27 квітня 2026 року Справа 160/10045/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 з 01.08.2025 року в подвійному розмірі періодів роботи з 28.08.2012 року по 17.01.2017 року, 21.01.2017 року по 08.04.2017 року, з 10.04.2017 року по 10.05.2017 року, з 13.07.2017 року по 07.11.2017 року, з 10.11.2017 року по 19.05.2018 року, 21.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 09.12.2018 року по 19.06.2019 року, з 22.06.2019 року по 29.03.2020 року, 03.04.2020 року по 30.08.2024 року та з відмовою проведення індексації пенсії з 01.03.2026 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2022-2024 роки ( 15057,09 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,121;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.08.2025 року здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу у подвійному розмірі періоди роботи з 28.08.2012 року по 17.01.2017 року, 21.01.2017 року по 08.04.2017 року, з 10.04.2017 року по 10.05.2017 року, з 13.07.2017 року по 07.11.2017 року, з 10.11.2017 року по 19.05.2018 року, 21.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 09.12.2018 року по 19.06.2019 року, з 22.06.2019 року по 29.03.2020 року, 03.04.2020 року по 30.08.2024 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки ( 15057,09 грн.), з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 25 лютого 2026 р. № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році.»
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 з 01.08.2025 року в подвійному розмірі періодів роботи з 28.08.2012 року по 17.01.2017 року, 21.01.2017 року по 08.04.2017 року, з 10.04.2017 року по 10.05.2017 року, з 13.07.2017 року по 07.11.2017 року, з 10.11.2017 року по 19.05.2018 року, 21.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 09.12.2018 року по 19.06.2019 року, з 22.06.2019 року по 29.03.2020 року, 03.04.2020 року по 30.08.2024 року та зобов'язати відповідача з 01.08.2025 здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням вищезазначених періодів.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 01.08.2025 призначено пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З огляду на викладене, враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем є відомим особі, яка її отримує, позивач з моменту такого призначення та отримання пенсії повинен був дізнатись про порушення свого права, проте, з даним позовом звернувся до суду лише 20.04.2026.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року у справі №420/19263/24 наголошено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд наголошує, що відповідно до матеріалів справи, позивач фактично оскаржує бездіяльність щодо незарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 28.08.2012 року по 17.01.2017 року, 21.01.2017 року по 08.04.2017 року, з 10.04.2017 року по 10.05.2017 року, з 13.07.2017 року по 07.11.2017 року, з 10.11.2017 року по 19.05.2018 року, 21.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 09.12.2018 року по 19.06.2019 року, з 22.06.2019 року по 29.03.2020 року, 03.04.2020 року по 30.08.2024 року.
При цьому, фактично таке незарахування відбулось під час призначення позивачу пенсії з 01.08.2025.
При цьому, позивач не надав до суду докази відсутності реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових, чи було зараховано всі періоди роботи та у якому порядку.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності в частині позовних вимог щодо оскарження бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 з 01.08.2025 року в подвійному розмірі періодів роботи з 28.08.2012 року по 17.01.2017 року, 21.01.2017 року по 08.04.2017 року, з 10.04.2017 року по 10.05.2017 року, з 13.07.2017 року по 07.11.2017 року, з 10.11.2017 року по 19.05.2018 року, 21.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 09.12.2018 року по 19.06.2019 року, з 22.06.2019 року по 29.03.2020 року, 03.04.2020 року по 30.08.2024 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривні.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, у даній справі спірним є питання щодо незарахування ОСОБА_1 з 01.08.2025 року в подвійному розмірі періодів роботи та відмова у проведенні індексації пенсії з 01.03.2026 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2022-2024 роки ( 15057,09 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,121.
Отже, сума судового збору, сплаченого позивачем має складати 1064,96 х 2 = 2129,92 грн.
На підтвердження судового збору позивач надав квитанцію від 19.04.2026 №4069-3945-0394-2178 на суму 2129,92 грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити суму судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності в частині позовних вимог щодо оскарження бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 з 01.08.2025 року в подвійному розмірі періодів роботи з 28.08.2012 року по 17.01.2017 року, 21.01.2017 року по 08.04.2017 року, з 10.04.2017 року по 10.05.2017 року, з 13.07.2017 року по 07.11.2017 року, з 10.11.2017 року по 19.05.2018 року, 21.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 09.12.2018 року по 19.06.2019 року, з 22.06.2019 року по 29.03.2020 року, 03.04.2020 року по 30.08.2024 року;
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 1064,96 грн.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна