28 квітня 2026 року Справа № 160/1146/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
19.01.2026 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Ухвалою суду від 26.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачем усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026р. відкрито провадження у цій справі.
Також ухвалою суду від 02.02.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у бойових діях в районах їх ведення та відсутністю випадків притягнення до відповідальності (за формою згідно окремого доручення Міністра оборони № 999/уд від 20 лютого 2025 року) за весь період служби у військовій частіші НОМЕР_1 (з 17.06.2023 р. до теперішнього часу);
витяги з послужних списків, копії обліково-послужних карток, довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) копії послужних карток ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за весь період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"' Додаток 6 до Порядку № 413 (в редакції постанови Кабінету' Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887) із зазначенням усіх періодів безпосередньої участі ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військового агресією Російської Федерації проти України, за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 (з 17.06.2023 р, до теперішнього часу);
копії наказів про залучення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за весь період проходження ним служби з 17.06.2023 р. до теперішнього часу);
витяги із журналу бойових дій за період, починаючи з 17.06.2023 р. до теперішнього часу, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який брав безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
довідку про те, що за період служби у військовій частині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не притягувався до відповідальності (кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни);
довідку про участь ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у бойових діях в районах їх ведення та відсутністю випадків притягнення до відповідальності, (за формою згідно окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_4) за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 (з 17.06.2023 р. до теперішнього часу),зокрема із зазначенням:
період безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та кількість днів такої участі;
щодо відсутності (наявності) випадків притягнення до кримінальної відповідальності; адміністративної: відповідальності за військові адміністративні правопорушення; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився.
відповідь Військової частини НОМЕР_1 , оформлену службовим листом від 04.12.2025 р. за результатами розгляду рапорту ОСОБА_3 про виплату одноразової грошові винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р.;
зазначити усі військові частини, до яких відряджався ОСОБА_3 для виконання бойових %спеціальних) завдань та надати відповідне документальне підтвердження усіх відряджень, а також докази виконання вимог окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_4 №5601/уд від 26.09.2025 р. щодо кожної з цих частин в частині витребування доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях;
усі наявні докази щодо суті спору.
24.02.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
24.02.2026 року відповідачем подано до суду клопотання про залучення третьої особи у якому відповідач просить суд:
залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ; НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_4 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд").
Ухвалою суду від 27.02.2026 року залучено до участі у справі №160/1146/26 співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ; НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Вирішено відповідно до ч.6 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені додаткові докази по справі, зокрема:
довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у бойових діях в районах їх ведення та відсутністю випадків притягнення до відповідальності (за формою згідно окремого доручення Міністра оборони № 999/уд від 20 лютого 2025 року) за весь період служби у військовій частіші НОМЕР_1 (з 17.06.2023 р. до теперішнього часу);
витяги з послужних списків, копії обліково-послужних карток, довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) копії послужних карток ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за весь період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" Додаток 6 до Порядку № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887) із зазначенням усіх періодів безпосередньої участі ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військового агресією Російської Федерації проти України, за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 (з 17.06.2023 р, до теперішнього часу);
копії наказів про залучення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за весь період проходження ним служби з 17.06.2023 р. до теперішнього часу);
витяги із журналу бойових дій за період, починаючи з 17.06.2023 р. до теперішнього часу, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який брав безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
довідку про те, що за період служби у військовій частині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не притягувався до відповідальності (кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни);
довідку про участь ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у бойових діях в районах їх ведення та відсутністю випадків притягнення до відповідальності, (за формою згідно окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_4) за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 (з 17.06.2023 р. до теперішнього часу), зокрема із зазначенням:
період безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та кількість днів такої участі;
щодо відсутності (наявності) випадків притягнення до кримінальної відповідальності; адміністративної: відповідальності за військові адміністративні правопорушення; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився.
відповідь Військової частини НОМЕР_1 , оформлену службовим листом від 04.12.2025 р. за результатами розгляду рапорту ОСОБА_3 про виплату одноразової грошові винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р.;
зазначити усі військові частини, до яких відряджався ОСОБА_3 для виконання бойових спеціальних) завдань та надати відповідне документальне підтвердження усіх відряджень, а також докази виконання вимог окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_4 №5601/уд від 26.09.2025 р. щодо кожної з цих частин в частині витребування доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях;
інші наявні докази щодо суті спору.
16.03.2026 року Військова частина НОМЕР_2 подали відзив на позовну заяву позивача.
23.04.2026 року Військова частина НОМЕР_2 подали клопотання про закритий судовий розгляд.
24.04.2026 року Військова частина НОМЕР_2 подали до суду клопотання про розгляд у порядку загального позовного провадження.
24.04.2026 року ВЧ НОМЕР_5 подали до суду додаткові пояснення у справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 28.04.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо клопотання відповідача 2 клопотання про закритий судовий розгляд.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.
Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або оголосити закритою його частину (ч. 9 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні (ч. 10 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні (ч. 12 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи наведене, а також те, що, відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судове засідання фактично не проводиться.
Відтак, відсутні ризики розголошення відомостей, що охороняються законом.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача2 про розгляд справи у закритому судовому засіданні, а отже, у задоволенні клопотання відповідача 2 про розгляд справи у закритому судовому засіданні, слід відмовити.
Щодо клопотання Військова частина НОМЕР_2 про розгляд у порядку загального позовного провадження.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки предметом спору в цій справі та характер спірних правовідносин є незначної складності, що не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд вважає за можливе відмовити у вказаному клопотанні відповідача2 про розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження.
Отже, враховуючи наведене вище, у задоволенні клопотання представникв НОМЕР_6 про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження- відмовити.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю права на отримання спірної винагороди як особі, яка у віці до 25 років прийнята на військову службу під час воєнного стану, дотепер проходить військову службу, брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних дій строком не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою.
Утім, відповідач протиправно заперечує це право позивача, оскільки позивач вказує про те, що на момент початку служби позивачу виповнилось 23 повних роки (21.09.2002 року народження), тобто він розпочав службу до досягнення 25 річного віку; він почав проходження служби 17.06.2023 р., тобто прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64 , затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №2102-IX , що підтверджується копією військового квитка серії серії НОМЕР_7 від 15.03.2024 р.; брав участь у бойових діях, що підтверджено довідкою про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України та документами, наявними у військовій частині НОМЕР_1 ; брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 у зв'язку із наявністю у мене захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, що підтверджено довідками про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 28/3246 від 23.10.2023 р.; № 105/90 від 05.01.2024 р.; не притягувався два або більше разів за сукупністю до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Відтак, позивач вважає, що є особою, яка на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р., та відповідно має право на призначення та виплату в повному обсязі одноразової грошової винагороди у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 за тривалість проходження служби військовослужбовцям, які до досягнення 25-річного віку уклали контракт на проходження військової служби.
Вважає відмову відповідача у виплаті спірних коштів безпідставною, та такою, що суперечить меті прийняття постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, яка спрямована на стимулювання військовослужбовців, які уклали контракт на проходження військової служби у віці до 25 років.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що згідно з бойовим розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 від 03 листопада 2023 року № 324т/бр/2 (№ 6/293дек від 13 лютого 2026 року) особовий склад 4 служби (в якій проходив військову службу позивач) був переданий у оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_5 військової частини НОМЕР_8 , а тому відповідач не може надати витребувану інформацію про участь позивача у бойових діях під час перебування в оперативному підпорядкуванні, оскільки такі документи військовою частиною НОМЕР_8 не надавалась.
Вказують про те, що безпосередньо у складі військової частини НОМЕР_1 (не будучи в оперативному підпорядкуванні іншої військової частини) позивач безпосередньої участі у бойових діях не брав, а тому надати запитувані документи військової частини НОМЕР_1 не видається можливим.
Вказують про те, що відповідно до пункту 4 Постанови № 153 дає підстави для висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_12 за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці при дотриманні одночасно таких умов: у.т.ч. належність військовослужбовця до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.
Також, вказують про те, що військова частина НОМЕР_1 підпорядкована розвідувальному органу України, перебуває на його фінансовому забезпеченні та функціонує з метою виконання завдань, визначених Законом України "Про розвідку", що свідчить про те, що позивач проходив службу НЕ у Збройних Силах України, а у військовій частині, підпорядкованій розвідувальному органу України, де діють окремі норми забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 912-ІХ ІНФОРМАЦІЯ_9 військової частини НОМЕР_2 є головним розпорядником бюджетних коштів на утримання і забезпечення їх діяльності та реалізує свої функції не через Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України, а через окремий фінансовий орган у складі військової частини НОМЕР_2 .
Враховуючи наведене, просили у задоволені позовних вимог, відмовити у повному обсязі.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що аналіз положень пункту 4 Постанови № 153 дає підстави для висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_12 за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці при дотриманні одночасно таких умов: 1) належність військовослужбовця до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; 2) призов або прийняття військовослужбовця на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років; 3) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13 лютого 2025 року), або менше шести місяців - у зв'язку із наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, чи перебуванням та звільненням з полону (крім випадків добровільної здачі в полон); 4) фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою; 5) відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення два або більше разів, а також до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни, строк дії яких не закінчився.
Вказують про те, що позивачем до матеріалів справи не долучено, а у військової частини НОМЕР_2 відсутні, докази безпосередньої участі Позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави - агресора.
Більше того, згідно з копією відповіді військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2025 №7/8743, долученої до позовної заяви, у військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у районах ведення бойових дій, визначених ІНФОРМАЦІЯ_8.
докази притягнення Позивача за період проходження ним служби до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився в матеріалах справи та у військової частини НОМЕР_2 відсутні .
Із наведеного слідує, що для отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої п. 4 Постанови № 153 Позивач не відповідає двом обов'язковим умовам для її виплати, зокрема щодо безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13 лютого 2025 року), або менше шести місяців - у зв'язку із наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, чи перебуванням та звільненням з полону (крім випадків добровільної здачі в полон), а також наявності підтвердження відсутності фактів притягнення до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення два або більше разів, а також до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни, строк дії яких не закінчився.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_10 , виданого 03.07.2023 р., орган, що видав 8026.
Позивач є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення від 13.02.2024 року, виданого ВЧ НОМЕР_2 серія НОМЕР_11 .
Позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 17.06.2023 року, тобто прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років до 13.02.2025 року, що підтверджується копією військового квитка серії військового квитка серії НОМЕР_12 від 15.03.2024 р., контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу від 17.06.2023 року.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2023 р. №134 ДСК ОСОБА_5 , призначеного наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_10, штатно-посадова категорія «ІНФОРМАЦІЯ_6»), який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статті 21-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
Встановлено, що позивачем були отримано поранення в 13.09.2023 року в районі населеного пункту Клішіївка Донецької області (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 28/3246 від 23.10.2023 р., видана військового частиною НОМЕР_1 ).
Вдруге позивач отримав поранення 25.11.2023 року в районі населеного пункту Південне Торецької міської територіальної громади. Донецької, області (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 105/90 від 05.01.2024 р., видана військовою частиною НОМЕР_1 ).
Встановлено, що наразі ОСОБА_4 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 .
27.11.2025 р. ОСОБА_4 звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
До рапорту позивач додав додаткові пояснення та документи та їх нотаріально засвідчені копії, що підтверджують підставу для виплату йому одноразової грошової винагороди та просив: ініціювати збір та оформлення усіх необхідних документів, що підтверджують моє право на отримання на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025р. у повному обсязі одноразової грошової винагороди у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 за тривалість проходження служби, та подати їх до фінансового органу для здійснення виплат; здійснити виплату мені одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Листом військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2025 р. (вих. №7/адв/2025) за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача, повідомлено, що рапорт ОСОБА_6 розглянутий військовою частиною за встановленим порядком, а на вказану поштову адресу засобами поштового зв'язку надіслано відповідь, оформлену службовим листом від 04.12.2025 р., а також відповідач зазначив про відсутність підстав для надання такої відповіді представнику позивача.
