тому числі ввізне мито - 488 516,85 грн. та податок на додану вартість - 97 703,37 гривень.
Доказів на спростування неправомірного застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом 410, згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, під час митного оформлення товару за митною декларацією від 10.12.2024 №24UA101020043077U2, відповідно до якої під час перевірки було встановлено порушення ТОВ «Торговий Дім «ЛІТАН»: пункту 1 статті 15 Доповнення І в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товару, пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 488 516,85 грн.; пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 97 703,37 грн., позивачем суду не надано
Слід вказати про те, що на виконання вимог ухвали суду Державна митна служба України Київська митниця надала суду засвідчену копію листа Генерального митного директорату Чеської Республіки від 05.11.2025 №7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-00482025) із додатками (вх. Держмителужби №32199/11/15 від 07.11.2025), яким повідомлено, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 с.Ту 0672101 від 28.11.2024, с.Ту 0672197 від 28.11.2024, с.Ту 3329134 від 02.12.2024, с.Ту 0672152 від 21.11.2024, с.Ту 0672191 від 27.11.2024, с.Ту 0672113 від 29.11.2024 були видані митними органами Чеської Республіки на підставі фальсифікованих декларацій постачальників (експортери «ММ Tech trade s.r.o.» (Словацька Республіка), «DOK Trade s. г. о.» (Словацька Республіка), «Aesop Commercial Kft» (Угорщина), «Genesis Trading House» (Естонська Республіка), «Mezinarodni inovativni kancelar s.r.o.» (Чеська Республіка)).
Також повідомлено, що в автоматизованій системі документообігу Держмитслужби відсутні відомості щодо листа уповноважених органів Чехії від 11.06.2025 №7604-12/2025-900000-22020/ZD (0044-00482025).
Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.
У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов'язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.
За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 31.07.2024 у справі №260/6407/21 від 01.03.2021 у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі №260/2805/20 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
При вирішенні спору судом враховано позицію Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №380/2397/22, де Верховний Суд зробив висновок, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товару та їх виписку.
Отже, враховуючи наведене вище, позовні вимоги товариства задоволенню не підлягають.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Літан" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, без задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Літан" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Літан" (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 36440036).
Відповідач: Південно-Східна митниця (49038, м .Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 28.04.2026 року.
Суддя В.В. Ільков