При цьому позивач вказує, що відповідач отримавши рапорт ОСОБА_6 з доданими документами, не вчинив жодних дій щодо належного оформлення документів, які знаходяться саме у військовій частині НОМЕР_1 , чим затягує та порушує право позивача на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Отже, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 та такою, що порушує його права та законні інтереси, тому звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)).
За правилами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
11.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", яка набула чинності 13.02.2025 року, пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Постанова №153).
Пізніше у вказану Постанову №153 Кабінетом Міністрів України двічі вносилися зміни:
- Постановою КМУ №387 від 01.04.2025 року, дата набрання чинності: 08.04.2025 (дата публікації в «Урядовому кур'єрі»);
- Постановою КМУ №942 від 30.07.2025 року, дата набрання чинності: 07.08.2025 (дата публікації в «Урядовому кур'єрі»).
Пунктом 3 Постанови № 153, чинної станом на 08.04.2025, установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_13;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від ІНФОРМАЦІЯ_13 за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Отже, із аналізу норм Постанови № 153, чинної станом на 08.04.2025 року, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_11.
У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, тобто станом на 13.02.2025, у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.
Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_11 виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які станом на 13.02.2025 були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.
У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців станом на 13.02.2025.
Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Слід вказати про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_10 , виданого 03.07.2023 р., орган, що видав 8026.
Позивач є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення від 13.02.2024 року, виданого ВЧ НОМЕР_2 серія НОМЕР_11 .
Отже, видане ВЧ НОМЕР_2 посвідчення позивачеві свідчить про те, що останній брав участь у бойових діях.
Встановлено, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 17.06.2023 року, тобто прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років до 13.02.2025 року, що підтверджується копією військового квитка серії військового квитка серії НОМЕР_12 від 15.03.2024 р., контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу від 17.06.2023 року.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2023 р. №134 ДСК ОСОБА_5 , призначеного наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_10, штатно-посадова категорія «ІНФОРМАЦІЯ_6»), який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статті 21-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
Встановлено, що позивачем були отримано поранення в 13.09.2023 року в районі населеного пункту Клішіївка Донецької області (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 28/3246 від 23.10.2023 р., видана військового частиною НОМЕР_1 ).
Вдруге позивач отримав поранення 25.11.2023 року в районі населеного пункту Південне Торецької міської територіальної громади. Донецької, області (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 105/90 від 05.01.2024 р., видана військовою частиною НОМЕР_1 ).
Встановлено, що наразі ОСОБА_4 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 .
27.11.2025 р. ОСОБА_4 звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», однак спірну винагороду нараховано так і не було.
Слід вказати про т е, що згідно долученого до матеріалів справи посвідчення серія НОМЕР_11 від 13.02.2024 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, при цьому ним були отримані відповідні поранення.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_11, оскільки: 1) станом на 13.02.2025 позивач прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) дотепер проходить військову службу 3) брав безпосередню участь у бойових діях відповідно до виданого вч НОМЕР_2 посвідчення серія НОМЕР_11 від 13.02.2024 року 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.
Позаяк, інше тлумачення приписів Постанови № 153, до якого вдався відповідач, на переконання суду, не відповідало б меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та мало б ознаки дискримінації.
Тому суд критично оцінює відмову відповідача 1,2 у виплаті одноразової грошової винагороди.
Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях. Збройні Сили України виконують важливі завдання щодо захисту Держави, її суверенітету та територіальної цілісності під час воєнного стану.
Тому питання соціального захисту військовослужбовців, на переконання суду, на сьогодні є особливо важливими та потребують ефективного судового захисту.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак, за встановлених у цій справі обставин, що єдиною підставою відмови у виплаті спірної винагороди слугували твердження відповідача про укладення контракту до моменту ведення військового стану, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_11, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" від 11.02.2025 № 153.
За таких обставин, враховуючи положення ч.2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та в частині зобов'язання вч НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 27.11.2025 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», та прийняти відповідне рішення з урахуванням положень чинного законодавства та висновків здійснених у цьому рішенні суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 27.11.2025 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», та прийняти відповідне рішення з урахуванням положень чинного законодавства та висновків здійснених у цьому рішенні суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ).
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ; НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 28.04.2026 року.
Суддя В.В. Ільков